Друга світова війна залишила Київ у руїнах
Про це повідомляє Politeka.
Відразу після визволення Києва від німців 6 листопада 1943 року почалися відновлювальні роботи на Хрещатику: розбирали завали. Важливо сказати, що одна сторона Хрещатика була повністю знищена, а на іншій – від площі Калініна (нинішній Майдан Незалежності) до вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького) вціліло лише дві будівлі.
Новий вигляд головної київської вулиці затвердили після трьох турів конкурсу в 1948 році. Основою став проект архітектора Олександра Власова і вдалі рішення з проекту Олексія Тація.
Слід зазначити. що за генеральним планом, центр міста треба було відбудувати зановопрі цьому були зведені абсолютно нові будівлі, в стилі “сталінського ампіру”.
ЦУМ був побудований в 1938 році в стилі конструктивізму. Під час окупації універмаг розграбували, а в 1941 році там спалахнула пожежа. На щастя, магазин не сильно постраждав і відновив роботу відразу після звільнення міста в 1944-му.
У 1958-1960 роки універмаг розширили, добудувавши крило з боку Хрещатика, збільшивши торгову площу до 9 тис кв. м. Так, ЦУМ міг обслуговувати близько 170 тис. чоловік в день.
Бессарабку – один з найбільш ізвестнихстолічних ринків побудували в 1910-1912 роках. Після війни Бессарабку теж стали відразу ж відновлювати. Примітно, що сама будівля ринку збереглося до наших днів практично в первозданному вигляді.
Пам’ятник Леніну відкритий 5 грудня 1946, в день 10-річчя Сталінської Конституції. прямо навпроти Бессарабського ринку.
Цікаво відзначити, що в Другу світову війну на місці, де потім встановили монумент, стояли шибениці. Тут нацисти проводили публічні страти.
8 грудня 2013 року, на самому початку Революції гідності, “радикали” скинули пам’ятник з п’єдесталу і зруйнували його.
Будівля нинішньої філармонії побудували в 1882 році. Спочатку там проводили бали-маскаради, музичні та літературні вечори, часто організовували сімейні свята і благодійні лотереї.
У 1941 році діяльність філармонії припинили, а архіви спалили. В період німецької окупації 1942-1943 років тут знаходився Deutsche Haus – німецький офіцерський клуб.
Ця будівля дивом уціліло. Після війни його ретельно обстежили і навіть збиралися знести через аварійний стан. На щастя, вчасно одумалися, адже приміщення з унікальною акустикою і подібне знайти було складно. Концерти в філармонії відновили вже в 1944 році.
Площа Льва Толстого носить свою нинішню назву з 1939 року. На місці триповерхового будинку праворуч на фото зараз знаходиться вхід на станцію метро “Площа Льва Толстого” і в McDonald’s, зліва видно вулицю Пушкінську, а по центру розташувався будинок цегляного магната Іллі Сніжко 1901 споруди.
Головне навчальний заклад країни засновано 8 листопада 1833 роки як Імператорський київський університет Святого Володимира. З тих пір його назва змінювалася 10 разів. У 1950-ті, коли було зроблено фото, це був Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка (КДУ імені Т. Г. Шевченка). Характерно, що зовнішній вигляд будівлі залишився незмінним.
Ще одним головних символів Києва є пам’ятник Тарасу Шевченку, який утановлен навпаки Червоного корпусу Київського університету в 1939 році з нагоди 125-річчя поета.
Перш на цьому місці стояв монумент засновникові Київського імператорського університету св. Володимира Миколі I, який більшовики в 1920 році демонтували і переплавили на заводі “Арсенал”.
За матеріалами Наш Київ
