Між Німеччиною і Малайзією: місце України в глобальному рейтингу інновацій

Глобальний індекс інновацій визначають щорічно з 2007 року. 15 із 25 провідних держав, за рейтингом ГІІ, представляють європейський континент. Перше місце шостий рік поспіль посідає Швейцарія, за якою Швеція і Великобританія.

Серед європейських держав – Україна на 34 місці з 39 країн. Ми випереджаємо Македонію (58), Сербію (65), Білорусь (79), Боснію і Герцоговину (87) та Албанію (92).

Бізнес без права на другий шанс

Найнижчу оцінку  Україна отримала за критерієм «легкість вирішення питань банкрутства». Вона посіла третє місце з кінця, а позаду лише Іран і Гондурас.

Борис Кушнірук вважає висновки експертів справедливими.

«У нас така бюрократична, довгострокова і виснажлива процедура банкрутства, що багато людей потім бояться відкривати новий бізнес», – каже економіст.

Кушнірук зазначає, що процедури банкрутства та ліквідації компанії в Україні тривають роками. Натомість на Заході людина може за життя десяток разів банкрутувати, а потім відкривати нову справу. Ба більше, це вважають навіть позитивом. Мовляв, з’явився додатковий досвід, і тепер бізнесмену легше досягти успіху, створивши нову компанію.

Прикладом є кар’єра Дональда Трампа. Лише офіційно він тричі банкрутував. Невдовзі ми зможемо спостерігати четверте банкрутство Трампа, зазначає Кушнірук. Однак він зможе знову відновити свій капітал.

«Натомість в Україні банкрутство компанії – гарантія того, що бізнесмен довго ходитиме на допити до прокурорів і слідчих, пояснюватиме – в чому причина банкрутства та чи не вивів він кошти в офшори», – каже економіст.

Система вітчизняного правосуддя базується на думці, що банкрутство – результат злочинної діяльності. Тому бізнесмени шукають обхідні шляхи, щоби скинути баласту нерентабельного підприємства. Допомагають їм юридичні фірми, які перепродують бізнес третім особам.

«Я знаю багатьох людей, які закривають бізнес, продаючи його бомжам. Тоді у них немає жодної відповідальності щодо колишньої компанії», – зауважує експерт.

Уолл-стріт не для України

77 місце України в індикаторі «простота захисту міноритарних акціонерів» і 76 – у «ринковій капіталізації національних компаній» – є ознакою відсутності в державі можливостей для ефективного розвитку акціонерних товариств.

В Україні погано розвивається вкладання коштів у цінні папери. Причина в тому, що вплив дрібних акціонерів (міноритарних) на ухвалення рішень нульовий. «Їх дуже легко залишити «з носом». Великі акціонери збільшують статутний капітал, нові акціонери купують акції, а частки старих – розмиваються», – пояснює Кушнірук.

На Заході є жорстка система, яка передбачає, що дрібні акціонери мають право бути в наглядовій раді компанії або раді директорів. У нас вважають дикістю, коли представник міноритаріїв потрапляє до керуючих органів компанії. Окрім того, в країнах Європи і Америки в разі збільшення статутного капіталу акціонери можуть вимагати викупу своїх акцій за ринковою ціною.

«Лише зараз влада почала робити кроки, які мають змінити систему управління. Міноритарним акціонерам мають надати доступ до всієї фінансової документації компанії. Їх мають представити в керівних органах компанії, а їхні частки не мають розмиватися», – розповідає про плани влади щодо реформуння системи управління компаніями Кушнірук.

«В Україні купувати акції безглуздо, адже права акціонерів не захищені», – констатує експерт.

Що більший попит на акції, то вища їхня ціна на ринку. Акції в Україні коштують мало саме тому, що права акціонерів незахищені. Серед інших чинників найважливіший – суттєва девальвація гривні через війну на Сході.

Наздогнати та перегнати Росію

Найвище Україну оцінили за критеріями «походження корисних моделей» (1 місце), «кількість виданих патентів» (19), «рівень технологічних знань» (33) та «експорт інформаційно-комунікаційних технологій» (23).

«Я не знаю, звідки ці цифри. Мені здається, що вони надто оптимістичні. Як не дивно, навіть в умовах війни у нас з’являється багато нових компаній, які здійснюють технічні розробки. Але щоб ми були на перших місцях – це дивно», – каже Кушнірук.

Однак експерт згоден з оцінкою можливостей інформаційно-комунікаційних технологій в Україні. «Ми є потужним гравцем на світовому ринку, бо розробляємо доволі багато програмних продуктів, які по аутсорсингу продають на Захід», – каже він.

Основною заслугою держави в цій сфері Борис Кушнірук називає введення зручної для програмістів процедури реєстрації.

У групі країн із доходом, нижчим за середній, до яких належить Україна, ми посіли друге місце після сусідньої Молдови.

Порівняно з 2015 роком Україна піднялась на 8 сходинок. Водноча РФ підскочила на 5 позицій і посідає нині 43 місце. Найслабша ланка України – політична еліта. За критерієм «політична стабільність і безпека» ми на 125 місці з 128 країн, в категорії «політичне середовище» – 123-ті.

Проблеми Росії ідентичні. Політична стабільність і безпека – 103 місце, інвестиції – 107, ВВП на одиницю використання енергії – 114 місце (Україна 115-та). А от де у нас є перевага на РФ, то це у верховенстві права.

«Поступові кроки уперед Україна робить. Однак приток валюти суттєво обмежує військова проблематика. Протягом наступних декількох років навряд чи Україна буде інвестиційно привабливою, а отже, у рейтингу ГІІ суттєво не підніметься», – підсумовує Борис Кушнірук.

Дмитро Костюк