Про це пише сайт Українські новини. Далі наводимо текст без ремарок і коментарів.

Співпраця України з Росією після 2014 року, коли країна-сусід окупувала частину українських територій, є лакмусовим папірцем, який, на жаль, продовжує проявлятися. Іноді це стосується бізнесу, іноді родинних зв’язків публічних осіб, а іноді і компаній, від яких безпосередньо залежить добробут нашої країни. В публікації Укррудпрому мова йде про вугілля і необачні зв’язки українських енергетичних компаній з недружніми росіянами.

З 2014 року, майже одразу після окупації Росією частини Донбасу, українські енергетичні компанії опинилися під прицілом. По-перше, частина з них побудована таким чином, що для її обслуговування необхідне вугілля марки «Антрацит», яке добувається якраз на тій частині, яку тимчасово захопила країна-агресор. Також воно є в Південно-Африканській республіці та в Росії. Тож важливо було розуміти, звідки тепер будуть поставки.

По-друге, хоча частини пакетів акції цих компаній належить державі, іншу контролюють бізнесмени, репутація яких часто є не надто чистою.

На слуху та на олівці в журналістів найчастіше перебувають ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Донбасенерго». Історія приватизації першої компанії вже стала притчею во язицех. Декілька років її переносили, далі за неї боровся скандальний бізнесмен Дмитро Крюков, потім нібито бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко і Ко. Зараз офіційно мажоритарним пакетом акцій володіє держава, а керівником з серпня 2023 року є Андрій Чуркін, який раніше керував державним підприємством «Харківенергозбут».

В свою чергу «Донбасенерго» належить до сфери впливу колишнього народного депутата Максима Єфімова. Він відомий тим, що після повалення режиму Віктора Януковича став тим, хто почав активно скупати бізнеси родини біглого глави держави. Зокрема, саме він став власником скандально відомого бізнес-центра «Парковий» у Києві. Єфімов виходець з Донбасу, а саме з Краматорська. Він склав депутатський мандат на початку грудня 2023 року, аргументуючи це тим, що «у нього не вистачало зусиль на депутатську діяльність».

І «Центренерго», і «Донбасенерго» пов’язує одна дуже неприємна історія. Обидві компанії закуповували вугілля з окупованих Росією територій майже до початку 2022 року. Серед фірм, через яку ці закупівлі відбувались, є одна дуже цікава. Її назва Telf AG і зареєстрована вона у Лугано, Швейцарія. Європейська реєстрація дає цій компанії шалені бонуси у вигляді захисту від санкцій, оскільки реальним її власником є російський бізнесмен Станіслав Кондрашов.

За даними європейських реєстрів, зараз офіційним представником Telf AG є такий собі Даніель Коларов, але до 2010 року ним був сам Кондрашов.

Про російського бізнесмена Кондрашова відомо те, що він колись був співвласником трьох російських банків, які збанкрутували. Згодом він зайнявся коксохімічним бізнесом, а далі мав спільні компанії разом із вбитим в Києві колишнім депутатом російської Держдуми Денисом Вороненковим. До речі, у вбивстві останнього українські спецслужби підозрюють саме Кондрашова.

Також ЗМІ пишуть про його активну участь у фінансуванні ЧВК «Вагнер» і у зачистці Мережі від негативних матеріалів про нього. Зокрема, нещодавно суд Лос-Анджелеса заблокував деякі українські новинні сайти на вимогу власника компанії Telf AG Кондрашова.

Насправді, ця тема не нова і у 2021 року українські ЗМІ вже зіштовхувались з незрозумілою судовою забороною та блокуванням. Щоправда, тоді це робилось через українське правосуддя за позовом адвоката колишнього керівника «Спецтехноекспорту» Павла Барбула. Цьому персонажу теж дуже не подобались негативні матеріали про себе.

Але повернемось до Станіслава Кондрашова і його відверто несподіваного відношення до української енергетики.

За даними з відкритих джерел, протягом 2015-2022 років для потреб Слов’янскої ТЕС ПАТ «Донбасенерго» придбано імпортного вугілля марок «Антрацит» та «Пісне» близько 3,7 млн. тонн на майже 8 млрд. гривень через компанії ТОВ «Енергоінвест Трейдінг», ТОВ «Енергоміст» та ТОВ «Вертикаль Київ».

В свою чергу ТОВ «Енергоміст» офіційно закуповувало вугілля у низки міжнародних компаній з Польщі, Чехії та Швейцарії. Одна з цих фірм – Telf AG, що пов’язана з Кондрашовим.



Варто зауважити, що ТОВ «Енергоміст» та ТОВ «Вертикаль» тісно переплітаються між собою. У 2016 році серед засновників останньої був Андрій Галавін. У 2017 році він та ТОВ «Вертикаль» стали співвласниками ТОВ «Енергоміст».

За даними видання «Наші гроші» ПАТ «Центренерго», яке мабуть найбільш було «замазане» у скандалах з постачанням вугілля з окупованих РФ територій, також мало контракти з компанією «Вертикаль». Видання зауважувало, що у серпні 2015 року засновником цієї компанії був Дмитро Васильєв з Донецька. «Так звуть колишнього комерційного директора ДП «Львіввугілля». Його у серпні спіймали за керуванням авто у п’яному вигляді і через день звільнили з посади. Також так звуть колишнього помічника нардепа від Партії регіонів Андрія Селіварова», - пишуть журналісти. Тут варто додати, що Селіваров був менеджером в компанії Рината Ахметова «АРС-Холдинг».

Ще одним доказом того, що українські енергокомпанії попри війну продовжують співпрацювати з Telf AG росіянина Станіслава Кондрашова, може слугувати інформація з сайту Інституту теплоенергетичних технологій Національної академії наук України. Зокрема, у 2021 році Інститут хвалився двома контрактами з Telf AG:

  • «Оцінка технічної можливості та розробка рекомендацій щодо організації безпечного і ефективного спалювання вугілля марки П (напівантрациту) поставки ТОВ «Розріз Бунгурський-Північний» на ТЕС України»;
  • «Оцінка технічної можливості та розробка рекомендацій щодо організації безпечного і ефективного спалювання вугілля марки Д (бітумінозного) поставки АТ «Шубарколь Комир» на ТЕС України».




ТОВ «Розріз Бунгурський-Північний» це російська компанія Валерія Бодренкова та Володимира Черепанова. Обидва внесені в санкційний список України, як спонсори війни проти України.



Хтось втратив дім на Донбасі у 2014-му, хтось залишився без нічого у 2022-му, а хтось міг втратити все двічі, адже був вимушеним переселенцем внаслідок агресії Російської Федерації. І тільки українським бізнесменам певної категорії все байдуже: торгував і буду торгувати з країною-агресором.

Щоправда, треба віддати належне, не тільки український бізнес опиняється в такій ситуації. В листопаді 2023 року щонайменше 127 компаній у Великобританії добровільно визнали порушення санкцій проти Росії з початку її повномасштабного вторгнення в Україну. Британський бізнес згідно законодавства може самостійно повідомляти про порушення, аби зменшити розмір штрафів. Чи почнуть визнавати це українські компанії, покаже час, але здається зробити це буде важко. Адже поплічники терористів добре навчились маскуватись за європейськими реєстраціями.