Після того, як НБУ визнав банк «Хрещатик» неплатоспроможним, ситуація навколо однієї з найстаріших фінансово-кредитних організацій України стала нагадувати «театр воєнних дій». Акціонери навперебій почали звинувачувати як один одного, так і саме НБУ в доведення до банкрутства останнього муніципального банку Києва, вперто не бажаючи відповідати на головне питання: «куди зникли 2,8 млрд грн. вкладників?»

Як місто втратило свій банк

Зареєстрований в травні 1993 року банк «Хрещатик» (тоді ще «Злагода») з самого початку був закріплений за Міноборони України. Поступово до правління приєдналася і компанія «Укрфінком», підконтрольна відомому учаснику «Київської інвестиційної групи» Андрію Іванову. Саме він донині значиться бенефіціаром банку.

Процес розширення правління активно тривав, і до 2000 року акціонерами банку вже були 16 юридичних осіб. Комунальні підприємства Києва сконцентрували в своїх руках 47,7% статутного фонду, найбільші частки мали “Київметрополітен”, “Київводоканал”, “Київжитлоексплуатація”. Некомерційні та комерційні підприємства отримали 49,5%, а 6 фізичних осіб з числа співробітників банку володіли рештою 2,8%.

Проте вже через рік, після зміни форми власності, «Укрфінком» Андрія Іванова взявся нарощувати свою частку, за рахунок інших акціонерів. За кілька років число акцій його компанії збільшилося спочатку до 32,28%, а потім і зовсім до 45,3%, скоротивши частку міських структур до 23,71%, фактично забравши у міста контроль над муніципальним банком.

Групи впливу

Ще одним власником акцій банку «Хрещатик» прийнято вважати непублічного співвласника «Запоріжсталі», Ігоря Дворецького. Незважаючи на те, що ім’я бізнесмена ніколи не фігурувало в структурі власності банку. Проте Дворецький контролював 20,25% акцій «Хрещатика» через «Маркет Інвест Груп», ще 16,6% акцій були розписані на 24 власників, як юридичних, так і фізичних.

Дивно, що хоча частка Києва в банку «Хрещатик», починаючи з 2007 року, не перевищувала 25%, ніхто в КМДА не поспішав виводити місто з капіталу банку. Така ситуація дозволяла, по суті, приватному банку, підконтрольному Андрію Іванову, користуватися всіма можливостями комунальної фінустанови, що було б просто неможливо без активного лобі в КМДА.

За все платить місто

Багаторічна боротьба головних акціонерів за вплив в банку привела до проблем із гривневою ліквідністю і бажанням вивести капітали з «Хрещатика». Саме в поєднанні з небажанням акціонерів провести докапіталізацію банку і призвело фінансову організацію до повного краху.

Проте, оскільки банк, хоч і на папері, але муніципальний, відповідати перед клієнтами буде Фонд Гарантування вкладів, який і зобов’язаний буде провести виплати на 2,8 млрд грн., виведених зі структури акціонерами. І, що найцікавіше, зниклі гроші були виведені в начебто спеціально створене «вікно», через затягнуте рішення НБУ про визнання «Хрещатика» неплатоспроможним.

Втім, це мало кого здивувало, зайвий раз довівши корумпованість роботи НБУ і нездатність державних регуляторів спрацьовувати на випередження фінансових махінацій.