«Розмови про надзвичайний стан, який можуть увести в цілях національної безпеки, більше нагадує мені політичний шантаж тих парламентських і позапарламентських сил, які активно ініціюють дострокові вибори до Верховної Ради. Мовляв, якщо опозиційні сили й далі наполягатимуть на виборах – то ми, діюча влада, введемо надзвичайний стан. Це скоріше погрози, ніж реальні наміри», – вважає економіст.
Новак переконаний, що за допомогою надзвичайного стану влада планує зміцнити свої позиції, які похитнулися через відсутність реформ і тяжке соціально-економічне становище в країні.
«Зараз чимало каменів летить в город діючої влади. Найперше, населення відчує підвищення тарифів за старих заробітних плат і пенсій, які залишилися незмінними. Триває невирішений військовий конфлікт на Донбасі. Є маса питань, на які народ вимагає відповіді», – наголосив він.
2014 року в Україні не запровадили надзвичайний стан через те, що нинішній владі в економічному сенсі війна є надзвичайно вигідною, вважає експерт.
Учасник АТО пояснив, чому раптово заговорили про воєнний стан«У 2014 році ця влада тільки з’явилася на небосхилі українського політикуму. Тоді такої потреби не було. Важливо було показати: дві години – і військовий конфлікт буде вирішено. А тепер президент не хоче дострокових виборів, оскільки його задовольняє теперішній політичний «розклад» у парламенті. За його ініціативою ВР ухвалює подані ним же закони. Якщо бракує голосів у рамках «умовної» коаліції БПП та «Народного фронту», тоді залучають голоси голоси Опоблоку чи інших фракцій та міжфракційних об’єднань», – каже він.
Запровадження надзвичайного стану найперше вдарило би по економіці України.
«В економічному плані військовий стан не несе нічого позитивного. В разі його оголошення нам буде дуже складно продовжувати працювати з міжнародними фінансовими донорами, насамперед із МВФ. Я вже не кажу про те, що інвестори та кредитори на період форсмажору, як мінімум, заморозять свої проекти і взагалі будь-які відносини з Україною. Міжнародні банки також не надаватимуть фінансову допомогу, найперше це стосується Європейського банку», – наголошує економіст.
Призупиниться також приватизація крупних державних підприємств.
«Приватизацію підприємств, на яку всі так розраховували, ми теж не зможемо проводити. Звісно, під шумок приватизація може відбутися між «своїми» фінансово-промисловими групами, які належать найвищим посадовцям у державі. Єдине, на що можна тоді сподіватися, це військова допомога Заходу і надання летальної зброї», – зазначає він.
Запровадження військового стану також означатиме «закручування гайок» у банківській та фінансовій сферах.
В Україні буржуазна революція: середній клас бореться з олігархатом«Складно передбачити, як ця влада діятиме в разі оголошення військового стану. Ми за ці два роки вже такого надивилися, що давати прогнози складно. Влада, яка прийшла на хвилі Майдану, використовує війну як ширму для того, щоби фактично по всіх напрямках економіки перерозподіляти активи на свою користь. Якщо введуть надзвичайний стан – це стане приводом для ще більшого та швидшого перерозподілу», – заявив Новак.
Економіст негативно оцінює політику уряду та НБУ, яку вони провадили упродовж двох років.
«Ліквідовуються не тільки мертві чи нездорові банки, а й цілком здорові. А це означає, що зростає загроза втрати заощаджень в українців. Є значний ризик, що може прискоритися девальвація гривні. Не кажучи вже про те, що банки штучно доводять до банкрутства. І коять це на користь певних банківських структур, пов’язаних з чинною владою. Відповідно, існує загроза заморожування банківських рахунків населення, а також виплат заробітних плат і пенсій», – наголошує Новак.
Проте економіст гадає, що влада навряд чи наважиться ввести військовий стан у країні.
«Якщо не Росія не нарощуватиме військову агресію, вводити якись особливий стан потреби немає. Для цього немає жодних причин. Значно більше підстав запровадити військовий стан було у 2014 – 2015 роках, коли Україна найбільше потерпала од військової агресії. Сподіваюся, усе закінчиться на рівні балачок», – вважає він.
Раніше Politeka писала, що 19 липня секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що в разі загострення ситуації на Донбасі Рада національної безпеки і оборони може ввести в країні надзвичайний стан. Турчинов сказав, що Україна уже поінформувала європейських партнерів про те, що російська сторона за останній тиждень активно порушує Мінські домовленості.
Нагадаємо, за минулу добу бойовики 64 рази обстріляли позиції сили АТО, внаслідок чого 5 військових загинуло.
Хто зірвав приватизацію ОПЗРаніше український дипломат Богдан Яременко на своїй сторінці у Facebook написав, що заяви Олександра Турчинова про можливе введення військового стану в Україні не варто поспішати приймати за чисту монету. Яременко нагадав, що 28 лютого 2014 року РНБО вже розглядала це питання, але результату з того ніякого не було.
Інтернет-видання Onpress.info вчора, 20 серпня повідомляло, після вбивства відомого журналіста Павла Шеремета один із депутатів БПП анонімно заявив ЗМІ, що після тривалої хвилі терактів та провокацій станом на 1 серпня в Україні буде оголошено надзвичайний стан, бо начебто існує загроза воєнного перевороту й третього Майдану.
Підтвердження цієї інформації не вдалося отримати.
