«Є певні історичні реалії, від яких ми вже не можемо відійти. Як Польща, так і Україна завдали одна одній чимало кривд. Тому помиляється ті, хто в погіршенні стосунків між нашими країнами вбачає лише руку Кремля», – зазначає Бондаренко.
Він нагадує, що до влади в Польщі прийшли праві популісти.
«Правляча партія в Польщі сьогодні стоїть на популістських засадах. Її електоральною базою є західна та південна Польща, на територію якої й була переселена значна частина українського населення в 1947 році унаслідок операції «Вісла». Це така собі партія «бабусь» у беретах. Тому Волинська трагедія є для них історією. Згадайте першого польського космонавта Мирослава Гермашевського, родина якого загинула під час трагедії. Звісно, чимало популістів історичні факти намагаються використати для розколу між нами та поляками», – зазначає він.
Нардеп Тарасюк покинув роботу через рішення Сейму
«Польща й Україна є двома креатурами Сполучених Штатів і провідниками американської політики. Але між собою вони взаємодіють слабо. Чомусь українські політики простіше знаходять мову спільну з польськими колегами через посередників із Вашингтона, аніж напряму. П’ять тисяч кілометрів до Вашингтона для обох сторін виявляється зручнішими, ніж прямий шлях з Києва до Варшави. Звісно, поляки надають якусь зброю на війну, виділяють певні кошти, але надзусиль для нас не роблять», – вважає він.
Президенти наших двох країн також не поспішають налагоджувати тіснішу співпрацю.
«Доки там при владі такі люди як міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, міністр оборони Антоній Мацеревич, ніякого «толку» у стосунках між Україною та Польщею не буде. Це люди, які належать до правих популістських сил. У них немає зацікавленості з нами співпрацювати. Коли у Польщі кермувала Платформа обивательська, таких проблем не виникало. Польща тоді чітко виступала адвокатом України», – нагадав політолог.
Останнім часом у Польщі Україну все частіше сприймають як баласт, який не хочеться “нести” у ЄС.
«Доки ми не покажемо свою потрібність світу, Європі – допоки не знайдемо своєї потрібності. Наші сусіди втомилися вигадувати, навіщо їм Україна. Ця влада не поспішає проводити реформи, боротися з внутрішніми проблемами, а ходить по світу з простягнутою рукою і просить черговий транш. Звісно, така «тітка» починає викликати застереження. Ми зараз, як той сусід, в якого нічого немає. Спершу нам ідуть всі назустріч, а потім відмахують і повертаються до власного життя», – каже він.
Захід за десять років зробить з України вітрину західного світу
Бондаренкові здається , що ставлення до України дещо змінилося останнім часом у Польщі.
«Я часто буваю у Польщі. Зараз я суб’єктивно відчуваю, що ставлення не те що відверто вороже – але певна неприязнь до наших можновладців там відчувається. Навіть у розмові з давніми друзями-поляками проскакують натяки – що, мовляв, ми не виправдали очікувань. Підозрюю, що ця недовіра поглиблюється. Але як серйозно це, сказати не можу. Поки що це не катастрофічно. Це не ворожнеча, а лише недовіра», – додає політолог.
Раніше Politeka повідомляла, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу в день 73-ї річниці вшанування Волинської трагедії та поклав квіти перед пам’ятним знаком на честь загиблих. Порошенко був першим з українських політиків, хто першим визнав цю трагедію.
Напередодні посол України в Польщі Андрій Дещиця під час дебатів «Пам’ять. Примирення. Майбутнє» повідомив про те, що тему Волинської трагедії активно використовує російська пропаганда для створення негативного образу українців.
Нагадаємо, 4 липня 2016 року у відповідь на лист українських політичних діячів та духовенства політичні та громадські діячі Польщі написали лист-звернення у зв’язку з 73-ми роковинами Волинської трагедії, адресований українцям. Автори звернення попросили вибачити кривди, завдані «братам-українцям польськими руками». У своєму листі польські діячі наголошують на єдності та спорідненості двох наших народів.
