Богдан Петренко про паніку через теракти, кремлівський слід і специфіку Кадирова

Про злочин, в якому постраждав Ігор Мосійчук

Ми повинні мати схему, де перебували жертви. Ми маємо розуміти, яка була вибухівка, яка біла начинка. Вже з’явилась інформація, що це були металеві кульки.

Найімовірніше, вибух спрямовувався і назовні. Тобто на якомога більшу кількість жертв. Хоча це дивно, враховуючи, що це відбулось пізно вночі.

Суто теоретично, вибуховий пристрій може мати таймер чи дистанційне керування. Найімовірніше, він мав дистанційне керування. Бо вибух стався тоді, коли Ігор Мосійчук, Віталій Бала та ще одна людина вийшли зі студії. Мабуть, метою вибуху було завдати шкоди, навіть убивство.

Про три основні версії злочину

Особиста версія, тобто теракт проти Мосійчука. Ми маємо розуміти, що він неоднозначна фігура в українському політикумі. Виходячи з його заяв та заяв його прес-служби, це могла зробити агентура в українських патріотичних силах. Одна з версій в особистому напрямку – це розбірки між українськими націоналістами.

Друга версія – економічна. Ми пам’ятаємо, що два роки тому генеральний прокурор представляв відео з Мосійчуком, яке нібито слугувало доказом його корупційності. Там було озвучено величезні суми на хабар. Але, проводячи паралелі з тим, що відбулось минулого тижня на Житомирщині, коли вбили дитину за 500 грн, ми розуміємо, що суспільство настільки жорстоке, а суми настільки великі, що може йтися і про гроші.

Версія Кремля. Ми маємо розуміти, що вбивство політичних діячів в Україні не в ходить в інтереси Кремля, бо жоден із політичних діячів в Україні не має такої підтримки населення, щоб спричинити процеси дезінтеграції. Крім того, якщо провести паралелі з тим, як проводили терористичні акти раніше, вибухівка закладалась в автомобіль і діяли напевно. Тобто вбивство відбувалось. Цього разу поруч стояв мопед, який вибухнув. Трошки не підпадає це під російську версію. Але під російську версію вбивства саме Мосійчука.

Про альтернативні версії

Можемо говорити про декілька інших версій. Замах відбувся на Мосійчука під телестудією «Еспресо».

За деякими джерелами, «Еспресо» контролюється «Народним фронтом». Тобто вони теж орієнтуються на радикальний електорат. У такому разі вибух міг бути спрямований на провокування певної радикальної діяльності, яка має два напрямки.

Перший напрямок – це безпековий. Зараз у Верховній Раді має розглядатись законопроект про реінтеграцію Донбасу. Я думаю, що після такого сигналу радикали, може, і ззовні, і зсередини заблокують ВР, і ми цей законопроект не ухвалимо.

Хоча в ньому написано, що Росія – це агресор, але їх він не влаштовує, бо передбачає якийсь там мирний варіант розвитку подій.

Знову ж таки за деякими джерелами, «Еспресо» контролюється міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Те, що вибух відбувся там, може бути викликом самому Авакову.

І я думаю, що це був виклик усій правоохоронній системі України.

Українські поліцейські, правоохоронці перебувають у тому ж світі, що й ми – в світі терористичних загроз, вибухів. Але, на відміну від нас, вони бачать це не лише по телевізору. Вони фактично відчувають це на собі. Така стресова ситуація може спонукати до неадекватних відповідей.

Це може спровокувати жорстокість із боку МВС, починаючи від пересічних правоохоронців і закінчуючи розмовами про поліцейську державу, про запровадження надзвичайного стану в столиці. А коли запроваджують надзвичайний стан, забороняють усі маніфестації, і той майдан, який ми зараз бачимо, матимуть припинити.

Іще один напрямок, на якому ми маємо зосередитись, це сіяння паніки серед населення. Під час цього теракту прозвучало декілька сигналів. Перший – що навіть наявність охорони не допоможе убезпечитись від зовнішніх загроз. Другий сигнал – ми знаємо, що загинула людина, яка просто проходила повз. Отже, навіть пересічні громадяни можуть потерпати від терористичних атак, які мають персональний характер.

Загалом, це певне сіяння паніки серед населення, певне розчарування в правоохоронній системі та, як наслідок, певне розчарування в самій державі. Ось у цьому зараз і полягає найбільший інтерес Росії – розчарувати населення в державі Україна.

Про помсту Кадирова

Мені здається, що Рамзан Кадиров дещо демонізований в українському суспільстві. Бачити в кожному випадку слід чеченців – це перебір.

Майже половина населення висловлювала невдоволення чеченськими бойовиками, коли вони діяли на території Донецька. Кожен заявляв у соцмережах про свою ненависть до Рамзана Кадирова.

Я не думаю, що тут є чеченський слід. Кадиров має таку специфіку – відразу фізично прибирає своїх опонентів. Ми вже знаємо такі випадки. Він позбувся інших кланів у Чечні теж за допомогою вбивства.

Я не відкидав би цього взагалі, але не зосереджував би основну увагу саме на цьому.

Про конфлікт між націоналістами

Якщо буде прямий російський слід у терористичних атаках на Україну, то це, безумовно, переорієнтує вектор уваги світової спільноти, зробить Росію країною поза системою. Це розуміє і Росія.

Вона працюватиме так, щоб її прямого сліду не було в Україні. Значна частина тих терористичних атак, які відбулись в Україні, мала виконавців саме українців.

На жаль, серед них багато націоналістів. Це свідчить про те, що Путін, Кремль, Росія намагаються вибити ідеологічне підґрунтя в українців.

Вони намагаються сформувати конфлікт між самими націоналістами, що призводить до глобальних наслідків для України.

І це відштовхує самих українців від національної ідеї та фактично свідчить про те, що ми лишаємося можливості побудувати державу на таких націоналістичних засадах.

Про розслідування і наслідки 

Думаю, що тут є декілька складових. Перша – замивання слідів. Друга – Росія може бути зацікавлена в тому, щоб зливати частину виконавців українським спецслужбам для усвідомлення громадськістю, що ці злочини можуть бути скоєні українськими патріотами.

Ми маємо говорити про те, що ті реальні українські патріоти, які зараз беруть участь у пасіонарних діях, мають нести за них певну відповідальність і розуміти, що країна у небезпеці, зокрема в керованій небезпеці з боку Кремля.

Про збільшення кількості терактів

Якщо ми подивимось на загальну тенденцію в 2014-2016 рр., то в 2016 році в нас було більше ніж 1600 відкритих справ щодо терактів. Це на 40% більше, ніж попереднього року. Це при тому, що в 2016 році у нас не було таких терактів, які спостерігались у 2017 році.

Я думаю, що, по-перше, буде продовжений такий слід, як персональні атаки. Тобто росіяни здійснюватимуть персональні атаки на українських спецслужбовців, на тих, хто реально веде війну проти Росії.

По-друге, те, що стосується загалом усього населення. Ми маємо розуміти, що масові криваві атаки зараз не в інтересах Кремля. Якщо ми проведемо паралелі з Росією, кожна масова атака піднімає імідж влади. Населення тоді вимагає від влади посилення функцій, зокрема і поліцейських. А в Росії це вважається ледь не основною складовою державності.

Росія зараз зацікавлена в тому, щоб розбити Україну. Тому, найімовірніше, ми спостерігатимемо інтенсивні малокровні терористичні атаки на Україну, які будуть спрямовані на те, щоб посіяти серед населення паніку.