Володимирську гірку грунтовно укріплять, щоб врятувати будівлю Філармонії, що руйнується багато років

Про це заявив політичний експерт Олексій Голобуцький в соціальній мережі Facebook.

«Ви знали, що Національна філармонія України в Києві вже 40 років була під загрозою руйнування? Причиною цього була небезпечна зсувна ситуація на Володимирській гірці та в Хрещатому парку. Десятиліттями ця проблема чомусь нікого не цікавила. І тільки за останні роки Київська адміністрація провела першочергові роботи, завдяки яким вдалося врятувати будівлю. І зараз в планах – грунтовно зміцнити зсувонебезпечні схили, щоб остаточно убезпечити будову », – пише експерт.

За його словами, активно про небезпечне становище будівлі заговорили у 2008 році. Правда, тоді міська влада більше переживала за ділянку землі, ніж за саму будівлю. Та й боротьба за порятунок виглядала як перепалка на сторінках різних ЗМІ, замість проведення реальних робіт.

«Але після Революції Гідності стан речей, на щастя, змінився. У нинішній міськадміністрації, мабуть, розуміють, що Філармонія – це, в першу чергу, історична будівля і її потрібно берегти. Недарма при реконструкції Володимирської гірки в минулому році було встановлено ​​захист від зсувів. Якби не він – через кілька років парк і його околиці просто почали б «плисти». Зараз же розроблений і вже починає впроваджуватися проект по зміцненню ділянки безпосередньо біля філармонії, щоб будівлі вже точно нічого не загрожувало. Схил тут грунтовно посилять, щоб забути про цю проблему в принципі », – продовжує політолог.

Експерт вважає, що не можна залишити одну із знакових будівель міста без уваги.

«Це все добре, звичайно, але ось чого я не можу зрозуміти – як так може бути, що протягом декількох десятиліть чиновникам було плювати на будівлю, яка у багатьох киян і гостей столиці асоціюється з містом? Плювати на історію, музику, навіть на те, що зсуви вплинуть на вуличний рух і можуть загрожувати життю та здоров’ю киян? Радує, що зараз ситуація йде на поправку, але питання до минулої влади залишаються … »- резюмує Олексій Голобуцький.