На думку політтехнолога Василя Стоякина, ініціатива об’єднання опозиційних сил, про яку днями заявив лідер партії «За життя» Вадим Рабінович, не була зовсім вже несподіваною. Після того, як до команди «За життя» приєднався лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук, очікувати змін в тактиці і стратегії партії було логічно

Про те, яку стратегію використовує лідер «Українського вибору» на який кінцевий результат вона націлена, Стоякін пояснив у своєму блозі.

Експерт звернув увагу, як ще в липні Рабінович запропонував висунути єдиного кандидата від опозиції, а в уже серпні політолог Олексій Якубін стверджував, що «в даний момент йдуть переговори між Сергієм Льовочкіним і Віктором Медведчуком про створення єдиної політсили для Південного Сходу і походу на президентські і після – парламентські вибори».

«Ініціатива про об’єднання опозиційних сил не була зовсім вже несподіваною. У 2018 році до партії Рабіновича приєднався гросмейстер тіньової політики Віктор Медведчук, і було логічно очікувати змін в тактиці і стратегії партії», – пояснив Стоякін.

При цьому сам Рабинович, закликаючи «перегорнути сторінку і почати переговори про створення потужного консолідованого політичного об’єднання, яке в змозі зупинити бойові дії на Донбасі, запобігти економічній катастрофі і врятувати країну», сам нічого цього зробити не може, впевнений експерт.

«І навіть засідати в парламенті України – тому що є громадянином іншої країни – Ізраїлю. Але влада вперто закриває очі на це порушення ним закону, тому що їй вигідно ослаблення Оппоблока в результаті заяв Рабіновича, які ганьблять Опоблок», – пояснив Стоякін.

Політтехнолог також повідомив про те, що в Адміністрації президента України в роботі і надалі перебуває проект, за яким до другого туру виходять Порошенко і Бойко, після чого реалізується сценарій «голосуй або програєш».

«Видається малоймовірним, щоб Медведчук став працювати на цей сценарій», – вважає політолог.

За словами Стоякіна, цілі нового політичного об’єднання лише на перший погляд можуть здатися неочевидними.

«Ймовірно, Віктор Медведчук виходить з того, що «хорошого» варіанту на президентських виборах все одно немає – переможець буде змушений спиратися на агресивних прихильників війни і ними ж буде обмежений після перемоги. У цьому сенсі різниця між Порошенко, Тимошенко або Вакарчуком не принципова. Однак очевидно, що навіть в разі перемоги Порошенко вагомість посту президента буде знижуватися, а парламенту – рости. І розрахунок може бути тільки на парламентські вибори», – пояснив він.

Ймовірною логікою в такій ситуації, за словами політолога, може бути така: показати, що в Україні вже є сильна «партія миру», до якої зможуть приєднатися всі прихильники мирного вирішення конфлікту.

«У цьому сенсі навіть невдалий результат президентських виборів дозволить мобілізувати якомога більшу кількість виборців на виборах парламентських. Політиком, який піде в президенти, доведеться, мабуть, пожертвувати», – міркує Стоякін.

Складно сказати, наскільки ефективною буде така стратегія, вважає політолог, але логіка в її використанні, безумовно, є.