Основна відмінність мажоритарної системи від пропорційної в тому, що перша заснована на принципі персонального представництва.
Вибори в будь-якому демократичному суспільстві є важливою політичною подією, що визначає не тільки розстановку політичних сил в країні, політичний курс, а й економічний розвиток і навіть історичний шлях держави.
Вибори – це найяскравіший вияв принципу народовладдя – в процесі всенародного обрання представників у владі громадяни країни виявляють свою волю, в якійсь мірі навіть беруть відповідальність за долю країни на себе.
Види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана
У світі існує дві основні виборчі системи – мажоритарна і пропорційна, але на сьогоднішній день найчастіше країни використовують змішаний виборчий принцип або вдаються до мажоритарної або пропорційної в певних випадках.
Пропорційний тип відрізняється від мажоритарного тим, що мажоритарна заснована на принципі персонального представництва. Виборець голосує за конкретну людину, навіть якщо він є представником якоїсь партії. Пропойційний принцип теж накладає особистий характер на персональний склад партій (при відкритих списках), особливо верхівку списку, але все ж на перший план виходить партійний бренд
Мажоритарна виборча система
Суть мажоритарної виборчої системи полягає в тому, що перемагає той кандидат, який отримав більшість голосів. Тут також можуть бути різновиди мажоритарної системи, більшість може бути абсолютною (понад 50%), відносною (більше, ніж всі, але в будь-якій кількості) і кваліфікованою (більше 50%, але з заданим лімітом).
При мажоритарній системі для отримання мандата окремий кандидат в депутати або партія повинні отримати більшість голосів виборців на заданій території – в межах виборчого округу або в масштабах всієї країни. Відповідно, меншість, що програла, не отримує мандатів зовсім.
Мажоритарна система абсолютної більшості застосовується в багатьох країнах для президентських виборів. У першому турі перемагає той кандидат, який набере понад 50% голосів. Але якщо ніхто з претендентів не набирає такої кількості голосів, то проводиться другий тур, в якому беруть участь лише два кандидати з найбільшою кількістю голосів.
Іноді до другого туру допускаються і більше кандидатів, ті, хто отримав голосів вище встановленого мінімуму. Якщо між собою конкурують два кандидата, тут система абсолютної більшості складається сама собою – перемагає той, хто набрав більше половини голосів всіх голосів виборців, що беруть участь у виборах.
Пропорційна виборча система
Ця виборча система передбачає голосування за партійними списками. Мандати в законодавчому або іншому колегіальному органі розподіляються пропорційно отриманим голосам. Наприклад, партія, яка взяла 30% голосів виборців, у парламенті, розрахованому на 450 депутатів, отримує 135 місць.
Як правило, для проходження в парламент за пропорційною системою встановлюється виборчий поріг голосів, нижче якого голоси не враховуються. Завдяки цьому обмеження, партії не мають широкої підтримки серед населення не проходять до парламенту.
Наприклад, на парламентських виборах 2019 року зберігається п’ятивідсотковий бар’єр, незважаючи на наміри президента Володимира Зеленського провести через Раду законопроект про зниження виборчого порогу до 3%. Партії, які набрали менше 5% голосів виборців, до парламенту не проходять зовсім. Для них шанс отримати представництво в Раді зберігається через перемогу кандидатів на мажоритарних округах.
Країни з мажоритарною виборчою системою
Мажоритарна виборча система існувала задовго до появи пропорційної, досвід застосування якої світ має лише з 1793 року. На сьогоднішній день в тому чи іншому вигляді вона застосовується в багатьох країнах, а при виборах президента будь-якої країни вона є єдино можливою. Для виборів парламенту найчастіше використовується змішана система, але в деяких країнах і парламент обирається виключно за мажоритарною системою. Сьогодні в 80 країнах світу мажоритарна система застосовується для парламентських виборів.
У США, Франції, Великобританії та Білорусі використовується виключно мажоритарна система. Мажоритарна система абсолютної більшості застосовується в Білорусії, в обох палатах Великобританії.
На Мальті, в Ірландії і в Австралії застосовується особливий різновид мажоритарки – система переданого голосу. Щоб голоси виборців не пропали, використовується ранжування кандидатів за ступенем переваги. Якщо перший в списку переваг кандидат не набрав потрібної кількості голосів, його результат не пропадає, а передається наступному за списком кандидату.
Змішана система застосовується в Україні, Німеччині, Росії. Цей різновид мажоритарки передбачає вибори частини парламенту за пропорційною системою, а частина – за мажоритарною. Виборець при голосуванні отримує два бюлетені – на одному – список партій, на іншому – список конкретних кандидатів.
Мажоритарна виборча система в Україні
В Україні мажоритарна виборча система застосовується в двох різновидах – абсолютної і відносної більшості голосів. За мажоритарним принципом обирають Президента України, депутатів сільських, селищних рад, сільських, селищних і міських голів.
На парламентських виборах мажоритарка є частиною змішаної виборчої системи. Український парламент, сформований за цим принципом, наполовину складається з депутатів, які пройшли за партійними списками, наполовину – з мажоритарників, причому, партії можуть проводити своїх кандидатів і по мажоритарних округах.
Мажоритарна виборча система в нашій країні має непросту історію. На сьогоднішній день її багато хто вважає джерелом корупції в політиці, вона недвозначно асоціюється зі злом. І дійсно, в Україні мажоритарна система дає можливості для підкупу виборців, для використання політтехнологій, фальсифікацій. Але чи так це неминуче при використанні мажоритарки, адже в західних країнах ця система ефективно застосовується і не має побічних ефектів?
Мажоритарна система – переваги і недоліки
Традиційно вважається, що мажоритарна система апріорі має багато мінусів, головний з яких в тому, що ця система залишає простір для корупції. Це виглядає недостатньо переконливо, адже не система породжує недоліки, а люди знаходять шляхи для зловживань.
Насправді мажоритарка не позбавлена переваг, недарма вона до сих пір використовується навіть в країнах з солідною історією парламентаризму.
- На наш погляд, основна перевага мажоритарної системи в Україні – вона надає можливість регіонального представництва в парламенті. Ця система є природним і найпростішим механізмом забезпечення представництва регіонів у вищому законодавчому органі країни.
І, незважаючи на те, що закон дає право кандидату в депутати балотуватися в будь-якому регіоні, незалежно від місця прописки і проживання, будучи обраним у певному окрузі, депутат підзвітний своїм виборцям. Втім, слабкість регіональних еліт в Україні дещо нівелює ці переваги.
- Ще однією важливою перевагою мажоритарки є персональне представництво кандидата. Виборці вибирають конкретну людину, роблять вибір, орієнтуючись на досягнення, професійний досвід, репутацію, моральні принципи особистості.
З огляду на це мажоритарну систему можна вважати ближче до народу. Вибороти право пройти в парламент може людина, популярна в конкретному регіоні.
- Персональна відповідальність депутата, обраного за мажоритарною системою, його пряма підзвітність виборцям, робота в парламенті на округ, який його обрав – ще одна вагома перевага мажоритарки.
Мажоритарниий депутат більш незалежний у своїй діяльності, він не скутий партійним статутом, схильний частіше мати і висловлювати власну думку. Загалом, вибори за мажоритарним принципом роблять тісніше зв’язок між депутатами і виборцями.
- Плюс до попередніх достоїнств, мажоритарна система універсальна в багатьох сенсах. Її можна використовувати як для загальнодержавних виборів, так і для регіональних, як для просування партій, так і окремих кандидатів.
І все ж не можна залишити без уваги недоліки цієї виборчої системи.
- Недоліками мажоритарної системи можна назвати ігнорування думки меншості.
Кандидат, який переміг іншого з перевагою в кілька тисяч голосів, стає депутатом або президентом, голоси, віддані за другого, пропадають. Перевага може бути навіть в один голос, і він схиляє чашу терезів на бік умовного більшості.
- Одним з істотних мінусів мажоритарного принципу називають зниження ролі партій. Також завдяки мажоритарці в парламент можуть пройти представники дрібних партій, які теоретично, а також цілком реально можуть бути джерелом дестабілізації в законодавчому органі.
Вони можуть приймати позаблоковий статус, примикати то до однієї, то до іншої партії в парламенті, ускладнювати створення коаліції і відповідно роботу парламенту.
Саме це ми нерідко і спостерігаємо в Україні, де немає двопартійної системи і кожна, навіть малорепрезентативна політична сила відстоює власні інтереси, а в підсумку, як в останній Верховній Раді, коаліції не було протягом останніх двох років роботи парламенту.
- І чого вже тут приховувати, мажоритарна система дійсно дає можливості для підкупу виборців, хоча і при пропорційній системі виборів при бажанні підкуп виборців можливий, тільки обходитися він буде дорожче.
Як і показує практика, большіснтво випадків підкупу виборців зафіксовані саме на мажоритарних округах.
- Мажоритарка також більш сприйнятлива до використання адмінресурсу. Нерідко на одних і тих же округах перемагають одні і ті ж кандидати, навіть якщо їх репутація серед виборців дуже низька.
- При мажоритарній системі має значення розмір виборчого округу.
У невеликих округах кандидату легше вибороти перемогу. Це дає простір для такої маніпуляції, як джерримендеринг – безпідставного зміни округів з метою зміни співвідношення сил. Способи нарізання виборчих округів для впливу на результати виборів мають застосовуються навіть в країнах з розвиненою демократією.
Мажоритарка також більш сприйнятлива до використання адмінресурсу. Нерідко на одних і тих же округах перемагають одні і ті ж кандидати, навіть якщо їх репутація серед виборців дуже низька.
Результати голосування за мажоритарною системою можуть істотно і несподіваним чином вплинути на склад парламенту, мажоритарка менш передбачувана. Тому партії також прагнуть провести своїх кандидатів і через відносний мажоритарний округ, закріпивши своє представництво в регіонах, поставивши потрібних людей на місцях.
Всі ці недоліки дають підстави для спроб ліквідувати мажоритарну систему. Заради справедливості слід нагадати, що мажоритарна система вже скасовувалася в Україні в 2006 році, але з 2012 вона знову стала частиною української виборчої системи.
У будь-якому випадку, в Україні назріла необхідність реформа виборчої системи і посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства
