Фріланс поза законом: українські реалії

Фріланс біржі – найкоротший шлях пошуку закордонних замовників, а отже й заробітку в іноземній валюті. Згідно з даними порталу Upwork, Україна – на четвертому місці у світі за обсягами заробітку виконавців і поступається лише Індії, США і Філіппінам.

Кількість охочих працювати незалежно зростає щороку. Перша із причин – молодь не готова прив’язувати себе до робочого місяця, бажаючи мати більше вільного часу. Інша  – бажання бізнесу зекономити. Оплачувані відпустки, лікарняні, податки, обладнання робочих місць і оренда приміщень – усе це додаткові витрати для роботодавця, які відсутні при наймі фрілансера.

Українські програмісти не продаються Цукербергу

В IT-сфері зайняті 36% вітчизняних фрілансерів. Український ринок програмного забезпечення зріс за 10 років більш ніж у 20 разів. Випускаючи з навчальних закладів 16 тисяч фахівців у сфері ІТ щороку, Україна може стати основним світовим постачальником перспективних кадрів у цій галузі.

Компанії, створені нашими земляками, успішно виходять на міжнародні ринки. У 2012 році Google купив стартап Viewdle за 30 млн доларів. Далі – більше. Розробники додатка для мобільних Looksery з Одеси у 2015 році отримали за свій винахід 150 млн доларів, за умови, що й надалі очолюватимуть команду проекту.

Програма, яка в реальному часі під час відеочату дозволяє схуднути, погладшати, прибрати зморшки і вугрі, накласти на обличчя анімацію мультяшного героя або героя фільму жахів, могла бути продана Марку Цукербергу у 2012 році за 3 млрд. дол. Проте тоді українці відмовилися віддавати своє творіння до чужих рук.

Нині місячний оборот Looksery сягає вражаючих для України 1 мільйон доларів.

Фріланс поза законом

Реальність така, що українському фрілансеру доводиться обирати між законністю і заробітком. Основний дохід виконавцям дають зарубіжні замовники, але одержати ці кошти складно.

У більшості розвинених країн фрілансери використовують Paypal. Зараз цей цифровий гаманець має понад 170 млн. клієнтів. Безпека (без передачі даних контрагенту), простота оплати, конверсія валют, швидкість переказів, можливість арбітражу щодо спірних операцій і глобальність – таємниця успіху компанії. Резиденти України можуть здійснювати через Paypal платежі, але приймати оплату на свій рахунок права не мають.

Інший популярний варіант – міжнародна платіжна система Payoneer – офіційно вважається незаконною. Подібна ситуація і з Web Money. Саме цими віртуальними гаманцями користується більше 90% українських фрілансерів. Якщо про такий факт стане відомо офіційним органам, фрілансеру загрожує адміністративний штраф у сумі від 8 500 грн. до 17 000 гривень.

«Я принципово проти сплати будь-яких податків, пов’язаних із фрілансом. Це плата «за повітря». Працюю в себе вдома, а не на підприємстві. Мені не потрібні якісь ресурси, наприклад, ділянка землі чи окремий офіс. Працюю сам на себе. Що мені держава дала для того, аби я платив податки із фрілансу? Електрику й Інтернет оплачую сам. До того ж, до цієї вартості включено ще й податки. Залишилось ще за кількість вдихів-видихів податки вимагати», – скаржиться Politeka фрілансер Богдан.

Регулярно отримуючи кошти за надання послуг, фрілансер фактично веде підприємницьку діяльність, заборонену без офіційної реєстрації (відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Інших варіантів легалізації прибутків фрілансера, крім ФОП, в Україні наразі немає. Проте цей варіант потребує проходження складних довготривалих бюрократичних процедур.

Державні реформи – ефективність близька до нуля

8 липня 2015 року Національний банк України опублікував роз’яснювальний лист щодо вимог валютного контролю, який застосовується до експорту послуг через Інтернет. Лист скасовує вимогу наявності двомовного договору про надання послуг та акту про прийняття щодо експорту послуг, що надаються фрілансерами, програмістами, копірайтерами тощо.

«Ура! Спрощення експорту послуг, зарахування коштів, скасування перекладу документів з англійської, електронний підпис і контракти в зовнішньоекономічній діяльності, все ближче!», – написав тоді на своїй сторінці в соціальній мережі заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Та все ж, незважаючи на офіційну позицію НБУ, перешкоди на шляху реалізації цих нововведень українськими податковими органами та комерційними банками залишилися.

Проблема в тому, що відповідно до податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов’язані зберігати всі первинні документи протягом 3-х років. Податківці звикли до стандартних первинних документів (акт виконаних робіт, накладні etc), де є підпис обох сторін. У Invoice – договір фріланс-біржі з виконавцем – є лише підпис останнього. Фрілансеру можуть виписати штраф 510 грн (1020 грн за повторне порушення протягом року) за ненадання первинних документів. Можна довести свою правоту в суді, але це буде дорожче.

Працівники банків про нововведення НБУ не знають і відправляють уточнювати інформацію до податківців. Після довгих і безрезультативних процедур більшість фрілансерів, які вирішили легалізувати свої прибутки відмовляються від задуманого. А держава має 350 млн дол. річного обігу від діяльності фрілансерів, які не оподатковуються.

“Особливої проблеми я не бачу. Є питання, що частина осіб не сплачує податки. Але кошти в державу йдуть. Люди купують за зароблене товари і послуги. Так сплачують і ПДВ, і акциз. А ці податки є ключовими з погляду надходжень до бюджету”, – заспокоює  економіст Борис Кушнірук.

Фрілансерам почали блокувати рахунки

Українським фрілансерам почали блокувати карткові рахунки при виявленні підозрілих доходів. Люди можуть несподівано для себе виявити, що їхню платіжну картку заблоковано, до того ж на законних підставах. Такі дії в НБУ пояснюють боротьбою з тероризмом і незаконним відмиванням грошей.

“Згідно із законом про боротьбу з відмиванням брудних коштів, банк має право заблокувати рахунок із сумнівними надходженнями і передати його на перевірку. Якщо банк цього не робитиме, то в нього можуть бути реальні проблеми. Фінустанову буде покарано Нацбанком за те, що не виконала функцію контролю”, – розповідає Рoliteka Борис Кушнірук.

Іноземні кошти, які надходять на рахунки фрілансера, автоматично підпадають під дію закону. У разі блокування рахунку, фрілансер має звернутися до банку і пояснити звідки в нього кошти.

“Може, ви крадете гроші з інших карток, або є членом якогось угрупування, чи корупціонером. Без чітких пояснень можуть бути питання з боку банку”, – пояснює Кушнірук.

Якщо вам вдасться довести, що кошти були одержані за виконане замовлення – банк має рахунок розблокувати. Проте, данні про ваші заробітки надійдуть до податкової і доведеться платити адміністративний штраф за незаконну підприємницьку діяльність.

Отже, попри кволі спроби держави легалізувати фріланс, доходи від нього продовжують йти в “тінь”. Значна більшість українських фрілансерів навіть не починають процедуру легалізації. Вільнонайманці не мають права на соціальні пільги і ризикують втратити зароблені кошти.

Дмитро Костюк