В чому полягає особливість нинішньої президентської гонки, як ведуть свої кампанії найрейтинговіші кандидати і хто може вийти в другий тур виборів, розповів гість Politeka Online політик, громадський діяч Олесь Доній

В чому головна особливість майбутніх президентських виборів

Вже помітна одна невелика тенденція, яка відрізняє цей виборчий процес від попередніх. Щоб цього торкнутись, давайте обговоримо, що було спільного за 27 років.

Валерій Димов про повільних депутатів та ставлення до українців на Закарпатті

З усіх п’яти президентів, які були обрані, жоден не боровся за незалежність України. Я належу до того покоління, яке у 80-х на початку 90-х виборювало незалежність. Ані Кравчук, ані Кучма, ані Ющенко, ані Янукович, ані Порошенко не були з нами по один бік барикад. В той час вони або заробляли гроші, або займали вичікувальну позицію.

Суспільство обирало їх – більш приземлених. Такий вибір і залишається. Тобто надто чесних українці, на жаль, поки що не люблять.

Другий факт – набагато більше можливостей мають представники вже існуючих еліт, за якими стоять великі організаційні і фінансові ресурси. Чим далі с кожним роком, тим більше фінансових ресурсів.

Існуючі еліти свідомо доводили українців до стану крайньої бідності, таким чином закріплюючи за собою можливості, повноваження постійно домінувати. Ця ситуація теж не буде зламана і цього разу. Отже відірваність політикуму від українських громадян лишатиметься й далі.

Які ж тенденції цього разу, яких раніше не було? Це велетенський вплив так званих нерейтингових кандидатів на майбутні результати голосування. Під нерейтинговими маємо на увазі тих, хто не входить до четвірки-п’ятірки. Їх часто навіть не ставлять в соцопитування. Насправді, від їхніх електоратів залежать результати виборів.

За підрахунками Центру досліджень політичних цінностей, на сьогодні є 28 кандидатів, які вже зголосились, а планується не менше 50-ти. Такого ще в історії України не було.

Відповідно, розпорошення голосів прогнозується колосальне. Це свідчення того, що цього разу немає єдиного конкретного лідера, тим більше кількох.

Вибудова президентської кампанії у лідерів

Зараз я би сказав, що є три кандидати на вихід в другий тур.

Володимир Яворівський про красиві руки, що нічого не крадуть та довірливий український народ

Це Тимошенко, в якої найбільший рейтинг, велика політична історія і дуже розгалужена партійна мережа. Це єдиний умовно проросійський кандидат, якого не називають. Цього проросійського електорату не вистачає для перемоги. Третій кандидат – це Петро Порошенко. Мене не можуть ввести в оману його рейтинги по 4-5%. Колосальний адміністративний ресурс – і шанси вийти в другий тур зберігаються колосальні.

Що ж змінилось? Тимошенко відносно стабільно крокує в своїй передвиборчій кампанії. Вона продумана, достатньо прогнозована.

Щодо проросійських сил, то в них був певний кастінг і довгий час була, очевидно, неофіційна домовленість між Адміністрацією Президента і Кремлем про висування після внутрішніх праймеріз спільного кандидата. Тут просто збіглися інтереси АП і Кремля. Це було раніше.

Поки ще не був таким великим рейтинг Тимошенко, вони сподівались, що в другий тур вийдуть Порошенко і найбільш зручний хлопчик для биття, проросійский спарінг-партнер, і у населення буде вибір з двох зол.

У АП тепер дилема. Вони намагаються відіграти зворотно і спробувати, щоб в проросійському таборі не було єдиного кандидата. Це буде не так просто.

Нові обличчя на горизонті української політики

Бачу безліч обличь. Я веду Президентський клуб, кожного тижня ми збираємо кандидатів в кандидати в президенти. До нас приходять ті, хто не бояться тримати удар, не бояться дебатів.

Нові обличчя є, а от чи є в них шанси пробитись? Це вже інше питання. Також питання, чи є ресурсна база, наскільки є готовність підтримувати з боку населення нові обличчя і наскільки достатньою є «кредитна історія», щоб можна було прогнозувати їхню модель поведінки.

Нагадаємо, Волкер пояснив, чому Росія заважає введенню миротворців на Донбас.

Як писала Politeka, експерт розповів, що зараз рух Мураєва «Наші» викликає алюзії пропутінського руху.

Також Politeka писала, що у Раді прийняли рішення щодо «мовного» законопроекту.