Замість реальної допомоги, багато українських політиків цинічно використовують тему Сенцова та інших ув’язнених заради свого піару. Насправді така поведінка тільки шкодить українським ув’язненим і полоненим
Про це у своєму блозі пише Андрій Мартинюк.
На його думку, Ірина Геращенко та інші провладні політики, коментуючи тему Сенцова і інших, вводять в оману, ніби вони беруть участь в переговорах про звільнення громадян України.
«Почнемо з того, що Ірина Геращенко на засіданнях Мінської контактної групи не вирішує нічого. Вся її роль зводиться лише до закочування істерик і спробам набити собі ціну коментарями про обміни полоненими. Фактично вона паразитує на цій темі, волаючи до того самого «примітивного патріотизму», але на український лад. Тим часом, свою роль в переговорному процесі Геращенко сильно перебільшує», – зазначає Мартинюк.
«Що стосується Денисової, то вона просто не розбирається в питанні, бо не допущена до справжніх переговорів. Фактично, озвучуючи свої фантазії на зразок «23 на 23», український омбудсмен заявляє про свою повну профнепридатність», – робить висновок блогер.
За словами Андрія Мартинюка, аналіз свідчить, що всі успішні обміни пов’язані з ім’ям Віктора Медведчука.
«Неупереджений аналіз ситуації свідчить, що всі успішні обміни полоненими пов’язані з ім’ям спецпредставника України з питань гуманітарного характеру в Мінській контактній групі Віктора Медведчука», – констатує експерт.
Мартинюк нагадує, що президент Порошенко на прес-конференції в лютому цього року назвав Медведчука найефективнішим переговірником між Києвом і Москвою.
«Завдяки його роботі як ключового парламентера між Києвом і Москвою, між Києвом і” ДНР-ЛНР “, додому вже повернулися сотні українських хлопців. Саме спецпредставник України з питань гуманітарного характеру в Мінській контактній групі є організатором всіх масових обмінів полоненими, включаючи наймасштабніший обмін 27 грудня 2017 року по формулі «306 на 74», – нагадує експерт.
Мартинюк нагадує, що саме Медведчук домовився з російським президентом В. Путіним про відновлення обміну полоненими.
«Саме Медведчук восени 2017 року домовився з російським президентом про відновлення обміну полоненими, і сталося це не в Мінську, а в Підмосков’ї – в Ново-Єрусалимському монастирі. А в резиденції патріарха Кирила український переговірник переконав погодитися на обмін Пасічника і Захарченка», – констатує Мартинюк.
Експерт звертає увагу на два ключові моменти. По-перше, поява в інформаційному просторі В. Медведчука з можливою формулою обміну «174 на 43». По-друге, український переговірник має прямі контакти з В. Путіним, що вкрай важливо, оскільки всі рішення щодо обміну ув’язненими і полоненими приймаються в Москві, а не в Мінську.
«Рідні та близькі полонених з обох сторін, як і всі, хто стежить за ситуацією з обміном, прекрасно обізнані про два ключових момента. Перший момент полягає в тому, що поява в інформпросторі Медведчука – це серйозний індикатор. І якщо сьогодні він говорить про те, що черговий обмін відбудеться за формулою «174 на 43», значить, на переговорах обговорюються саме ці цифри.
Другий момент полягає в рівні контактів. Справа в тому, що в Мінську ніякі питання не вирішуються – там йде лише рутинна підготовча робота. Всі питання вирішуються в Москві, а тут Медведчук абсолютно незамінний, що визнається на найвищому рівні і в Україні, і в РФ», – констатує експерт.
