Однак виявляється, у їхній діяльності із законністю не все так гладко.

Скандал, який вибухнув іще у квітні цього року навколо глави Національного агентства з протидії корупції щодо необґрунтованого преміювання його членів, окрім гучних заяв та погроз, досі не має жодних юридичних наслідків.

Нагадаємо, в квітні 2017 року глава Національного агентства з протидії корупції Наталія Корчак підтвердила інформацію ЗМІ про те, що в серпні, жовтні та листопаді 2016 року членам Агентства нараховували премії в розмірах до 200 тис. грн.

Так, у відповіді НАЗК на журналістський запит йдеться, що зарплата Корчак за жовтень 2016 року становила 121 234,56 грн, оклад – 29 406,40 грн. Надбавка за вислугу років – 50% розміру окладу (14 703,2 грн), надбавка за інтенсивність праці – 100% окладу (29 406,40 грн) і премія за жовтень – 60% (17 643,84 грн). Окрім того, 30 074,72 грн Корчак отримала на відрядження.

Оновлений Верховний суд: доброчесний та не дуже

Не менш «премійованим» виявився і її заступник – Руслан Радецький. Він отримав за той самий період 121 968 грн матеріальної допомоги для «вирішення соціально-побутових питань».

Усього за жовтень Радецький отримав 239 309,25 грн зарплати. З них оплата за окладом становила 28 275 грн, надбавка за вислугу років – 45% розміру окладу (12 723,75 грн), надбавка за інтенсивність праці – 100% (28 275 грн) і премія за жовтень – 170% (48 067,5 грн).

Зарплати членів НАЗК Руслана Рябошапки та Олександра Скопича за жовтень становили 111 525,72 та 116 493 грн відповідно. Їм також нарахували премію в размірі 170% від окладу (40 857 и 48 067 грн).

Причини надання такої щедрої винагороди своїм підлеглим Корачак раніше намагалась пояснити в парламенті. Зокрема, вона розповіла депутатам, що виписувала премії за «зроблену роботу: запущено процес електронного декларування, механізм перевірки фінансування партій, здійснюється постійна робота, пов’язана із запобіганням корупції».

Таке пояснення долило ще більше масла у вогонь громадського невдоволення. Адже саме до органу, мета якого боротись з тотальною корупцією, суспільство має особливо високі вимоги.

Проте, як бачимо, суспільного обурення виявилось недостатньо, аби розпочати відповідне розслідування.

28 липня стало відомо, що уряд не давав дозволу на преміювання керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції.

“За результатами опрацювання запиту НАБУ (…) повідомляємо, що Кабінет міністрів такі дозволи не надавав”, – про це йдеться у відповіді Секретаріату Кабміну на запит програми «Схеми» за підписом міністра Кабміну Олександра Саєнка.

Маніпуляції в публічній українській політиці: топ-10 технік

В уряді розповіли, що наразі працівники Головного підрозділу детективів не розслідують цю ситуацію.

Виникає логічне питання – чому законність та правомірність нарахування премій не є предметом розгляду контролюючих і правоохоронних органів? Поки що ніхто не поспішає відповідати на це запитання.

Єдиним офіційним кроком у цій справі, якщо можна його так назвати, є ​​запит, який на початку травня Національне антикорупційне бюро направило в Кабмін, із проханням надати інформацію про преміювання керівництва НАЗК.

У документі, зокрема, вказано, що причиною відповідного запиту стало те, що під час моніторингу ЗМІ фахівці НАБУ виявили публікацію про можливу безпідставно нараховану і виплачену премію голові НАЗК Наталії Корчак та її підлеглим.

На початку травня детектив НАБУ Олександр Цивінський надіслав запит до Кабміну з проханням повідомити, чи надавали дозволи на преміювання членів НАЗК. Документ датований 3 травня 2017 року.

«Цікава у нас вимальовується ситуація в системі усіх цих новостворених антикорупційних органів, – розповідає правник, представник України у Венеційській комісії 2013-2017 років Володимир Пилипенко. – Виявляється, все, що може зробити грізне НАБУ – це надіслати запит, відштовхуючись від прочитаних журналістських матеріалів. Виходить, що без журналістів вони б нізащо у світі не дізнались про всі зловживання колег із НАЗК? Це ж нонсенс! Як абсурдним є також той факт, що інформації про реагування (відкриття досудового розслідування) у відкритих джерелах немає. Можливо, від нас щось приховують, а насправді робота тут кипить. Проте, видається, що вкотре усю цю історію з невиправданим преміюванням НАЗК хочуть банально «злити». Це типова практика кумівської системи. Шкода, що принцип закривання очей на зловживання досі є трендом нашої як правоохоронної, так і суддівської системи».

Враховуючи численні інформаційні запити, Національне агентство оприлюднило дані про розмір заробітної плати керівництва органу за лютий 2017 року.

Так, зарплата його голови в лютому 2017-го року становила 101,400 тис. грн: посадовий оклад – 40,560 тис. грн, надбавка за вислугу років – 20, 280 тис. грн, надбавка за інтенсивність праці – 40,560 тис. грн.

Радецький, Рябошапка та Скопич отримали в лютому заробітну плату в одинаковому розмірі – 76, 440 тис. грн.

У Міністерстві юстиції заявили про намір підготувати законопроект, який забороняє керівництву держоргану нараховувати собі премії більші, ніж 50% від зарплати.

“Ми встановимо верхню планку (в законопроекті – ред.), що керівництво НАЗК не має права отримувати премію, більшу за 50% від зарплати. А у них зараз 200, 300, 400%”, – заявив міністр юстиції Павло Петренко.

Телетайп: злам суспільної свідомості чи шакаляче виття?

Також він додав, що виступає проти ініціативи Корчак провести міжнародний аудит діяльності Агентства до внесення відповідних законодавчих змін, які регулюватимуть діяльність відомства.

За словами Володимира Пилипенка, пропозиція Міністерства юстиції подати на розгляд ВР спеціальний законопроект, яким керівництву Нацагентства із запобігання корупції було б заборонено нараховувати собі премії більше ніж 50% від зарплати, не є оптимальним і раціональним виходом із ситуації.

«Мало ухвалити черговий законопроект і закрити очі на ситуацію в НАЗК, – наголошує правник. – Тут потрібна зміна підходів до стимулювання ефективності праці у всьому держапараті. І що дуже важливо – припинення практики створення всередині правоохоронних органів якоїсь «суперпривілейованої касти». Рівень заробітних плат у новостворених «антикорупційних» органах повинен бути врегульований з урахуванням розмірів винагороди для керівництва правоохоронних органів. Зокрема, практики нарахування зарплат і премій у міністерствах і відомствах. Також дуже важливий момент – премія має ґрунтуватись на основі показників реальної ефективності роботи НАЗК і НАБУ. Не можна просто зі стелі нараховувати собі якісь фантастичні премії. Це щонайменше нечесно щодо мільйонів українців, у яких немає такої легкої можливості «покращити» своє фінансове становище».

Романія Горбач