«Є певні історичні реалії, від яких ми вже не можемо відійти. Як Польща, так і Україна завдали одна одній чимало кривд. Тому помиляється ті, хто в погіршенні стосунків між нашими країнами вбачає лише руку Кремля», – зазначає Бондаренко.
Він нагадує, що до влади в Польщі прийшли праві популісти.
«Правляча партія в Польщі сьогодні стоїть на популістських засадах. Її електоральною базою є західна та південна Польща, на територію якої й була переселена значна частина українського населення в 1947 році унаслідок операції «Вісла». Це така собі партія «бабусь» у беретах. Тому Волинська трагедія є для них історією. Згадайте першого польського космонавта Мирослава Гермашевського, родина якого загинула під час трагедії. Звісно, чимало популістів історичні факти намагаються використати для розколу між нами та поляками», – зазначає він.
Нардеп Тарасюк покинув роботу через рішення Сейму
«Польща й Україна є двома креатурами Сполучених Штатів і провідниками американської політики. Але між собою вони взаємодіють слабо. Чомусь українські політики простіше знаходять мову спільну з польськими колегами через посередників із Вашингтона, аніж напряму. П’ять тисяч кілометрів до Вашингтона для обох сторін виявляється зручнішими, ніж прямий шлях з Києва до Варшави. Звісно, поляки надають якусь зброю на війну, виділяють певні кошти, але надзусиль для нас не роблять», – вважає він.
Рф відкрила "скриньку Пандори" після збиття американського дрону над Чорним морем: до чого може призвести інцидент
"Атака продовжується": гримлять нові вибухи, росіяни вдарили ракетами
Термінове звернення Залужного перед контрнаступом: чого не вистачає Україні
Вплине на перебіг усієї війни: "бахмутський" сценарій повторюється на іншому напрямку
Не тільки Авдіївка і Бахмут: росіяни штурмують одразу чотири населені пункти
Президенти наших двох країн також не поспішають налагоджувати тіснішу співпрацю.
«Доки там при владі такі люди як міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, міністр оборони Антоній Мацеревич, ніякого «толку» у стосунках між Україною та Польщею не буде. Це люди, які належать до правих популістських сил. У них немає зацікавленості з нами співпрацювати. Коли у Польщі кермувала Платформа обивательська, таких проблем не виникало. Польща тоді чітко виступала адвокатом України», – нагадав політолог.
Останнім часом у Польщі Україну все частіше сприймають як баласт, який не хочеться “нести” у ЄС.
«Доки ми не покажемо свою потрібність світу, Європі – допоки не знайдемо своєї потрібності. Наші сусіди втомилися вигадувати, навіщо їм Україна. Ця влада не поспішає проводити реформи, боротися з внутрішніми проблемами, а ходить по світу з простягнутою рукою і просить черговий транш. Звісно, така «тітка» починає викликати застереження. Ми зараз, як той сусід, в якого нічого немає. Спершу нам ідуть всі назустріч, а потім відмахують і повертаються до власного життя», – каже він.
Захід за десять років зробить з України вітрину західного світу
Бондаренкові здається , що ставлення до України дещо змінилося останнім часом у Польщі.
«Я часто буваю у Польщі. Зараз я суб’єктивно відчуваю, що ставлення не те що відверто вороже – але певна неприязнь до наших можновладців там відчувається. Навіть у розмові з давніми друзями-поляками проскакують натяки – що, мовляв, ми не виправдали очікувань. Підозрюю, що ця недовіра поглиблюється. Але як серйозно це, сказати не можу. Поки що це не катастрофічно. Це не ворожнеча, а лише недовіра», – додає політолог.
Раніше Politeka повідомляла, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу в день 73-ї річниці вшанування Волинської трагедії та поклав квіти перед пам’ятним знаком на честь загиблих. Порошенко був першим з українських політиків, хто першим визнав цю трагедію.
Напередодні посол України в Польщі Андрій Дещиця під час дебатів «Пам’ять. Примирення. Майбутнє» повідомив про те, що тему Волинської трагедії активно використовує російська пропаганда для створення негативного образу українців.
Нагадаємо, 4 липня 2016 року у відповідь на лист українських політичних діячів та духовенства політичні та громадські діячі Польщі написали лист-звернення у зв’язку з 73-ми роковинами Волинської трагедії, адресований українцям. Автори звернення попросили вибачити кривди, завдані «братам-українцям польськими руками». У своєму листі польські діячі наголошують на єдності та спорідненості двох наших народів.