Тіллерсон у Києві: мінський процес, корупція і спецпредставник Волкер

В очікуванні «Ті-Рекса»

Візит держсекретаря Рекса Тіллерсона, поряд із нещодавньою мандрівкою Петра Порошенка до Вашингтона, став найважливішою міжнародною подією для нашої країни від моменту обрання Дональда Трампа главою Білого дому.

Не буде перебільшенням сказати, що приїзду Тіллерсона чекали не менше, а значно більше за знаковий вояж колишнього віце-президента Джозефа Байдена, який у грудні 2015 року виголосив палку промову в стінах українського парламенту, в яскравих образних виразах закликаючи Київ хоч трохи зайнятися боротьбою з корупцією. Тоді підтримку України адміністрацією Барака Обами сприймали як щось самоочевидне. Нічого іншого від Байдена і не чекали, інтриги не було, вся керівна еліта на чолі з президентом і під час візиту, і під час багатогодинних телефонних розмов клятвено обіцяла реформувати країну. Аби після відльоту дорогого гостя про обіцянки одразу ж забути.

Після того як Трамп із тріумфом в’їхав у Білий дім, контакти американської адміністрації з Україною зійшли нанівець. У повітрі повисла гнітюча тиша. Ні дзвінків, ні багатогодинних бесід, ні умовлянь. Зрозуміло, жодних візитів. Не було навіть із такою іронією сприйнятих раніше українцями виразів «глибокої стурбованості» фактами російської агресії. Ні-чо-го.

Тому не дивно, що очікування візиту Тіллерсона (тим паче запланованого одразу ж після саміту «Двадцятки» і потенційної зустрічі Трамп-Путін) проходило у відверто нервозному становищі. Всі гадали, що ж скаже держсекретар, до яких пропозицій щодо україно-російського конфлікту потрібно морально готуватися українській стороні. І що ж такого може запропонувати Київ, щоб здатися хоч трохи корисним прагматичній команді 45-го господаря Овального кабінету.

Що ж до поглядів самого Тіллерсона, то його ставлення до нашої країни неоднозначне. Наприклад, у квітні на зустрічі G7 він поставив відкрите питання, чому американські платники податків повинні цікавитися українським питанням.

А трохи раніше, наприкінці березня, під час засідання Комісії Україна-НАТО держсекретар заявив, що військові дії на Донбасі для України фактично будуть безглуздими, якщо не буде реальної боротьби з корупцією.

«Немає сенсу для України воювати за своє тіло на Донбасі, якщо вона втратить свою душу в корупції. Антикорупційні інститути повинні підтримувати, забезпечувати та захищати», – сказав він тоді.

Показово, що візит керівника американського Держдепу, що тривав лише кілька годин, розпочався з дискусії з українськими реформаторами і представниками громадськості: головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим, керівником Центру протидії корупції Дариною Каленюк, керівним партнером Horizon Capital Оленою Кошарною і народним депутатом від фракції БПП Мустафою Найємом.

За словами останнього, «Рекс Тіллерсон здався дуже прагматичним, жорстким і здивував увагою до деталей. З боку України було чотири представники з теми енергетики, реформи правоохоронних органів, боротьби з корупцією, економіки та інвестицій». Наскільки можна судити, «єврооптимісти» розповіли головному американському дипломату чимало цікавого про внутрішньополітичну кухню нашої країни, сказали про критичність допомоги з боку США в реформах, але також вказали на необхідність більш жорстких вимог до українського уряду і президента країни щодо конкретних реформ.

«Що важливо, кожна, абсолютно кожна (!) тема закінчувалася репліками та запитаннями про боротьбу з корупцією: хто за цим стоїть, чому немає результатів, у чому проблема – в людях чи в законах, хто цьому противиться», – розповів Найєм.

Після цього Рекс Тіллерсон і Петро Порошенко усамітнилися для бесіди тет-а-тет. Утім, вона тривала зовсім недовго і закінчилася спільним підходом до преси. Глава Держдепу запевнив присутніх, що санкції з Росії не зніматимуть, доки вона не усуне причин, що їх викликали, і закликав Москву зробити перші кроки по деескалації: припинити стріляти, відвести важке озброєння і дозволити спостерігачам ОБСЄ здійснювати їхню моніторингову місію, забезпечивши повний доступ не лише до лінії зіткнення, а й до неконтрольованої нашою країною частини україно-російського кордону. Тіллерсон висловив розчарування відсутністю прогресу в імплементації «Мінська».

«Яструб» Волкер: чи вийде у людини Маккейна запустити «Мінськ»

Домагатися істотних зрушень покликаний новий спецпредставник Сполучених Штатів щодо України Курт Волкер – кадровий розвідник і дипломат, екс-представник США при НАТО.

Волкер – людина, міцно пов’язана з нашим добрим другом керівником сенатського комітету з оборони Джоном Маккейном. Протягом останніх років був виконавчим директором «Інституту міжнародного лідерства» при університеті Арізони, відомого також як «Інститут Маккейна». Поглиблено вивчав проблеми пострадянського простору та цілком поділяє погляди Маккейна на загрози світовій безпеці, створювані Росією, і на питання стримування імперських амбіцій Кремля.

Невідомо, наскільки готовий новий спецпредставник просувати раніше жорстко критиковані ним Мінські домовленості (Волкер у липні 2015-го року назвав «Мінськ» «угодою з розділення України»). Однак очевидно, що в одного з найдосвідченіших аналітиків і дипломатів точно вистачить розуміння того, чим є сучасна Росія та якою мовою з нею говорити. Навряд чи Курт Волкер, подібно до своєї попередниці Вікторії Нуланд, літатиме в хмарах, думаючи про мешканців Кремля краще, ніж вони на те заслуговують: екс-розвідники для цього занадто великі реалісти. До речі, можна привітати Путіна – колега ж як-ніяк. Тепер Володимиру Володимировичу буде з ким щиро поговорити.

Також невідомо, яка була процедура призначення Курта Волкера – критика Дональда Трампа. Ризикнемо припустити, що фігура Волкера стала результатом домовленостей між Білим домом, Держдепом і очолюваним Джоном Маккейном профільним комітетом верхньої палати американського парламенту. Відповідно, ми не можемо сказати, який обсяг повноважень делеговано одному з найзатятіших «російських яструбів» американської зовнішньої політики. Але те, що він не гратиме в піддавки з Кремлем і зможе передавати повну й об’єктивну інформацію до Вашингтона – безумовно, величезний плюс.

Після від’їзду Тіллерсона, Волкер на кілька днів затримується в Києві – збирає інформацію і розбивається в справах. Коли спецпредставник зустрінеться з помічником глави адміністрації Путіна Владиславом Сурковим, поки не відомо.

Чи зможе Тіллерсон приструнити українських казнокрадів

Тоді як президент України Петро Порошенко планував обмежитися на переговорах питаннями безпеки, Рекс Тіллерсон у своєму виступі приділив таким приблизно половину часу. Другу ж половину він присвятив боротьбі з корупцією.

Відзначивши «величезний прогрес», досягнутий Україною у реформуванні економіки (щоправда, не уточнивши, у чому прогрес полягає), держсекретар закликав Київ виконувати зобов’язання перед МВФ, зокрема пенсійну реформу, лібералізацію ринку землі, приватизацію держпідприємств і поліпшення якості урядового менеджменту. Крім того, Тіллерсон наголосив на важливості обрання чесних суддів Верховного суду і закликав нарешті створити антикорупційний суд. Приборкання корупції та проведення економічних реформ, за Тіллерсоном, дозволить зробити нашу країну значно привабливішою для бізнесу та для залучення іноземних інвестицій.

Невідомо, наскільки серйозно поставляться вітчизняні можновладці до меседжів, озвучених держсекретарем Сполучених Штатів. З одного боку, наша «еліта» має багатий досвід «водіння за ніс» і американських, і європейських політиків та дипломатів. Із другого – Рекс Тіллерсон очевидно не та людина, яка дозволить вішати собі локшину на вуха. Спроби мешканців печерських пагорбів грати в наперстки з Вашингтоном запросто можуть призвести до того, що Америка викреслить настільки проблемних «партнерів» із власного порядку денного. Але коли це міркування національної безпеки зупиняли вітчизняних казнокрадів від радісного процесу привласнення бюджету?

До речі, ледве встиг Тіллерсон покинути Україну, як вітчизняні управлінці відповіли на заклики голови Держдепу: спільними зусиллями чиновників і авіаційних монополістів із вітчизняного ринку видавили, не встиг той зайти, найбільшого лоукост-перевізника Ryanair. Новина про це стрімко облетіла провідні світові ЗМІ – і New York Times, Reuters, France Press, і Morning Star, і улюблений ресурс Дональда Трампа –Breitbart News. Загалом, тут тобі й світова слава, й боротьба з корупцією, й створення інвестиційно привабливого середовища – все в одному флаконі.

Максим Вікулов