Одним з найнебезпечніших для екології та майбутнього країни є законопроект №1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт». Одним з його ініціаторів став глава транспортного комітету Ради Юрій Кісєль ( «Слуга народу»), за спиною котрого стоять інші учасники «транспортного картелю» - міністр інфраструктури Владислав Криклій, а також «велюрівці» Микола Тищенко та Ігор Негулевський. 24 квітня на позачерговому засіданні парламенту законопроект вже був прийнятий в першому читанні.

Про це повідомляє видання «Апостроф».

«Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроекту Киселя, став Герой України Олексій Вадатурський - засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу», - зазначають автори матеріалу.

Вадатурський підкреслює, що закон знищить український прапор на українських річках разом з вітчизняним суднобудуванням, знищить екологію українських річок через надану можливість скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу, дозволить самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб'єктами без будь-яких екологічних дозволів, а також узаконить розкрадання надр.

Журналісти запитують: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути в Раді небезпечний для країни законопроект? І приходять до висновку, що до його лобіювання доклав руку так званий «транспортний картель».

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший - Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Другий концесіонер - міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений чиновник, який прославився своїми талантами в схематозі. «Два «дона» транспортного картелю в міцній зв'язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму», - зазначає автор статті.

У матеріалі наголошується, що за короткий час він встиг підім'яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши в держструктури «справжніх професіоналів» державної корупції.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, який він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку кадровою чехардою в «Укрзалізниці». Нещодавно «Укрзалізниця» отримала нового ставленика Криклія - Івана Юрика, який в ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду. Саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці» з зарплатою 160 тисяч в місяць, нагадує видання

Новим учасником «транспортного картелю», а точніше підручним головних дійових осіб став ще один криворізький «цінний кадр» з непростою долею - Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, «хлібну» посаду директора філії УЗ «Центр управління промисловістю, йдеться в статті.

Окремої згадки в структурі «транспортного картелю», наголошується в статті, варта команда наближених до Криклія людей. У ЗМІ з'явилася інформація про існування «тіньового штабу» Криклія, який і вирішує всі корупційні питання. Справжнім тіньовим міністром ось уже другу каденцію поспіль (як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля) є колишній співробітник Головного сервісного центру МВС України (разом працювали там з Криклієм), юрист Павло Шевченко. Саме Шевченко курирує корупційні схеми в скандальній «Укртрансбезпеці», яка видає ліцензії на міжнародні перевезення, займається Адміністрацією морських портів України, яку на сьогоднішній день очолює «потрібний» в.о., зберігаючи всі тіньові потоки. Також, за інформацією журналістів, Шевченко, щільно занурений в тему закупівель «Укрзалізниці». За деякими даними, саме звільнений в січні Кравцов заважав підручному Криклій розібратися, де і як можна заробити на схемах.

Як наголошується в статті, нещодавно Криклій взяв до себе в радники одіозного Андрія Батищева, колишнього глави «Укравтодору», що набив руку на відкатах з підрядників з будівництва доріг ще в 2015-2016 роках. Крім того, на початку листопада 2019 року Криклій звільнив чинного директора порту «Південний» Анатолія Яблуновського і призначив на його місце директора Маріупольського порту Олександра Олійника - ставленика Олександра Смирнова, який є так званим «смотрящим» від Рината Ахметова за портової галуззю. За короткий час, Олійник організував роботу «Південного» максимально вигідно для «Метінвесту» Ахметова.

Ще один скандал, нагадує видання, пов'язаний з недавно опублікованими наказом Криклія про призначення членів наглядової ради в велике інфраструктурне держпідприємство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». «Його частка в вантажному обігу «УЗ»- близько 10%. Керує компанією екс-глава Солом'янської райдержадміністрації та фігурант кримінального провадження про службову недбалість ціною в 9 млн грн. Ігор Довбань. Після Революції Гідності був радником глави «Укравтодору» Андрія Батищева і нібито мав дуже великий вплив на підприємство. У підсумку в Наглядову раду «КДМППЖТ» увійшов саме Батищев, як «права рука» Криклія», - пише видання.

Міністр інфраструктури цементує потрібні корупційні схеми не тільки на рівні керівництва, а й в наглядових радах. Історія вчить, що подібні помилки завжди закінчувалися катастрофічним падінням і розплатою. Питання тільки в тому, хто першим всерйоз займеться діяльністю Криклія і його подільників по «транспортному картелю»?, - запитує автор статті.