Про ключові тенденції настрою українського електорату, технічних кандидатів, важливість окремих дільниць, довіру до соцопитувань та нові обличчя у політиці та їхні шанси розповів гість Politeka Online Олександр Москалюк, політичний аналітик.
Щодо тенденцій свіжих соцопитувань
Перша тенденція – антирейтинг політиків та партій продовжує бути більшим за їхній рейтинг. Цифри доволі низькі. Я дивився б не винятково з погляду рейтингів, а з урахуванням виборів до ОТГ. Була перемога “Батьківщини” з рекордними показниками. Цю тенденцію ми можемо зафіксувати – “Батьківщина” як політична партія, яка поки що має доволі велику підтримку. Далі можна побачити ще кілька важливих тенденцій. Це тенденція невеликих розривів між політичними силами. На це треба звернути увагу в контексті того, що боротьба за місця в Центральній виборчій комісії не просто так, а саме тому, що на виборах – і на президентських, і на парламентських – кожен голос може виявитися вирішальним.
В історії багато таких прикладів, коли якась окрема виборча дільниця вирішувала долю виборів. Достатньо згадати випадок США у 2000 році – перегони між Альбертом Гором та Джорджем Бушем.
Ще одна тенденція пов’язана з партією “Слуга народу”. Чи існує така політсила, чи входить вона до рейтингу? Можна це розглядати з погляду політичних технологій як спосіб забрати рейтинг у певних політичних сил. Наприклад, створюють партію, яка завдяки популярним меседжам забирає частину електорату. Свого часу в нас була Комуністична партія України, а перед виборами утворили ще одну партію, яка називалася КПРС – Комуністична партія робітників і селян. Зрозуміло, що якийсь відсоток вона відбирала.
Треба зважати на те, що навіть незначні відсотки в межах парламентських виборів можуть мати вирішальне значення. У нас високий виборчий бар’єр, а 5% – це дуже високий, у багатьох країнах значно нижчий або взагалі відсутній. Лише в Німеччини, Росії та Туреччині вищий виборчий бар’єр, у всіх інших країнах – нижчий. Це дає змогу оновлюватися парламенту та запускати функцію ротації еліти.
Можливі технічні партії. Певною мірою можна розглядати партію “За життя” як таку, яка намагається забрати на себе частину рейтингу Опозиційного блоку, виступати відтягувачем голосів. Така практика завжди існувала, використовувалася в Україні, модель технічних партій є апробованою. Ба більше, ми можемо навіть піти далі – згадати, коли з’являлися кандидати, які мали такі самі прізвища, як і в інших кандидатів. Були спроби в законодавстві якось обмежити таких технічних кандидатів, але не можна знайти юридичного інструментарію. Людина завжди може сказати: “Чекайте, я хочу стати президентом, чому ви маєте право мене обмежувати лише на підставі мого прізвища, яке є таким самим, як прізвище іншого кандидата?” Були навіть однакові прізвища, ім’я та по батькові.
Щодо репрезентативності самих опитувань
Іще одна тенденція, виходячи з цього всього – за цей термін, який лишається до парламентських виборів, а це більше ніж рік, усе може істотно змінитися. Зрештою, висновок такий, що якщо ми подивимося, як соціологи працювали на останніх виборах не в Україні, а в США, Великобританії, Франції, то ми побачимо, що насправді соціологія як наука десь зазнала серйозної поразки та розчарування з боку суспільства. Якщо раніше соціологію могли розглядати як спосіб впливу на електорат, то після перемоги Трампа, яку ніхто не прогнозував, після ситуації з Брекзитом, коли протилежні результати очікувалися, після того, як фактично несподіванкою стало президентство Макрона, звичайно, треба обережно ставитися до будь-яких рейтингів.
Треба розуміти, як проводять опитування, отримувати більше інформації. Наведу гіперболізований приклад, завдяки якому можна чітко побачити тенденції. Наприклад, відбувається соціологічне опитування в Російській Федерації “Чи ви хочете, щоб Крим надалі залишався російським?” Як проводять це опитування? Телефонують і запитують. У результаті просто фантастична підтримка того, щоб начебто Крим був у складі РФ.
Але ж ми прекрасно розуміємо, що коли невідомі люди телефонують, то людина в умовах авторитарного режиму завжди буде говорити ту відповідь, на яку розраховують.
Може мати значення навіть те, на першому чи на другому місці політична партія в межах опитування. Свого часу проводили дослідження, як впливає порядок розташування відповідей на питання на результати референдуму. Соціологи намагалися довести, що це теж впливає в межах кількох відсотків. А що таке кілька відсотків, коли ми говоримо про рейтинг політичних сил, в якому незначні відриви?
Щодо тенденцій виникнення нових партій перед виборами
У нас іще не структуровано політичне життя, тому відсутня така практика, як, наприклад, у Великобританії чи Німеччині, де є чітко дві партії, які між собою сперечаються. Але ж ми бачимо, що зараз з’являються й там інші політичні сили. Давайте згадаємо Францію: Макрон переміг, не будучи представником однієї з двох найбільших політичних партій. Його партія нова, її було створено за рік до президентських виборів.
Якщо французи, в яких була традиція від П’ятої республіки, змінили свої підходи до розуміння політичного життя, то Україні, яка не має політичної традиції, не можна говорити про те, що це буде визначальним фактором виборів. Ба більше, це тенденція не лише Франції, що з’являються нові обличчя зі свіжих політичних партій.
