Про «друзів» з Європи та їхні справжні наміри, втручання міжнародних організацій у внутрішні справи України та важливі для країни законопроекти в парламенті розповів гість Politeka Online Олег Барна, член Комітету ВР із питань запобігання та протидії корупції, народний депутат від БПП.
Про можливе голосування щодо Антикорупційного суду в четвер
Питання не стільки про голосування, як про підготовчий процес до подання цього законопроекту для голосування в залі засідань. Профільний комітет іще не все переглянув, тому в запасі буде ще середа, де буде робота комітетів, розглядатимуть питання погодження правок, їхнього перегляду, систематизації. Щоб до сесійної зали ввійшов цей законопроект з якомога меншою кількістю правок, тоді буде можливість реального ухвалення на цьому засіданні. Якщо будуть переглядати 2000 правок, то це затягне процес на цілий тиждень.
Правки розглядатимуть під час засідання, де депутати зможуть із ними ознайомитися за одну ніч, хто має бажання. Тим паче правки подібні за змістом, тому їх і потрібно систематизувати.
Про можливість консенсусу з Венеціанською комісією щодо наглядової ради
Я можу сказати винятково про свою принципову позицію, яка полягає в тому, що ми раді будь-якій допомозі міжнародних організацій: як фінансових, так і правничих та антикорупційних, – проте ми не можемо дозволити, щоб будь-яка міжнародна організація чи структура взяла контроль за інституційними органами. Тому визначальним чинником при затвердженні на посади Антикорупційного суду має бути рішення Вищої кваліфікаційної комісії з погодженням відповідних структур та осіб. Не так, щоб вирішували представники Міжнародної Ради доброчесності, на чому наполягає Міжнародний валютний фонд.
Зрештою, вони мають дуже багато прав щодо обговорення та подання кандидатів. Я хочу наголосити на тому, що ми щиро дякуємо МВФ за допомогу, яку вони надають за пільговими кредитами за відсотковими ставками, але МВФ не є правничою чи антикорупційною організацією, це фінансовий орган. Якщо бути відвертим, місія, яку виконує Україна в світі, зокрема в Європі, важлива, бо вона стала фактично авангардом боротьби з російською ордою, яка становить небезпеку для всієї Європи.
МВФ, виходячи з тих позитивних дружніх відносин, які він декларує щодо України, міг би принаймні якщо не списати половину боргів, то хоча б не нараховувати відсотки.
Тому ми раді будь-якій допомозі з боку міжнародних структур, але поряд із тим ми зобов’язані зберегти наш суверенітет, нашу інституційність, нашу незалежність.
Про недовіру до України з боку МВФ
Я, наприклад, не дуже довіряю МВФ. Є нормальні відносини. Мене більше турбує, наприклад, діяльність інших міжнародних “благодійних організацій”, зокрема Фонду “Відродження” Сороса, які фінансують дуже багато проектів щодо України. Також “Реанімаційний пакет реформ”, програми з боротьби з корупцією та багато інших. Вони ж не просто так це фінансують.
Це відверте фінансування агентів зовнішнього впливу, які відверто лобіюють інтереси тих, хто платить їм гроші.
Діяльність “Реанімаційного пакету реформ” зводиться винятково до пропозицій повної приватизації всього майна України. Я, наприклад, не згодний, що земля має продаватися, що держава не має мати впливу на енергетику чи стратегічні галузі, що ми повинні вивозити ліс-кругляк у таких об’ємах, як колись підписали за меморандумом, а вони це просувають. Коли ми рівняємося на Європу чи на світ, необхідно зберігати свої цінності.
Багато політиків говорять ті самі речі, але їх можуть фінансувати інші особи. Якщо політики та політологи висловлюють протилежні думки з однієї й тої самої сфери, отже, хтось із них не має рації, бо істина має бути одна. Наприклад, закони фізики справедливі у всіх народах і просторах, маніпуляцій зі словами не буде, що хтось працює на чиєсь замовлення. Є речі, щодо яких ми можемо досягати компромісу, а є речі, на які зась комусь ззовні.
Якщо врахувати продажність багатьох спеціалістів, нам треба виходити передовсім із того, що вигідно для країни. За всієї поваги, друзі з Європи не хочуть бачити Україну потужною індустріальною державою, більшість із них орієнтуються на те, щоб наша країна була сировинним придатком. Їм потрібна наша земля та трудовий ресурс.
Микола Томенко: президентська кампанія може перетворитися на цирк, що дорого коштуватимеПро важливі закони, що наразі обговорюються
Це такі закони, що стосуються покращення інвестиційного клімату, розвитку фермерських господарств, соціального захисту незахищених верств населення. Щодо безпеки: відповідальність за неякісну продукцію та інші чинники, які стосуються захисту наших національних інтересів. Ці законопроекти, які подаватимуть, теж необхідні для нашого повсякденного життя, але фундаментальним має бути законопроект про Антикорупційний суд.
Я наполягатиму на законопроекті про обов’язкове харчування всіх учнів у школах, тобто органи місцевого самоврядування спільно з органами управління освітою, батьками, керівництвом шкіл повинні організувати обов’язкове харчування з батьківською платнею, розмір якої можуть визначати органи місцевого самоврядування. Діти повинні харчуватися всі. Навіть багаті діти, які отримують від батьків кошти, харчуються не здоровою їжею, а пепсіколою чи чіпсами. А потім вони закінчують школу з хронічними хворобами органів травлення.