Підприємці та експерти пропонують оформити цілі країни щодо скорочення викидів СО2 у вигляді діапазону значень

Як пише gmk.center, Україна готується представити міжнародній спільноті свої нові цілі щодо скорочення викидів СО2 в атмосферу. Восени на кліматичному саміті ООН в Глазго країна повинна презентувати свій другий національно визначений внесок (НОВ2) до Паризької угоди, що регулює заходи щодо зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері.

У квітні Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України представило для обговорення проект НОВ2. Документ передбачає, що наша країна готова взяти на себе зобов'язання скоротити до 2030 року викиди CO2 на 65% до рівня 1990 року.

Вітчизняний бізнес усвідомлює необхідність екологічної модернізації та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Однак і підприємці, і представники держави висловлюють стурбованість з приводу впливу НОВ2 на соціально-економічні показники країни.

"Нам дуже важливо знати позицію бізнесу, щоб розуміти не тільки ризики і потреби бізнесу, а й можливості. Нам важливо розуміти його бачення, якою має бути політика уряду, щоб забезпечити синергію екологічних та економічних цілей. Нам потрібно в процесі переговорів зрозуміти, до якого рівня ми можемо знижувати викиди і, найголовніше, за рахунок чого ми будемо це робити. Нас зараз найбільше турбує, як і за рахунок чого досягати цих цілей", - заявив Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України, в ході організованого Мінекономіки публічного обговорення проекту НОВ2.

Нагадаємо, затверджена постановою Кабінету Міністрів на початку березня Національна економічна стратегія до 2030 року передбачає середній щорічне зростання вітчизняної економіки протягом 10 років рівні 6,8%. Однак згідно з базовим макроекономічним сценарієм проекту НОВ2 передбачається середнє зростання показника ВВП на рівні 3,5-4,5% В 2018-2050 рр.відповідно виникає питання узгодження двох важливих стратегічних документів.

"Національна економічна стратегія визначає мету України подвоїти ВВП протягом 10 років. Якщо це буде супроводжуватися збільшенням викидів, то ми не зможемо знайти своє комфортне місце в сучасному світі, тому що ми не зможемо залучати інвестиції... однак тепер виникає питання, чи зможе Україна дозволити собі амбітні кліматичні цілі, представлені в проекті НОВ2", - зазначив Кирило Криволап, директор "Центру економічного відновлення".

Таку думку підтримав керівник комітету Європейського зеленого курсу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Васильєв.

"Зараз потрібно критично і конструктивно підійти до оцінки моделей, запропонованих Мінекології в проекті, який фінансувався ЄБРР", – додав він.

Президент галузевого об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що металургійні підприємства категорично не підтримують проект НОВ2 в поточній редакції. За його словами, рішення про зниження викидів до 35% від рівня 1990 року має базуватися на відповідних розрахунках.

До слова, починаючи з 1990 року, Україна значно скоротила викиди CO2. Однак це сталося не за рахунок екологічної модернізації виробництв, а насамперед через деіндустріалізацію економіки, закриття багатьох промислових підприємств, а також через втрату частини підприємств на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму.

За словами Павла Бондарєва, менеджера проектів з екології та технологій Асоціації виробників цементу України («Укрцемент»), НОВ2 повинен бути реальним і комплексно враховувати розвиток всієї економіки. І тільки тоді потрібно ставити перед бізнесом реальні цілі, які бізнес зможе досягти.

"Цементна галузь модернізувалася і знизила викиди CO2, замінивши мокру технологію в основному на суху технологію виробництва цементного клінкеру. Наступним етапом може бути Заміна викопного палива на альтернативні види палива з відходів. Це станеться, якщо сектор поводження з відходами буде продукувати паливо з відходів, і воно буде доступне цементним підприємствам", – запевнив він.

Експерт також звернув увагу на парадокс: щоб знизити викиди CO2 в рамках всієї економіки країни для екомодернізації підприємств потрібно будувати нові об'єкти, а значить, потрібно збільшувати випуск цементу. Це передбачає збільшення викидів CO2.

"Ми підключалися до аналізу напрацювань, прогнозів і моделей Мінекології. На початку нас дещо здивували тренди, які закладалися для прогнозів при моделюванні. Зокрема передбачалося, що не передбачається розвиток сільського господарства України і подальше збільшення продуктивності. Адже саме від продуктивності залежать викиди парникових газів у сільському господарстві", - зазначив Роман Сластьон, генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрний бізнесу".

На думку більшості виступаючих, хорошим способом збалансувати кліматичні амбіції країни та її економічні цілі може стати прийняття зобов'язань України у вигляді певного допустимого діапазону зниження викидів.

"Багато країн, багатші, більш розвинені, ніж Україна, зараз говорять про якийсь Коридор цілей, про діапазон. 50 штатів США, Канада, в 2015 році такі цілі давала Бразилія, Казахстан. Багато хто подавав умовні та безумовні цілі щодо скорочення викидів. Ми вважаємо, що в проекті НОВ2 потрібно чесно порахувати, яка мета для нас безумовна, яку ми будемо досягати за будь – яких обставин, а якої мети досягнемо за умови наявності фінансування", - запропонував Кирило Криволап.

У Мінекономіки вважають, що голос бізнесу повинен бути належним чином врахований при формуванні кліматичної політики держави.

"Для нас НОВ2 є не тільки амбіцією в частині зниження викидів, а й амбіцією для трансформації кліматичної та економічної політики України. Таким чином, щоб вони у своїй взаємодії забезпечували і економічне зростання, і поліпшення стану навколишнього середовища, – резюмував Тарас Качка. - Це великий виклик, і мені здається, що вперше за всю історію незалежності України між кількома міністерствами йде серйозна дискусія про те, як це забезпечити".

До того ж, на його думку, поточний рівень розвитку економіки України дозволяє нашій країні претендувати на винятки, які записані і в Паризькій угоді, і в правилах торгівлі СОТ.