Закон про мови має незрозумілі формулювання, які обурюють громадскість
Верховна Рада розглядає закон про мови. Цей документ дуже красивий стилістично і дуже слабкий в плані захисту мови. Що б не взяти – все погано.
Таку думку висловила українська письменниця Лариса Ніцой у виданні Обозреватель.
За словами Ніцой, культурні заходи можна проводити іншою мовою, якщо такий задум організаторів.
«Тобто, якщо я придумала, що повинні бути балалайки, кокошники, кожного разу і кожного дня, то обмежень там немає», – розповідає письменниця.
Так в законі хочуть затвердити пункт, який забов’яже українців писати дисертації, наукові статті українською мовою, або мовою ЄС. З чим не погоджується Лариса Ніцой:
«Не може бути “або”. Повинні бути українською мовою, перекладені мовами ЄС. Бо якщо буде мова ЄС, то не буде української мови».
Також обурюює письменницю пункт про мову в школі:
Путін перевершив себе, позує для написання ікони: «Мракобісся, 21 століття»«Навчання залишилося мовами меншин, а це означає, що весь процес в школі буде відбуватися мовами меншин – для меншин, а державна мова зведена до меншої частки, ніж мова меншин. А це завдасть шкоди державним інтересам. І вже завдало, бо таких шкіл, де мови нацменшин було більше, було багато на сході країни, в Криму. І ми маємо там війну. Але вони таку схему лишили».
Також вона пыдкреслила, що «з особами, які не знають української мови,поліція може розмовляти іншою мовою, ніж українська. Слово “особи” треба замінити “іноземцями”. З іноземцями, які не розуміють української мови, треба шукати спільну мову, розмовляти якоюсь іншою мовою. Тому що “особами” можуть бути усі ватники, які скажуть: “А ми нє панімаєм” – і будуть примушувати поліцію України розмовляти з ними недержавною мовою, що теж неприпустимо».
За словами Ніцой на телебаченні у нас і надалі дозволяється мішанка мов, тобто в студії люди можуть говорити різними мовами. Такого немає ніде в світі, це тільки українське “ноу-хау”.
«Квоти можуть бути, але на передачі мовами меншин. Або на канали мовами меншин. А не на мову в фільмі, мову в пісні, мову в передачі. Це маячня. Якщо порівняти з польським законом про мови, то там мова меншин дозволяється на телебаченні, в друкованих ЗМІ, але лише на місцевому рівні. А у нас мова нацменшин виводиться на загальнонаціональний рівень».
Ніцой звернула увагу, що «насправді, коли ти читаєш цей законопроект, бачиш, що він дуже красиво сформульований. В ньому красиві довершені речення, з юридичної точки зору він вичесаний, він має вишуканий юридичний стиль. Але за своєю суттю українську мову він захищає дуже слабо».
Письменниця обурюється, що з цим законом дотягли до виборів та почали робити помилку за помилкою.
«В результаті маємо напружені стосунки з сусідніми країнами. Вони і так би були. Насправді, сусідні країни звикли, що ми холуї. Вони звикли, що ми втягнули голову в плечі і з усім погоджуємось. А тут раптом підняли голову і кажемо: хочемо своєї мови. Нічого собі, абарзєлі українці! При тому, що угорська мова утверджена в Угорщині, польська мова утверджена в Польщі, румунська мова утверджена в Румунії. Але українцям – ні, не можна», – резюмувала Ніцой.
Нагадаємо, тисячі українців не впоралися з простим завданням на ЗНО.
Як писала Politeka, в Україні тепер штрафують за російську мову.
Також Politeka писала, що Ніцой жорстко розкритикувала організаторів Нацвідбору на Євробачення
