Про неможливість вшанувати пам’ять жертв сталінських репресій кримського народу, показушні акціяї окупантів в Криму і «заселення» півострова лояльними людьми, а також про можливості підтримки місцевих що лишилися і способах впливу на РФ розповів гість Politeka Online Алім Алієв, програмний директор “Кримського дому”.
Про відзначення Дня пам’яті про депортацію кримських татар
Уже четвертий рік, як кримські татари не можуть вшанувати одну з найтрагічніших сторінок своєї історії – сталінську депортацію 1944 року. Зібравшись на площі, віддати данину предкам, які загинули. На жаль, ця акція в основному пройде на континентальній Україні. Я маю на увазі траурний мітинг. У Криму люди будуть збиратися або дома один у одного, або біля пам’ятників депортації.
Окупаційна влада робить все, щоб не просто натиснути на кримських татар, а й підмінити їхні інститути, наприклад, інститут Меджлісу. Тому 18 травня окупаційною владою також будуть проводитися молебні, будуть нести квіти до пам’ятників. Але абсолютна більшість кримських татар в цих так званих акціях не братиме участь. Вони будуть розділені в часі.
Кримські татари не підуть, коли окупанти, які проводять репресії проти нашого народу, будуть грати на публіку.
Останнім часом мене як активіста на континенті дуже підтримує духовно те, що відбувається зараз серед активістів в Криму. З’являються цивільні журналісти, люди все більше виходять на поодинокі пікети. Таким чином страх, який намагаються нав’язати постійно протягом чотирьох років, кримські татари намагаються долати і висловлюють свою незгоду і свою точку зору. Якщо подивитися на природу авторитарних режимів взагалі, то вони спираються в першу чергу на тих, хто працює в бюджетній сфері, від кого люди безпосередньо залежать по фінансуванню від держави.
Крим – це не просто не виняток, це гіперболізація даного правила. У Криму навіть на Хидирлез, який був на початку травня, також привезли бюджетників з числа кримських татар і людей інших національностей. Мою знайому вчительку викликали на педраду напередодні виборів і сказали, що списки тих, хто не з’являться, відправлять в райВНО, тобто таким чином здійснюється тиск. Щоб показати масовість, вони будуть також використовувати адмінресурс.
Про заміщення окупантами місцевого населення в Криму
Це абсолютно вірно. Одна з тенденцій в Криму – заміщення населення. З Криму виїхали близько 50 тисяч осіб на континент України. Це не кількісний показник, а якісний. Відбувся відтік мізків, коли виїхали представники інтелігенції, бізнесмени, активісти, політичні діячі, журналісти, студенти.
При цьому в Криму, за різними підрахунками, від 250 до 500 тисяч нових людей, що заїхали.
У різних містах Криму будуються окремі квартали, куди ці люди заїжджають. Це і представники силових структур, і російський бізнес, і чиновники – ті, хто забезпечує так звану мілітаризацію Криму.
На жаль, люди, які залишилися в Криму, не мають підтримки безпосередньо щодо їхньої фізичної безпеки, адвокатської допомоги. Адвокатів не вистачає в Криму, а українська держава не може забезпечити там їхню консультацію, тому що туди не потрапиш. При цьому, на щастя, залишається зв’язок між материковою Україною і Кримом за допомогою комунікації з активістами, що живуть на півострові, і за допомогою медіа та соцмереж.
В першу чергу ми можемо допомогти спілкуванням зі знайомими, друзями з Криму, щоб не дати їм відчути, що вони один на один з російською авторитарною машиною. Також дуже важливою є допомога сім’ям політв’язнів. Зараз тільки дітей політв’язнів більше сотні, вони потребують довгострокової допомоги, поки їхні батьки не вийшли з в’язниці.
Про Керченській міст
Я був абсолютно впевнений, що вони відкриють цей міст, бо він для Путіна як фетиш, та річ, яка є символом великодержавності. Тому вони намагалися вкластися в темпи. Але наскільки довго даний міст простоїть? Ми розуміємо географічні характеристики цього басейну: сходження тектонічних плит, досить великий мул на дні моря і т.д. Економічно міст допоможе перевозити більше продуктів з Росії до Криму. Продукція, яка зараз доставляється, не тільки дуже поганої якості, але і через дороге транспортування по собівартості дорога. Люди в Криму відреагували по-різному. Проукраїнські жителі – негативно, тому що це штучний зв’язок Криму та Росії.
Олександр Мартиненко: Гройсман хоче бути самостійним гравцемПро безстрокове голодування Олега Сенцова
Олег дуже принципова людина. Він вимагає, щоб випустили всіх політв’язнів, які перебувають на території Росії. Але це його рішення навряд чи вплине на Путіна. Для більшої частини Росії не існує політв’язнів, колапсу авторитарної системи, яка зараз в РФ. Для них абсолютно інша картинка. Дії Олега – це в першу чергу заклик до міжнародних організацій, інших країн, щоб вони ще раз звернули увагу на кримську тему і тему українських політв’язнів в Росії.
Європейські організації і політики на ситуацію в Росії не можуть впливати безпосередньо, але можуть побічно. Через санкції, в тому числі персональні, які ми лобіюємо. Для Путіна це гра в довгу. Результати санкцій не можуть бути миттєвими, як деякі з нас чекають.
