Наприкінці березня новий Гепрокурор України Ірина Венедиктова одним із своїх заступників призначила Андрія Любовича, на якому зосередили функції з нагляду за органами досудового слідства – Нацполіції та ДБР.

Як зізнавалася сама Ірина Валентинівна в інтерв’ю «Українській правді», вона не дуже точно ознайомлена з його біографією, головне, що він працював прокурором. Можливо, через це так трапилось, що на високу посаду прослизнула людина, яка нехтує законами, пише "Политрада".

Андрій Любович справді працював в органах прокуратури. Найвагомішу посаду він отримав при Петрі Порошенко, очоливши прокуратуру Донецької області. Та особливі навички він отримав під час керування слідчим управлінням Дніпропетровської області за часів Януковича під керівництвом Пшонки.У прокурорських колах відзначають його вміння обходитися з «особливими» справами – тими, у яких мова йде про політичних опонентів та їхні економічні подушки. Перед тим, як бути призначеним в офіс Генпрокуратури, останнє місце роботи Любовича - прокуратура Житомирської області, куди його було призначено 6 березня 2020 року. І ось це призначення викликає питання законністю своєї процедури.

З органів прокуратури Любович звільнився у 2017 році. Для того, щоб повернутися, необхідно було пройти конкурс, добір та атестацію згідно законів «Про прокуратуру» та «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України стосовно першочергових заходів з реформування органів прокуратури». Згідно цих законів, Генеральна прокуратура мала розмістити офіційне оголошення на сайті офісу Генпрокурора, скласти комісію по добору, а кандидат повинен був пройти тестування на знання законодавства, загальні здібності (IQ), співбесіду та стажування у тренінговому центрі. Такі вимоги діють для всіх, хто хоче працювати в органах прокуратури, до вересня 2020 р.

На запит громадської організації «Інформаційний центр Мародерству.нет» Житомирська прокуратура підтвердила, що А.Любовича призначено без усіляких конкурсів та комісій. Враховуючи, що вже через три тижні його перепризначено заступником Генерального прокурора України, стає очевидним, що посада в Житомирській прокуратурі була потрібна як стартовий майданчик.Те, що він був призначений на неї в обхід трудового законодавства, підтверджує й відсутність на сайті Генпрокуратури інформації щодо роботи Любовича в Житомирській прокуратурі.

При цьому, хоча як запевняє Венедіктова, вона відмовилася від кандидатур, які пропонував їй Андрій Єрмак, на фоні скандалу з братом Єрмака на посаду свого заступника вона обрала саме людину, яку явно "протягнули" "вищі сили". Як запевняє Голова «Мародерству.Ні» Олександр Данилюк, у прокурорських колах ходять чутки що саме особливі справи будуть під контролем незаконно призначеного Андрія Любовича.

Подібним чином витягують з нафталіну особистостей, головна царина яких – делікатні справи, які є при кожній владі. Прокурори, які задіяні в них, завжди були на особливому рахунку. Де-юре процесуальне управління виконує наглядові функції за слідчим органом та представництво в суді щодо посадових злочинів чиновників різного калібру, проте де-факто, з огляду на досвід наведеного персонажа, в результаті їхніх дій між молотом і ковадлом виявляються платоспроможні бізнесмени. Після сплати «подяк» до суду доходять лічені одиниці з цих справ, і, як правило, за грати потрапляють маргінали, спеціально найняті для того, щоб бути засудженими.