Руйнування Шулявського мосту – результат «страусової політики» влади, яка десятиліттями закривала очі на такі виклики, як знос ЖКГ і транспортної інфраструктури
Ситуацію прокоментував політолог Олексій Краснопьоров.
Єдина серйозна спроба переламати негативну тенденцію, за словами експерта, була зроблена ще 22 листопада 2001 року, коли тоді перший віце-спікер ВР Віктор Медведчук на засіданні громадсько-експертної формації «Комітет-2005» поставив завдання запобігти інфраструктурній кризі, що наближається.
«До 2005 року Україна вийде на старт інфраструктурної кризи, бо знос доріг, мостів, житлово-комунального господарства перевищить 80%», – попереджав Медведчук як голова «Комітету-2005».
«Тобто настане інфраструктурна криза, коли аварії, на кшталт руйнування Шулявського мосту, можуть одночасно наступати в різних куточках України», – пояснює Краснопьоров.
За пропозицією Медведчука, учені, які спеціалізуються на розробках в економіці і народному господарстві, продовжує згадувати політолог, мали розробити план профілактики та ремонту стратегічно важливих об’єктів.
«Проте вже у грудні колишній прем’єр Віктор Ющенко, об’єднавшись із мером Києва Олександром Омельченком, домоглися звільнення Медведчука з посади першого віце-спікера ВР. Без Медведчука «2005-Комітет» припинив своє існування, бо ніхто до пуття не зміг займатися питаннями стратегічного планування», – повідомив Краснопьоров.
Можна полагодити Шулявський міст, але це не вирішує проблему катастрофічного зносу інфраструктури у всій Україні, констатує політолог.
«Судячи з поведінки мера Києва й інших чиновників, нинішня влада може запропонувати лише політику «затикання дірок». У зв’язку з цим хочу нагадати історію хлопчика, який заткнув пальцем дірку в дамбі. Так ось, складність нашої ситуації полягає в тому, що завтра таких «дірок у дамбі» буде 10-20-100-500 і в «нашого хлопчика» просто не вистачить ні рук, ні пальців», – підсумував експерт.
