Українцям назвали головний недолік Конституції: Це ілюзія для чесних людей

20 жовтня, 20:22

На сьогоднішній день в Україні є група людей, які «знімають вершки із загального пирога»

Про це в програмі «Не добрий вечір» заявив її телеведучий Ігор Лесєв.

Так, за його словами, сьогодні Конституція є ілюзією для чесних людей, які вимушені “жити на зарплатню”. Однак є й “альтернатива”.

«Але в Україні існує інша – дуже невелика група людей, яка й знімає всі вершки з нашого спільного пирога. І це навіть не чиновники і політики, про яких ви зараз подумали. Хоча в більшості своїй вони ці посади займають. Ми зараз говоримо про касту смотрящих», – зазначив він.

ЗМІ: Заступник голови СБУ Демчина подав до суду на директора НАБУ Ситника

За словами Лесєва, вдень “вони посміхаються і говорять виключно правильні речі”. Проте вночі ситуація міняється.

«Але коли сходить Місяць, ці люди перетворюються в злісних “рішал”. Вони починають дублювати міністерства і відомства. В їх руках звичайні речі перетворюються в незвичайні речі. Молотком вони можуть забивати не тільки цвяхи, але і людей. Праску вони використовують не для прасування білизни. А звичайний письмовий стіл у них перетворюється в тра*одром, на якому проходять кастинг повногруді секретарки», – підкреслив він.

Як повідомлялося раніше, раніше за ВІП-камеру платили «по чеку», тепер гроші «розчиняються». Зараз не існує загальних «злодійських понять», як не існує й міфічного “общака”. Всі поняття придумуються «під себе». Адміністрація в’язниць на цьому заробляє. Так вважає колишній голова Лук’янівського СІЗО Сергій Старенький.

«Ви бачили де-небудь книгу, яка називалася б Злодійські закони або Злодійські поняття? Ні. “Понять” як чітко виписаних норм і законів просто не існує. Вони існують лише в головах тих, хто їх трактує», — розповідає Старенький.

Він додає, що «звід непохитних занять» — такий же міф, як і общак для допомоги ув’язненим.

«Ще один міф: злодійський общак — це щоб допомагати ув’язненим. Раніше так було, коли кількість передач обмежувалося, був дефіцит товарів, треба було якось передавати сигарети, коли не було чого їсти, на всіх таким чином завозили тушонку або солодке. Сьогодні зони і СІЗО самі стали об’єктами бізнесу. На них не витрачають, з їх допомогою заробляють», — підкреслив Старенький.