Про важливість обрання нових членів ЦВК, суперечки між політичними силами за своїх кандидатів, наявність адмінресурсу в чинної влади та можливість зняття недоторканності з народних обранців розповів гість Politeka Online Дмитро Добродомов, народний депутат України, політична партія “Народний контроль”.
Щодо голосування за новий склад ЦВК
Я не переконаний, що сьогодні буде голосування, бо протягом кільком останніх сесійних тижнів у понеділок спікер анонсував, що в четвер буде голосування, але раптом у четвер без будь-яких пояснень це питання не з’являлося на порядку денному. Причина очевидна – не можуть дійти консенсусу передовсім дві партії коаліції: БПП і НФ. Я вже не говорю про той склад, який запропонував президент, де, по суті, дві третини кандидатів зазнають його впливу.
Це є парадоксом і новинкою в українській політиці, принаймні сучасній, бо склалася така традиція, що щонайменше всі фракції, представлені у Верховній Раді, однозначно мають своїх представників у ЦВК. Знаємо, що скандал зчинила “Батьківщина”, завдяки позиції наших західних партнерів і з’явився чотирнадцятий кандидат на 13 місць. Найімовірніше, буде рейтингове голосування, і цей чотирнадцятий кандидат буде зайвим. Це як гра в останній стілець, коли люди бігали по колу і сідали на стільці, а хто не встиг – той вибував.
Соболєв казав, що “Батьківщина” виявиться зайвою. Так і видається. Можна буде все спихнути на колективну відповідальність парламенту, ніби це його рішення. Це парадоксальна ситуація, що в нас два роки нелегітимна ЦВК, майже повний її склад разом із головою Охендовським, який до того ж перебуває під розслідуваннями НАБУ та є фігурантом справи про чорну бухгалтерію “Партії регіонів”, отримав гроші за конкретні маніпуляції.
Нелегітимна ЦВК – це шлях до визнання нелегітимності результатів виборів, а в нас попереду їх три: президентські, парламентські та місцеві.
Звичайно, їх треба проводити з новим складом ЦВК. У чому затримка, крім невизначеності в коаліції, хто буде головою ЦВК? “Народний фронт” намагається обміняти цю посаду з підтримкою БПП на голову конституційного суду. БПП, відповідно, сам президент, не погоджується з цим, бо вважає, що тільки він має мати вплив на судову систему. Зараз він цей вплив має.
Ми пригадуємо епопею з Антикорупційним судом, вони і там примудрилися таку норму вкрутити, яка зараз не дає можливості запустити незалежний і результативний орган, попри те, що Верховна Рада ухвалила цей законопроект. У них складна ситуація, ніяк домовитися не можуть. Усі кандидати пройшли всі можливі перевірки, президент каже, що це справа парламенту, забуваючи про це сказати своїй найбільшій у парламенті фракції та спікеру.
Треба розуміти, що новий склад не відповідає жодним демократичним принципам.
Процедура має бути звичною, тут головне, щоб питання було винесено на порядок денний. Знову, вже вп’яте, на Погоджувальній раді порушували це питання, запевняли, що готові голосувати. Це все забави коаліції між собою. Я проаналізував тих персонажів, яких запропонував президент, і можу сказати абсолютно авторитетно, що дві третини не витримують жодної критики, це повністю заангажовані люди. Це небезпека величезних маніпуляцій під час майбутніх виборів, враховуючи, що навряд чи ця Рада спроможна ухвалити новий виборчий закон.
Це найбільше зло цього всього, хоча назагал це буде представлено, що ми, хоч і з потугами, нарешті оновили склад ЦВК. Згадайте обіцянку ще кандидата Порошенка, що щойно він стане президентом, щойно буде новий парламент – відразу буде розпущено склад ЦВК. Минуло чотири роки, але нічого чомусь не відбулося, хоча було безліч виборів до ОТГ за цей час. Вибори до ОТГ не обійшлися без певних моментів, пов’язаних зі старим складом ЦВК, половина з членів якої перебувають під кримінальним наглядом.
Заангажованість, напевно, має місце. Але коли вона стосується всіх політичних сил від коаліції та опозиції, тоді це називається балансом. ЦВК має бути збалансованою в остаточному ухваленні рішень. Рішення вони ухвалюють колегіально, як і парламент. Коли партія пропонує ту чи іншу людину, вона не обирає її через відкриті праймеріз, а для себе. Величезних проблем я не бачу.
Проблема в тому, що запропоновані президентом кандидатури так чи інакше пов’язані з його адміністрацією чи з його оточенням. Це проблема щодо визначення результатів президентських виборів. Цей момент не є визначальним для результатів виборів, але він достатньо небезпечний. Це, як говорять, коли в руках влади є адмінресурс. Це один із найпопулярніших елементів адмінресурсу влади на майбутніх президентських виборах.
Щодо можливого зняття депутатської недоторканності
Мусять розглянути. Відповідні регламентні процедури пройшли парламент. Це сталося після величезної акції протесту 17 жовтня минулого року під стінами парламенту, де брали участь активісти майже всіх демократичних партій опозиції, зокрема наша партія. Тоді парламент нарешті спромігся визначитися з долею законопроекту про зняття недоторканності, новий Виборчий кодекс та Антикорупційний суд.
Антикорупційний суд уже ухвалили, з певними моментами, але він отримав шанс на створення. Виборчий закон було проголосовано у першому читанні.
Було проголосовано, щоб скерувати до Конституційного суду два законопроекти: президентський та депутатський, співавтором якого я є. КС уже виніс своє позитивне рішення щодо обох цих проектів, навіть депутатам уже роздали. Тобто зелене світло є, рішення комітету є суто технічним, бо після висновку Конституційного суду в законопроекті не можна змінити навіть коми. Зараз питання про те, що комітету треба засідати та ухвалювати рішення, лежить винятково в політичній площині, тобто у політичній волі просто це зробити.
Щодо можливих змін до Конституції восени
Восени це станеться, якщо зараз ми проголосуємо 226 голосами. Він має три етапи, ми пройшли тільки перший – подали до КС. Після позитивних висновків є наступний етап – 226 голосів. Згідно з регламентом та Конституцією, наступний етап має відбутися наступної сесії. Оскільки наступний тиждень буде останнім цієї пленарної сесії, якщо ми проголосували б 226, то восени справді могли б вийти на заключне головування конституційної більшості – 300+ голосів. Якщо раптом 226 голосів буде восени, тоді лише навесні ми можемо вийти на результативне голосування.
Дехто так і прогнозує. Причому голосування винятково президентського законопроекту. Він передбачає одну норму, відмінну від депутатського – що недоторканність знімається з депутатів наступного скликання 1 січня 2020 року. Є думка, що чинні депутати проголосують саме за це. Ми ж голосуватимемо за обидва законопроекти, але підтримуємо більше депутатський, який знімає недоторканність одразу після позитивного голосування.
