Вранці 19 липня російські силовики оточили будинок Мусліма Алієва, фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір», у селі Верхня Кутузовка (під Алуштою). Офіційна версія – проведення обшуку.
ФСБ-шники вилучили всю техніку в будинку. Особливо їх цікавив смартфон дочки Алієва – 21-річної Гульсум, активістки руху «Кримська солідарність». Їй інкримінують статтю 282 Кримінального кодексу Росії – «збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності» – за пости в соціальних мережах.
Об’єднання «Кримська солідарність» розцінює обшук у дочки фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої як тиск і переслідування за активну правозахисну і журналістську діяльність.
«Гульсум стала активісткою і журналісткою «Кримської солідарності» після арешту тата. Це не перший випадок подібного агресивного тиску на активістів нашої ініціативи: Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Марлен Асанов вже знаходяться за гратами за сфальсифікованими кримінальними справами», – заявили активісти.
Юрист Ліля Гемеджі також припускає, що обшук безпосередньо пов’язаний з громадською діяльністю Гульсум Алієвої.
«Швидше за все, це за пости, які вона робила в групі «Кримська солідарність». Ми не можемо сказати точно, тому що ні адвокатів, ні правозахисників в будинок не пускають», – сказала юрист.
За словами Гемеджі, обшук проводять дуже ретельно, перевіряють всі – кімнати в будинку, підвальні приміщення, речі. Також провели особистий огляд домочадців.
«Вони перевернули все, будинок, підвал, обшукують руками всю сім’ю, підлогу вже піднімати збираються», – підтвердили очевидці.
Муслім Алієв був затриманий в квітні 2016 року. Після цього в будинку було ще кілька обшуків. Гульсум добре пам’ятає, як її молодший брат Сейдалі сховався під ковдру і постійно запитував у матері, чи не розстрілювати їх прийшли. Під час другого обшуку хлопчик перенервував так, що змушені були викликати швидку.
Дівчина пам’ятає і перше засідання суду у справі її батька. Тоді у неї ще була надія, що це помилка, правоохоронці у всьому розберуться і батька випустять. Але віра у справедливість зникла, коли слідчий Михайло Голишев став просити для Мусліма довічне ув’язнення. На питання судді «Чому?», Голишев відповів, що Муслім – занадто товариський, з яскраво вираженими лідерськими якостями, а значить зможе збирати навколо себе людей.
Основна робота Гульсум полягає в обробці інформації з судових засідань і допомозі журналістам, які працюють в Криму. Також вона виїжджає на обшуки.
Навіть якщо її батька і випустять, то, за словами Гульсум, залишаться інші, а значить закінчувати з громадською роботою вона не буде.
«Одного разу, на одному з перших засідань, батько шепнув мені, поки пристав відвернувся, щоб я не здавалася. Ось я і не здаюся», – розповіла дівчина.
Після сьогоднішнього обшуку Гульсум Алієву відвезли співробітники ФСБ в Слідчий Комітет Алушти. Як стало відомо, через деякий час дівчина та її адвокат вийшли із Комітету. Показання давати відмовилися.
Державна Дума РФ прийняла в другому читанні законопроект про встановлення нової пам’ятної дати – 19 квітня. У цей день планують відзначати «День прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської імперії (в 1783 році)».
На анексованому півострові Росія рекордними темпами будує нові військові споруди. Робиться це на адміністративному кордоні Криму та вздовж Північно-Кримського каналу.
Генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова розповіла про музейні проєкти, якими вони намагалися показати хоч частину того болю, який переживають українці під окупацією.
Авторка Ютуб-каналу «Чітко і по факту» Ельвіра Кириленко повідомила, що українці можуть отримати сертифікат або гроші для відновлення зруйнованого житла.
Журналістка Катерина Котенкова розповіла, що деякі українці змушені повернути державі свої пенсії, свої субсидії, взагалі інші виплати через навмисні чи випадкові порушення.
Заслуженный деятель искусств Украины Эдуард Дымшиц рассказал о своем вкладе в собрание коллекций произведений украинского кубофутуриста Александра Богомазова и о том, как его похитили россияне.
Головна зберігачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Тетяна Руденко розповіла про цінність українського авангард і його унікальність на світовій культурній арені.
Політик Євген Рибчинський пояснив, що шоу-бізнес вимагає великі концертні площадки, а в Україні із цим проблема, їх може дати тільки 4 міста, а в решті просто немає гідних залів.
