В останній тиждень літа Рахункова палата України проводила своє чергове засідання, де заслуховувався звіт про результати аудиту (стаття на сайті) державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі «Украерорух»). Примітно, що аудит роботи даного підприємства жодного разу не проводився ще з початку його створення

Аудит роботи підприємства проводився за 2015- 2017 роки і виявив неналежне управління державним майном, що призвело до неефективного використання 279,9 млн грн. За моєю інформацією, Артур Герасимов, народний депутат від БПП, також звертався з проханням про перевірку даного підприємства.

Про це повідомляє ZIK.

Державне підприємство «Украерорух» належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Основна місія підприємства полягає у забезпеченні якісного та безпечного аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України та у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху, міжнародними договорами, покладена на Україну. Тобто всі літаки, що пролітають над повітряним простором, сплачують за це «Украероруху».

У висновку Рахункової палати України зазначається, що неефективне управління державним майном підприємства призвело до неефективних витрат, що негативно впливає на діяльність підприємства: йдеться про суму близько 280 млн гривень, і ця сума може рости. Я звернувся до члена Рахункової палати – Ірини Іванової, відповідальної за проведення аудиту в ДП «Украерорух», для більш детального роз’яснення ситуації.

Аналіз співробітництва з «Платинум Банком»

У звіті Рахункової палати наголошено на високому ризику неповернення коштів з ПАТ «Платинум Банк» і на тому, що завдано збитків підприємству на суму 404,1 млн гривень. Директор Украероруху повідомляв Міністерство інфраструктури про терміни та обсяги зменшення залишків грошових коштів, запропоновані банком, та звертався з проханням повідомити про можливість подальшої співпраці з вказаним банком. Невжиття необхідних заходів з боку керівника Украероруху на виконання рекомендацій Атестаційної комісії Мінінфраструктури по виведенню коштів з недержавних банківських установ та зволікання Мінінфраструктури з вирішенням цього питання призвело до того, що кошти Украероруху з ПАТ «Платинум Банк» виведені не були, а навпаки, їх сума, на рахунках банку, збільшилась у три рази. Наведене може мати ознаки кримінального правопорушення, вчиненого посадовими особами, в частині заподіяння істотної шкоди інтересам державного підприємства, шляхом зловживання службовим становищем, відповідальність за яке передбачена статтею 364 Кримінального кодексу України.

«Після того як Міністерство інфраструктури запропонувало директору підприємства, щоб він ці кошти всі вивів з банку і перевів в державні банки, то вийшло, що сума виведених коштів і сума коштів, що надійшла на рахунки «Платинум Банку», відрізняється в три рази: за 2016 рік повернуто Платинум банком 168, млн грн, а переведено в банк 567,9 млн грн. В листопаді і грудні по цих місяцях переводили, хоча було рішення атестаційної комісії Міністерства інфраструктури, щоб, навпаки, кошти виводили з банку. І що цікаво, що в січні 2017 року, 200 тисяч євро, так само було переведено в банк». – зазначила член Рахункової палати Ірина Іванова

Дороге обладнання чекає свого часу

У 2014 році, нерезультативно використано кошти на суму 3 млн євро. Сплачено майже усю вартість обладнання, поставленого за контрактом фінансового лізингу, на несприятливих умовах для «Украероруху». Після поставки у грудні 2013 року,основної частини обладнання до м. Сімферополь, у січні 2014 року було змінено місце поставки всього обладнання за контрактом до м. Одеса (Одеський РДЦ). Проте, «Украерорухом» у цей час здійснено оплату 97, 3 відсотка вартості обладнання, при тому, що лізинг передбачає поетапну сплату коштів. Обладнання до місця встановлення (м. Одеса) лізингодавець не доставив.

Фактично «Украерорух» не отримав, до цього часу, предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам контракту. Контракт, на даний час, є діючим. Ніякої претензійно-позовної роботи, щодо отримання цього майна, не ведеться.

Також, мають місце ознаки втрати державного майна на суму, близько 1,0 млн гривень. Так, частина вивезеного, за даними позапланової інвентаризації, у березні 2014 року, з території АР Крим, майна авіакомпанії «Украерорух», первісною вартістю 968,8 тис. грн, до жовтня 2014 року, передавалась актами внутрішнього переміщення, від однієї матеріально – відповідальної особи, до іншої. При цьому в жовтні 2014 виявилось, що майно, начебто, залишилось на території АР Крим. Тобто, через 7 місяців, це майно розчинилося. А директором Украероруху це не оцінюється, як втрата державного майна.

«Жодного позову щодо нанесення збитків компанією постачальником у зв’язку із діями держави агресора, «Украерорух» не подавав. Якби директор підприємства своєчасно подав позов, то відшкодування цих коштів могло бути включено в загальну суму вимог України до Росії. А тепер ми будемо рекомендувати, щоб підприємство подало до суду позов», – зазначила Ірина Іванова.

Підприємством «Украерорух» продовжується закупівля нового обладнання, яке роками стоїть на складах і чекає свого часу. Досить часто аудитори не могли виявити всі комплектуючі, які були куплені протягом двох останніх років.

«Були пред’явлені ящики, коробки. Аудитори, фактично, не мали змоги побачити, що там є в коробках. Можливо, воно є, ми не ставимо під сумнів, що там. Оскільки, нам не дали доступу до цих коробок. На засіданні, був присутній заступник міністра інфраструктури Лавренюк, і він прокоментував це тим, що не мали права розпаковувати обладнання, оскільки, постачальник, тоді мав би претензію до них. Ми розуміємо таку ситуацію, тоді аудитори просили надати документ, де в умовах поставки це було б зазначено. Якщо так, то ящики були б опломбовані, оскільки поставки були із-за кордону. Вони були не опломбовані і документу, який би казав, що ми не мали права їх побачити, нам не надали», – пояснила член Рахункової палати Ірина Іванова

Тобто, підприємством замовляється товар, сплачується його вартість компанії, що продає цей товар, а в результаті обладнання, що замовлялось, не надходить на підприємство.

Ірина Іванова пояснила, що директор продовжує таку практику купівлі обладнання. Аудитори поїхали в регіональні структурні підрозділи, і там багато чого не виявили. Відсутня спроба, хоча б, на 10 мільйонів обладнання кудись поставити. Вони кажуть, що обладнання лежить і чекає свого часу.

Неоформлені земельні ділянки

Як зазначила Ірина Іванова, Украерорух разом із Міністерством інфраструктури не оформили права на 71 земельну ділянку (54,4 гектара), яка перебуває в користуванні підприємства. І, на думку аудиторів, є ризики їх взагалі втратити.

«Деякі земельні ділянки є спроба оформити, але немає актів. Більшість з цих ділянок з незрозумілих причин не оформлюються, а по деяких ділянках немає навіть меж», – зазначила Ірина Іванова.

Аудит також встановив, що Міністерство інфраструктури неналежним чином виконувало покладені на нього повноваження з управління майном «Украероруху». Зокрема, в «Украерорусі» не створено наглядову раду, не приведений у відповідність із законодавством Статут підприємства, а призначення його керівника відбувалося без проведення конкурсного відбору, як вимагає чинне законодавство.

Рахункова палата підготувала ряд рекомендацій Уряду. Звіт про результати аудиту буде надіслано Комітетам Верховної Ради України з питань транспорту, з питань національної безпеки і оборони та Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Про допущені Украерорухом порушення законодавства буде поінформовано Службу безпеки України та направлено відповідні матеріали.

Відповідальна за проведення аудити в «Украерорусі» Ірина Іванова зазначила, що якщо б директор дійсно хотів виправити ті порушення, що вони виявили, то, повірте, такого висновку б не було.

Таким чином, подальшу долю керівництва «Украерорух» будуть вирішувати народні обранці та Кабінет Міністрів. Можна додати, що порушення, виявленні в ході аудиту, в «Украерорусі», носять системний характер, та тягнуться протягом багатьох років, ще за попереднього керівництва.

Довідково: з 2002 року по 2014 рік підприємство очолював Юрій Чередніченко, котрий протягом трьох скликань був помічником народного депутата Володимира Макеєнка. Після Революції Гідності, на цю посаду, був призначений колишній директор Одеського аеропорту, Дмитро Бабейчук, який теж був помічником в Макеєнка протягом 4 скликань. Тобто, починаючи з 2002 року, всі керівники «Украероруху», були помічниками народного депутата Володимира Макеєнка, що де-факто свідчить про його вплив на підприємстві.

Коментар до теми

Артур Герасимов, голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони, голова фракції БПП.

Існує реальна ситуація, коли, на жаль, на державному підприємстві було вкрадено більше ніж 400 млн грн через «Платинум Банк». Щодо цього відкриті кримінальні справи, є мої офіційні звернення до Антикорупційної прокуратури та НАБУ. Рахункова палата провела свій плановий захід. Якщо чесно, я гордий з того, що ми голосували за цю нову Рахункову палату. Я зробив туди запит, щоб вони перевірили це підприємство. Там знайшли багато порушень. Ключові речі – було підтверджено, з яким цинізмом кралися ці 400 млн грн. Останні десятки чи сотні мільйонів виводилися за кілька днів до того, як цей банк було визнано неплатоспроможним. Причому це робилося у порушення всіх інструкцій Мінінфраструктури, Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів.

Коли цей звіт був на обговоренні в Рахунковій, він був підтриманий одноголосно – усі були вражені тим, що коїться на цьому підприємстві. 12 місяців про це знало НАБУ і три місяці про цю ситуацію знала Рахункова. Рахункова за три місяці з’ясувала все, НАБУ за 12 місяців не з’ясувало нічого. Невже вони вважають, що вкрадених 400 млн грн – це дрібниця? Є мої офіційні звернення до Антикорупційної прокуратури, до НАБУ та їх відповіді. Є мої звернення до Рахункової. Люди, які вкрали 400 млн грн… гроші треба повертати.

Це стратегічне підприємство. До нього треба ставитись з великою повагою і увагою, тому що це життя людей, які сідають в літаки. Такі підприємства мають бути в зоні особливої уваги відповідного міністерства, навіть з точки зору безпеки і оборони, бо це підприємство відповідає і за військову диспетчерську службу, за суверенітет українського неба.

Вважаю, що зараз потрібно дуже серйозні висновки робити щодо цього підприємства. Ключовим є те, щоб воно працювало надійно, забезпечувало безпеку людей, які сідають в літаки, а не займалося тим, чим вони займаються. Наскільки я знаю, колектив підприємства – це професійні диспетчери, вони самі відчувають цю ситуацію, двічі чи тричі оголошували недовіру керівництву підприємства, бо бачать, що там коїться.

Якщо люди причетні до крадіжки 400 млн грн, це все має бути чітко розслідувано і винні мають бути притягнуті до відповідальності.