Відповідне подання 23 січня підписав президент України Петро Порошенко.

Нагадаємо, 3 червня 2016 року Порошенко вже вносив до Верховної Ради подання на звільнення 12 із 15 членів ЦВК та призначення 11 нових, але до голосування тоді так і не дійшло.

На сьогодні термін повноважень 13 із 15 членів Центральної виборчої комісії добіг кінця.

У запропонованому списку президента 14 кандидатів на 13 вакантних місць. Як з’ясувалось, замість Надії Синиці, квота подання якої достеменно не була встановлена, в список включили запропонованого «Батьківщиною» Андрія Євстігнєєва. Вочевидь, після обурених заяв Юлії Тимошенко.

Популярні новини зараз

Алла Пугачова вразила помітно помолоділим видом на прогулянці з дітьми: "Схожі з Вайкуле стали"

Обірвалося життя епатажної київської моделі і світської левиці, деталі трагедії: "Її не забути"

Нещастя наздогнало зірку "Моя улюблена Страшко" Артура Логая, актор потрапив до лікарні: кадри

Молода дружина Віктора Павлика влаштувала рознос жінці по дорозі додому: "Пів літака дикунів"

Останні хвилини життя нардепа Полякова потрапили на відео: що розкрили кадри

Показати ще

«Він (Порошенко – ред.) подав склад ЦВК, включивши туди безліч своїх людей, – заявила Тимошенко. – Від своєї партії 5 людей, від “Народного фронту” теж приблизно стільки само. Від усіх інших фракцій – по одній людині. І лише від однієї парламентської політичної партії “Батьківщина” президент не подав жодної кандидатури”.

Поскаржились на главу держави і в Опозиційному блоці. 31 січня фракція свої претензії висловила послам країн “Великої сімки” та посольству ЄС.

На їхню думку, Порошенко свідомо відмовляється вносити в новий склад ЦВК двох їхніх кандидатів. Отож Опоблок досі лишається без офіційного представництва серед кандидатів.

Однак, на думку юриста, представника України у Венеційській комісії (2013-2017 рр.) Володимира Пилипенка, закиди Опоблоку не мають нічого спільного з українським законодавством.

«У законі України про ЦВК йдеться, що у поданні президента України про призначення на посаду членів Комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні ВРУ, – розповідає юрист. – Ніде не вказано, що глава держави має врахувати абсолютно всі пропозиції фракцій. Тому вимагати представництв, по суті, ніхто не має права. Звісно, можна відштовхуватись у своїх претензіях від європейського Кодексу належної практики у виборчих справах. Ось у цьому документі і йдеться про збалансоване представництво політичних сил. Але про це ніде не вказано у нашому національному законодавстві».

На думку юриста, наразі найбільш суперечливим і небезпечним моментом є те, що на 13 вільних місць у ЦВК подано 14 кандидатур.

«У цій ситуації можуть застосувати кілька сценаріїв, – наголосив він. – Який саме – вам ніхто зараз не скаже. Не в наших політичних реаліях. Тут міняється все в останню мить. По-перше, висновки Комітету щодо тої чи іншої особи мають рекомендаційний характер. Не забуваймо це. Комітет не може не внести кандидатуру, яку запропонував президент. У нього просто немає таких повноважень. Звісно, можуть захотіти обирати членів ЦВК шляхом рейтингового голосування. Але це не зовсім відповідатиме Регламенту ВРУ. Нагадаю, згідно зі статтею 209, призначеним на посаду члена Центральної виборчої комісії вважається той кандидат, якого підтримали більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу ВР. Отже, 226 – і кандидата обрано».

Пилипенко також додає, що зазвичай за членів ЦВК голосують пакетом – за процедурою ad hoc.

«Закон України про ЦВК говорить, що Комісія є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менш як двома третинами її складу, – зазначає він. – Тобто йдеться про 10 членів. Двоє уже є. Залишається обрати вісьмох. Їх можуть набрати найбільші фракції – БПП і «Народний фронт». Тоді аутсайдерами залишаються маленькі політсили, які  запропонували по одній кандидатурі. Хоча малоймовірно, що такий сценарій застосують. Це викличе обурення Заходу. Тому цього тижня на голосування не варто сподіватись. Усі кандидати мають пройти спецперевірку. Може так бути, що хтось із кандидатів її не пройде. І ось тут відкриється ще один «сценарій» – можливість для голосування пакетом. Наразі у самій ВР немає необхідної кількості голосів. Тож це питання розглянуть наступного пленарного тижня – наприкінці лютого. Не раніше».

«Бандерівський» закон: історичний ляпас чи політичні ігри

За словами політолога Сергія Тарана, ключовий критерій, яким керувався президент у своєму поданні – новизна.

«У нас є два підходи до того, як можна призначати членів ЦВК, – розповідає він. – Перший – дотримуватись квотного принципу, коли кожна партія когось делегує. Але часто у нас критикують цей принцип. Мовляв, якщо делегує партія, то жодної професійності тут немає. Головне – лояльність. Другий підхід говорить про те, що треба призначати за професійною ознакою. Гарно звучить, але в українських реаліях працює слабко. Тому під час призначення до ЦВК вибирають суміжний варіант: партії пропонують своїх кандидатів, а президент, пояснюючи, якими критеріями він керується, подає їх до парламенту. Основні критерії, які були використані главою держави – новизна. Він вважає, що всі експерти на призначення мають бути новими, оскільки ЦВК дискредитувала себе в попередні роки різноманітними історіями».

Політолог, зокрема, вважає, що у новому ЦВК – більш-менш рівне політичне представництво.

«Правда, там немає Опоблоку, – додає він. – Але той тривалий час не міг визначитись зі своїм кандидатом. Усередині Опоблоку є різні угрупування. В результаті сварки поміж собою не могли визначитись з єдиним кандидатом. Думаю, що буде рейтингове голосування. Тому, можливо, і не всі кандидати потраплять до складу ЦВК.

Рейтингове голосування – дуже невдячна справа. Зараз кандидати, які балотуватимуться, шукатимуть спільну мову з політиками в парламенті, виходитимуть на контакти. Будуть доводити, що вони готові забезпечувати чесність і прозорість виборчого процесу. Кому це не вдасться, той і набере найменшу кількість голосів.

Такі речі не є поганими, показують, що є якась конкуренція. Це сигнал суспільству, що у нас будь-яке рішення має пройти демократичні  процедури, зокрема рейтингове голосування».

Таран переконаний, що шанси на те, що цього тижня проголосують за новий склад ЦВК, є, хоч це і не так важливо, основне – аби нова Комісія відбулась. А от чи буде вона незалежною – експерт сумнівається.

«Таке слово, як «незалежність», навряд чи варто використовувати в українській політиці, – зауважує він. – Адже членів ЦВК пропонують партії. Не можуть кандидати бути незалежними від своїх політичних сил. Звісно, реально включати до складу Комісії представників науки. Але тоді це будуть призначення, які визначені через конкурс. А ми уже бачимо, як на конкурсній основі обрали склад НАЗК, директора НАБУ. В конкурсній системі окрім плюсів є великий мінус – немає когось, хто б відповідав у разі провалу. Тож немає ідеальної системи обрання членів ЦВК, як і немає ідеальної системи виборів. Не варто нічого ідеалізувати, треба розуміти істинний стан справ – як позитиви, так і негативи».

Романія Горбач