Про видатки та доходи

У бюджет на наступний рік уряд закладає курс американської валюти до гривні 29,3. Маємо розуміти, що економіка інтегрована в світовий поділ праці, а в Україні вже багато років дефіцит торговельного балансу, тобто ми значно більше завозимо, ніж вивозимо.

У нас єдине поповнення валюти задля збереження стабільного курсу національної грошової одиниці відбувається завдяки кредитам Міжнародного валютного фонду. На сьогодні змогли забезпечити валютний резерв Національного банку на рівні $18 млрд. Власне, це гарантувало стабільність національної грошової одиниці. Але маємо розуміти: щоразу, коли більше завозимо, ніж вивозимо, витрачаємо на це валютні резерви.

Зараз в Україну приїхала місія МВФ, яка збирається проінспектувати відповідність наших видатків доходам. Це головне, що вони аналізують при розгляді бюджету.

Міжнародний валютний фонд дивиться не лише на дефіцит бюджету, а взагалі на всі публічні фінанси. Наприклад, дефіцит Пенсійного фонду в бюджеті не відображено, хоча це також серйозний бік видатків. І ще один серйозний момент для Міжнародного валютного фонду – бюджет НАК «Нафтогаз». Його дефіцит чи його прибутковість. Бо НАК «Нафтогаз» нині єдина організація, яка постачає газ населенню. Хочу нагадати, що останній транш від МВФ Україна не отримала, бо не домовилися щодо ціни на газ. Хоча в меморандумі було заздалегідь підписано урядом України, що якщо ціна газу на світових ринках піднімається більше ніж на 10%, то автоматично переглядається ціна для населення.

Грігол Катамадзе про ліберальний Податковий кодекс і український «план Маршалла»

Україна відклала це підняття до кінця опалювального сезону, тобто до травня. На сьогодні загальна сума субсидій, які виплачують із бюджету, становить 61 млрд грн. Подано зміни до держбюджету цього року, де ще додають 7,5 млрд грн, бо не вистачає. А в бюджеті на 2018 рік уряд заклав 55 млрд грн. При тому, що нас очікує підняття цін на газ для населення. Це одна з тем, які обов’язково має переглянути МВФ.

Про оптимістичне зростання ВВП

Економіка України дуже сильно впала в 2014-2015 роках. Лише торік трішки стабілізували ситуацію. Ріст на 3%, який очікують у 2018 році, для України дуже малий. Усе це тісно пов’язано із реальним розвитком промисловості. За 9 місяців цього року промисловість щодо 2016-го мала від’ємну цифру – -0,8. На сьогодні ми перебуваємо у стадії стагнації. На жаль, це не покращує очікування і на наступний рік, тому 3% – для нас оптимістично. Що ж до 7% інфляції, цього року закладали 8%. На сьогодні вже маємо на рівні 13%. В Україні найбільший рівень інфляції серед наших найближчих сусідів.

Це абсолютно об’єктивні речі, які пов’язані з особливостями стану української економіки. По-перше, сировинні країни ніколи не бувають багатими. Якщо вивозимо додану вартість, то приречені на бідність. По-друге, зокрема у Польщі, куди багато українців поїхали працювати, середня щомісячна зарплатня становить 1095 євро, в Україні – 227 євро. При цьому в Європі середню зарплатню рахують трохи інакше – за медіальним принципом. В Україні ж розрахунок відбувається за традицією ще радянської статистики. Наприклад, якщо 10 людей отримують, припустимо, 4 тис. грн, а хтось один – 40 тис. грн, то середня заробітна плата у нас буде десь на рівні 7 тис. грн. Але ж це не означає, що 9 осіб отримують середню зарплату. За медіальним принципом, який використовують у тій же Польщі, найбільші та найменші цифри відкидають і беруть загальну середню групу. Зазвичай, за таких розрахунків, середня зарплатня є нижчою за задекларовану прямим підрахунком.

Про режим проїдання

Бюджет – соціальний. Навіть задекларований дефіцит державного бюджету не покриває всіх можливих соціальних видатків. Загальна сума видатків на соціальні потреби влізає в цей дефіцит. Це означає, що ми з вами зараз живемо в режимі бюджету проїдання. Якщо ви запозичуєте кошти не для того, щоб їх інвестиційно спрямовувати на якісь дії, які дадуть потім результат, а витрачаєте на соціальні потреби – ви проїдаєте кредит, який берете. Незрозуміло, як його потім віддавати.

Сергій Каплін про мінімальну зарплату в 7 тисяч гривень і наступного президента

В Україні така тенденція спостерігається останні 5-7 років. Це велика помилка будь-яких урядів, які завдяки кредитам намагалися покрити соціальні виплати для населення, щоб показати результати своєї діяльності. Не від реального росту економіки, не від збільшення ВВП, а від збільшення соціальних виплат завдяки кредитуванню. Певною мірою ця практика є об’єктивною в наших умовах. Тим паче розуміємо, що 2017 рік – передвиборчий, і уряд у всякому разі має показати результати своєї роботи. А як їх показати звичайній людині? Збільшити її фізичні доходи через соціальні виплати.

Думаю, з таким держбюджетом навряд чи наступного року щось в Україні кардинально зміниться. 7% інфляції не буде – буде більше. Соціальні виплати частково перекриють зростання. Очікуваний ріст ціни на газ у травні перекриють завдяки додатковим коштам, влитим із субсидій у бюджеті. Наступного року влада усіляко намагатиметься зберегти стабільність, щоб у виборчий 2019 рік увійти без серйозних хитань.