Унаслідок такої жвавої боротьби за очищення влади антикорупційні баталії перетворились на змагання за сферу політичного впливу. Адже від того, хто очолить боротьбу з корупцією на системному рівні, залежатиме, хто отримає додатковий і дуже вагомий інструмент.

Саміт Україна-ЄС: європрагнення України та стіна євронерозуміння

Про важливість боротьби з корупцією у нас говорять усі, кому не лінь. Проте далі балачок справи не дуже-то й просунулись. Принаймні, резонансних судових рішень щодо корупційних зловживань на найвищому політичному рівні українське суспільство за останні кілька років так і не побачило. Хоч обіцянок «покарати» усіх і все та навести лад у країні чуло чимало.

Щоправда, у нас з’явились кілька окремих антикорупційних органів. Тож створення ще одного Антикорупційного суду мало б доповнити «компанію» НАБУ, САП та Агентства із запобігання корупції. Однак створення такого суду залишається під питанням. І масла у вогонь долили, як не дивно, західні партнери України.

Боротьба за пальму першості

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер 13 липня на саміті Україна-ЄС у Києві завив, що Брюссель знімає з порядку денного одну зі своїх основних вимог до української влади – створення антикорупційного суду. Натомість погоджується на створення антикорупційної палати.

Також в Єврокомісії поспішили запевнити, що немає різниці, що саме у нас діятиме – суд чи палата. Основне – аби існував справді ефективний та незалежний орган, із необхідними повноваженнями, ресурсами для роботи.

Популярні новини зараз

73-річна Ротару здивувала зовнішністю, вийшовши в світ вперше за довгий час: "Я сумувала!"

Україну накриє триденна магнітна буря: названо дату найсильнішого удару

Життя знаменитого актора обірвалося на очах у його родичів: "Спочивай з миром"

"Залишилася дружина і п'ятимісячна дитина": під Києвом у ДТП обірвалося життя 24-річного патрульного

Атракціон з людьми зламався на Миколаєвщині, моторошні кадри і деталі НП: що відомо про постраждалих

Показати ще

Таке заспокоєння виявилось недостатнім для НАБУ, де заяву Юнкера розцінили як «наслідок цілеспрямованої дезінформації щодо європейських партнерів України». Мовляв, на саміті усі стали свідками своєрідної поступки європейських лідерів українським очільникам, які не бажають боротися з корупцією.

У відомстві переконані, що альтернативи суду немає, а створення антикорупційної палати в межах того ж Верховного суду є недостатнім, аби впоратись із маштабами корупційних злочинів в Україні.

«Якщо ж іти шляхом створення аналогічних антикорупційних палат у нереформованих судах першої та апеляційної інстанцій, то сам сенс створення антикорупційного суду буде повністю знівельовано, – заявляють у НАБУ. – Створення антикорупційної палати не лише не вирішить проблему відсутності вироків щодо топ-корупціонерів, а й поглибить її».

Також набувці нагадали, що саме запуск спеціалізованого антикорупційного суду є одним із основних зобов’язань України перед ЄС і Міжнародним валютним фондом.


Генпрокурор Юрій Луценко уже раніше заявляв, що за нинішніх умов значно простіше і швидше здійснювати правосуддя через палати суддів, а не через окремий антикорупційний суд, створення якого може тривати до трьох років.


Можна припустити, що позиція Луценка збігається з бажаннями та пріоритетами президента України Петра Порошенка, у якого під час саміту була можливість поділитись своїм баченням формату боротьби з корупцією із європейськими очільниками.

Законодавчі колізії

Нагадаємо, у ВР зареєстровано законопроект про створення Вищого антикорупційного суду. Там йдеться, що цей суд здійснюватиме правосуддя як суд першої інстанції у справах, які розслідує НАБУ. До його складу мають включити також апеляційну палату.

Тіллерсон у Києві: мінський процес, корупція і спецпредставник Волкер

За словами представника України у Венеційській комісії у 2013-2017 роках Володимира Пилипенка, створення окремого антикорупційного суду не стане вагомим важелем у боротьбі із корупцією.

«Створення таких судів є нетиповим для світової практики, – розповідає юрист. – Не може бути замкнутого циклу, коли у правоохоронного органу є свій суд, який, по суті, стає його філією – інструментом впливу. Та й створення спеціалізованої палати в наших умовах є також недоречним. Логічніше було б відібрати фахових суддів до Верховного Суду. В нормальній країні цього достатньо, аби забезпечити ефективне правосуддя. Тож у всіх цих антикорупційних війнах більше політики, ніж правдивої боротьби з корупцією».

За його словами, відповідно до норм Закону «Про антикорупційні суди», в Україні має постати ціла система антикорупційних судів. Ця система складатиметься з Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України.

Вищий антикорупційний суд визначено судом першої інстанції у справах, які підслідні Національному антикорупційному бюро України. Антикорупційну палату Касаційного кримінального суду Верховного Суду України визначено судом апеляційної інстанції щодо перегляду вироків та ухвал Вищого антикорупційного суду.

В окремих випадках рішення Вищого антикорупційного суду може переглянути в касаційному порядку Велика палата Верховного Суду.

До того ж у проекті закону передбачено, що у Вищому антикорупційному суді (за рішенням зборів суддів) утворюють апеляційну палату, яка зможе переглядати ухвали слідчих суддів цього ж суду.

«У системі антикорупційних судів автори законопроекту вирішили запровадити чергове «ноу-хау» – суд першої інстанції, який одночасно буде і судом апеляційної інстанції, й окремим судом апеляційної інстанції, – зауважує Пилипенко. – Виходячи з положень закону, створення такої антикорупційної палати відбуватиметься лише за рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду. Тому якщо такого рішення з тих чи інших причин не вдасться ухвалити, то й апеляційної палати (а отже, ще однієї апеляційної інстанції) не буде».


Проект закону, зокрема, надає Вищому антикорупційному суду настільки велику автономію, що він самостійно зможе вирішувати, доцільно створювати апеляційну інстанцію з перегляду власних ухвал чи вона взагалі не потрібна.


Такі законодавчі ініціативи, на думку експерта, нівелюють саму ідею створення незалежних антикорупційних судів та створюють прекрасні умови для уникнення корупціонерами покарання.

Отож, доки різноманітні групи впливів змагаються за пальму першості, корупція в Україні процвітає. З окремим судом чи з палатою – без політичної волі фундаментально змінювати чинні правила гри жодного «очищення» в найближчій перспективі нам не бачити.

Романія Горбач