Чи зможуть домовитися лідери РФ і США на особистій зустрічі, чи вирішать вони між собою долю України та яких іще може наламати дров американський президент у відносинах з Європою і членами НАТО, розповів гість Politeka Online Борис Тизенгаузен, експерт з управління репутацією.
Про майбутню зустріч Путіна та Трампа
Я не поділяю тієї паніки, яка виникла навколо цієї зустрічі. Низка експертів говорять про те, що Путін зможе переконати Трампа повернути Крим або на якихось окремих умовах домовитися про це. По-перше, варто відзначити, що у Дональда Трампа в принципі немає повноважень повертати або не повертати, взагалі домовлятися про Крим. Тобто є акт протидії ворогам, який було ухвалено Конгресом і на підставі якого було запроваджено санкції і за Крим, і за Донбас для РФ. Недарма певний час тому Конгрес обмежив Дональда Трампа в можливості ветування і навіть часткового зняття цих санкцій.
Тобто Трамп може обіцяти що завгодно: віддати Крим або щось іще, – але фізично у нього немає таких повноважень. Про це турбуватися не варто. Що ж до того, про що вони можуть говорити в принципі. Представники одного й другого президента окреслили коло питань, які буде висвітлено на цій зустрічі. Це питання щодо Сирії, України, низка економічних питань. Нічого надприродного чекати від цієї зустрічі не варто. Це буде в кращому разі корейський варіант, калька Сінгапурської зустрічі Дональда Трампа з лідером Північної Кореї, підсумком якої став абсолютно обтічний документ, в якому не йдеться ні про що, крім намірів.
Я думаю, що підсумком цієї зустрічі буде схожий документ про те, що потрібно дотримуватися Мінських угод, поважати територіальну цілісність і суверенітет, нічого більше.
Іще є такий момент, що, незважаючи на особисту зацікавленість Трампа, про яку він неодноразово говорив, що йому хотілося б зблизитися і з Путіним, і з Росією – результатом усіх його зустрічей є протилежні дії. Після попередньої зустрічі була висилка російських дипломатів, були арешти російських дипломатичних дач у США. Від бажання Дональда Трампа в конкретному випадку нічого не залежить, жодних доленосних рішень щодо України ухвалено бути не може.
Про те, чи можуть США «закрити очі» на проблеми України
Це в принципі неможливо, бо, по-перше, Сирія та Україна – це два абсолютно різних конфлікти, а по-друге, світ же не замкнувся лише на Америці та Росії. У нас є ціла низка європейських партнерів, члени “Великої сімки”, представники інших держав, Євросоюз, які не допустять подібного рішення. Росія так і хотіла б: створили два конфлікти – один у Сирії, інший в Україні – й в обмін на одну війну закриють очі на другу. Так не вийде. Ми живемо в сучасному глобалізованому світі, де не все залежить від рішення двох керівників, нехай навіть таких серйозних держав, як Росія та США.
У Трампа немає позиції. Його позиція з деяких питань буває доволі ситуативна. З питання України, як і з будь-якого іншого питання, Трамп розглядає різні ситуації отримання користі для своєї країни. Він може імпульсивно, емоційно сказати абсолютно будь-яку нісенітницю, але це не означає, що ця нісенітниця збігається з політикою цілої держави. Система стримувань і противаг у США настільки серйозно налаштована, що один президент із дивною поведінкою не зможе вирішувати глобальні питання.
Про протиріччя всередині НАТО
Варто сказати про те, що рівно за два місяці до того, як Трамп назвав Кім Чен Ина чудовим хлопцем, він називав його божевільним ракетником, навіженим політиком і тираном. Позиція Трампа може змінюватися у рамках одного твіту.
Що ж до майбутнього саміту НАТО, то він справді буде дуже непростим. Дональд Трамп уже говорив про те, що недостатньо члени альянсу витрачають на свою обороноздатність, він має намір підняти цю планку до 2% ВВП. Зараз лише вісім держав цю квоту виконують, інші просто фізично не можуть цього робити з певних причин. Трамп буде жорсткий, особливо з тими, хто недоплачує належну частку в бюджет. Це абсолютно передбачувано.
У принципі, він має рацію. Є певні стандарти, витрати, які прогнозуються. Його не хвилює, чому США можуть виконувати ці зобов’язання, навіть переплачувати, а інші держави – ні. Це фактично бізнес. Хочеш бути захищеним – плати. Ця позиція знаходить схвалення серед тих держав, які виконують свою норму. Основний меседж Трампа полягатиме в тому, що члени не платять достатньо в бюджет альянсу.
Про Путіна він завжди відгукувався доброзичливо, бо вони певною мірою схожі.
Чи можуть США взагалі вийти з НАТО? Цілком можливо. Трамп відмовився від участі в проекті кліматичної угоди, взяв курс на вихід з ЮНЕСКО тощо, тобто вийшов із цілої низки серйозних міжнародних програм саме через фінансову складову. Але в конкретній ситуації репутаційні, фінансові та оборонні бонуси будуть у США. Трамп же вимагає не лише належної частки в бюджет НАТО, там мається на увазі закупівля озброєння, частину з якого виготовляють тільки США. Тобто це абсолютно комерційно вигідний проект для США.
