Про суд над Саакашвілі

У суді над Міхеїлом Саакашвілі ми побачили незвичну для України ситуацію, коли суддя виніс правосудне рішення в достатньо складній системі тиску з обох сторін. Я туди пішов і запропонував свої поруки, бо не така проста ситуація з Саакашвілі, як його противники чи прихильники намагаються зобразити. Він мене передовсім цікавив як викривач, свідок. Розуміємо, що його в Україну привів Петро Порошенко. Він дав йому громадянство, посаду і всі пільги при ній: власний прокурор, власна поліція в Одесі тощо. Саакашвілі був дуже близьким членом команди Порошенка. Коли він почав критикувати президента, стимул для останнього примусити Саакашвілі замовкнути був, мабуть, серйозним, зокрема у сенсі розкриття тих корупційних схем, які зараз працюють в Адміністрації президента і довкола неї. Щоб така людина не мовчала, нам потрібно було вживати заходів.

Саакашвілі називає правильний фактаж щодо президента України. Після рішення суду він не те що не зупиниться, а набиратиме більшу швидкість.

Позиція «Батьківщини» полягає в тому, що неприпустимо те, що намагалися вчинити із Саакашвілі Генпрокуратура, Служба безпеки України і поліція. Звинувачення, котрі висував Юрій Луценко, котрі потім частково озвучили прокурори в суді, нагадують традиції сталінського правосуддя. На щастя, зараз інша країна, інший час. Тому, щоб не привчати владу до репресій, члени «Батьківщини» стали на захист Саакашвілі у процесуальному сенсі, не будучи фанатами його політичної концепції, його персони як політика. Йдеться про права людини на справедливий суд.

Коли Луценко виходить показує якийсь фільм на загал і каже, що все доведено – це великий тиск на суддю. Це не традиція європейської правової системи, навіть радянської. Це неправильно.

Знаю суддю Ларису Цокол за іншими процесами, і в мене лише позитивні враження. Тому думав, що клопотання прокурора буде задоволено тільки частково, або ж зовсім не задоволено. Не здивований її рішенням.

Про управлінський хаос

Не вірю, що вся ця ситуація із Саакашвілі, коли його арештували, а потім відпустили – багатоходівка президента. Радше управлінський хаос, який був в Україні від самого початку цієї влади. Ланцюжок випадковостей привів до такого результату. Мабуть, це не найгірший результат для Порошенка. Багато тягаря з його плечей зняла суддя Цокол. Зараз не потрібно буде віддуватися перед світом, що це було, чому такий яскравий опозиціонер сидить у в’язниці. Є питання щодо його оточення, але щодо нього – жодних доказів.

Валентин Гладких про деградацію держави та війну всіх проти всіх

Не думаю, що досвідчена людина, колишній президент Грузії, може про щось домовлятися з Сергієм Курченком. Прокуратура каже, що готові віддати плівки ФБР, щоб вони встановили, чи це правда. Можуть спробувати. Цікаво почути, що скаже ФБР. Якщо ця розмова реальна, там не було жодного факту проти Саакашвілі. Не бачу перспективи. Спостерігаємо якісь судоми прокуратури. Генпрокуратура спаплюжена і вкотре себе дискредитувала. Звернення до ФБР – це вже агонія того задуму, котрий спочатку мав бути успішним.

Пік наляканості деяких моїх колег уже минув. Коли Луценко вийшов зі своїм кіно у Верховну Раду, можливо, у когось здали нерви. Вони почали писати пости, що не через Саакашвілі протестують, а за якісь цінності. Це такий спосіб дистанціюватися.

Тепер владі складно пояснити, що це було. Рішення суду – найкращий аргумент у цій ситуації. Спробують переграти все в апеляції, але нічого нового там не буде. Саакашвілі не скаже, що ось гроші, які я взяв у Курченка. Ніщо не переб’є ухвалене рішення.

Щоб Саакашвілі визнали винним, мають з’явитися нові аргументи, але такі навряд чи будуть. Переконаний, що Саакашвілі нікуди не тікатиме. Він до кінця триматиметься власних принципів.