Вранці 19 липня російські силовики оточили будинок Мусліма Алієва, фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір», у селі Верхня Кутузовка (під Алуштою). Офіційна версія – проведення обшуку.
ФСБ-шники вилучили всю техніку в будинку. Особливо їх цікавив смартфон дочки Алієва – 21-річної Гульсум, активістки руху «Кримська солідарність». Їй інкримінують статтю 282 Кримінального кодексу Росії – «збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності» – за пости в соціальних мережах.
Об’єднання «Кримська солідарність» розцінює обшук у дочки фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої як тиск і переслідування за активну правозахисну і журналістську діяльність.
«Гульсум стала активісткою і журналісткою «Кримської солідарності» після арешту тата. Це не перший випадок подібного агресивного тиску на активістів нашої ініціативи: Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Марлен Асанов вже знаходяться за гратами за сфальсифікованими кримінальними справами», – заявили активісти.
Юрист Ліля Гемеджі також припускає, що обшук безпосередньо пов’язаний з громадською діяльністю Гульсум Алієвої.
«Швидше за все, це за пости, які вона робила в групі «Кримська солідарність». Ми не можемо сказати точно, тому що ні адвокатів, ні правозахисників в будинок не пускають», – сказала юрист.
За словами Гемеджі, обшук проводять дуже ретельно, перевіряють всі – кімнати в будинку, підвальні приміщення, речі. Також провели особистий огляд домочадців.
«Вони перевернули все, будинок, підвал, обшукують руками всю сім’ю, підлогу вже піднімати збираються», – підтвердили очевидці.
Муслім Алієв був затриманий в квітні 2016 року. Після цього в будинку було ще кілька обшуків. Гульсум добре пам’ятає, як її молодший брат Сейдалі сховався під ковдру і постійно запитував у матері, чи не розстрілювати їх прийшли. Під час другого обшуку хлопчик перенервував так, що змушені були викликати швидку.
Дівчина пам’ятає і перше засідання суду у справі її батька. Тоді у неї ще була надія, що це помилка, правоохоронці у всьому розберуться і батька випустять. Але віра у справедливість зникла, коли слідчий Михайло Голишев став просити для Мусліма довічне ув’язнення. На питання судді «Чому?», Голишев відповів, що Муслім – занадто товариський, з яскраво вираженими лідерськими якостями, а значить зможе збирати навколо себе людей.
Основна робота Гульсум полягає в обробці інформації з судових засідань і допомозі журналістам, які працюють в Криму. Також вона виїжджає на обшуки.
Навіть якщо її батька і випустять, то, за словами Гульсум, залишаться інші, а значить закінчувати з громадською роботою вона не буде.
«Одного разу, на одному з перших засідань, батько шепнув мені, поки пристав відвернувся, щоб я не здавалася. Ось я і не здаюся», – розповіла дівчина.
Після сьогоднішнього обшуку Гульсум Алієву відвезли співробітники ФСБ в Слідчий Комітет Алушти. Як стало відомо, через деякий час дівчина та її адвокат вийшли із Комітету. Показання давати відмовилися.
Державна Дума РФ прийняла в другому читанні законопроект про встановлення нової пам’ятної дати – 19 квітня. У цей день планують відзначати «День прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської імперії (в 1783 році)».
На анексованому півострові Росія рекордними темпами будує нові військові споруди. Робиться це на адміністративному кордоні Криму та вздовж Північно-Кримського каналу.
Правознавець Віктор Шишкін розповів, що нам потрібна не нова Конституція, а зміни до старої, зокрема, щодо відповідальності носіїв влади за ухвалення рішення ще будучи на посадах, повідомляє Politeka.
Військовий Святослав Дубина заявив, що пора перестати намагатися зрозуміти логіку дій Трампа, чому у нього сьогодні одне, а завтра інше, і прийняти, що США не націлені на закінчення війни у Європі, повідомляє Politeka.
Політолог Руслан Бортник пояснив, що ультиматум росії про здачу Донецької області – це спроба підштовхнути одне доміно, яке розвалить весь будинок, і розповів, як цього уникнути, повідомляє Politeka.
Доктор історичних наук Павло Гай-Нижник пояснив, що Трамп не тільки до добився жодного стійкого миру, щоб отримати Нобелівську премію, але й не відповідає параметрам лауреата, повідомляє Politeka.
Геополітик Юрій Буздуган розповів, що Україна здобула свободу, але втратила продуктивність економіки і суспільний добробут, і повертати це треба зараз, а не після війни, повідомляє Politeka.
Політтехнолог Михайло Шейтельман розповів про роботу української делегації напередодні візиту Зеленського до Вашингтона і припустив, про що він із Трампом може за підсумками домовитися, повідомляє Politeka.
Політолог Віталій Кулик заявив, що треба зняти рожеві окуляри, через які мир виглядає близьким, а владі – вибудовувати стратегію не відбудови, а життя у часи війни, повідомляє Politeka.
Ексзаступник секретаря РНБО Степан Гавриш пояснив, що передбачити терміни закінчення російсько-української війни неможливо, тому що вона не лише на виснаження, але й екзистенційна, повідомляє Politeka.
