Сам собі пан: як в Полтаві народ “дружить” з владою

Фахівці з соціологічної компанії Activegroup з 7 до 9 жовтня провели в Полтаві соціологічне опитування на тему «Оцінка результатів роботи міської влади Полтави мешканцями міста». За підсумками дослідження 13 жовтня відбувся круглий стіл, на який запросили мера міста, депутатів та чиновників міської ради, представників громадськості й активістів різних політичних сил. Інформаційну підтримку заходу здійснював інтернет-портал Politeka.net. Наші журналісти поділилися своїми враженнями про захід.

Оцінка – “3”

Полтава, 15:00. У конференц-залі на вулиці Європейської, 6, де ще висить табличка зі старою назвою вулиці – Фрунзе, все готове до початку круглого столу. Першими з’являються журналісти. Їх майже вдвічі більше, ніж гостей.

«А кого ви запрошували з наших?» – Цікавляться колеги, бажаючи знати, хто з керівників і депутатів буде на круглому столі. Дізнавшись, що запрошували всіх, радять «не дивуватися, якщо від міськради нікого не буде». Про «міськраду» і «не дивуватися» за сьогодні чуємо вже не вперше.

Круглий стіл відкрито. Керівник Activegroup Андрій Єременко виголошує доповідь. Загальна інтонація за підсумками дослідження – мешканці Полтави на “трійку” оцінюють все, що стосується місцевої влади та її роботи. Десь краще, десь гірше, але загалом- задовільно.

Полтава не дуже відрізняється від інших українських міст, тому говорити, що оцінка “три” погана – не варто. Ситуація в місті не дуже відрізняється від ситуації в країні.

За рейтингом проблем, найкраща ситуація з місцевим транспортом, культурою і будівництвом житла. Гірше – з охороною здоров’я, створенням робочих місць і відкритістю влади для громадськості. В останньому ми переконуємося на місці. Мер та депутати керівної  коаліції на зустріч не прийшли.

Від міської ради на зустрічі була керівниця відділу організаційної роботи міської ради Тетяна Хруль, яка дві години мовчала, а наприкінці попросила: «Можна я розповім про хороше…».  І розповіла, що в Полтаві розроблений «Бюджет участі», який уже реалізують.

За п’ять хвилин до кінця зустрічі ми дізналися, що «Бюджет участі» – це програма співпраці та сприяння діалогу між владою і громадою через залучення громадян до розподілу значних частин бюджетних коштів на реалізацію їхніх власних проектів. Спершу громадяни пропонують проекти, потім міськрада їх розглядає. Зараз починається стадія голосування за найперспективнші ініціативи, заявила Тетяна Хруль.

За відсутності більшості

Як вже зазначалося вище, ні мер, ні депутати більшості, яка підтримує його, на зустріч не прийшли. Тому про роботу цієї інституції нам довелося дізнатися зі слів представників опозиційної меншості.

Депутати міської ради, що представляють партію «Свобода», Юліан Матвійчук і Вадим Ямщиков прокоментували цифри, озвучені соціологами. Результати опитування їх не здивували.

Міська рада Полтави, за словами «Свободівців» – сам собі пан. Вона існує для себе, для мера і для більшості, яка підтримує його. Не лише громадськість, а й депутати міської ради не можуть дізнатися про роботу мерії, хоча вони мають на це законне право.

Децентралізація помножена на корупцію дала свої плоди. У Полтаві за останній рік удвічі збільшився бюджет, коштів залишається в місті дедалі більше. Отже, й апетити ростуть. Дедалі менше мерія готова до відкритості та прозорості.

«Ігнор» – так охарактеризувала глава «Полтавської правозахісної групи» Юлія Плужник ставлення міськради до громадськості.

Проекти рішень, які виносить міська рада, зазвичай не відображають суті. Вся їхня суть полягає в доповненнях, про зміст яких знають лише обрані. Лише кілька років тому депутати міської ради домоглися від мерії того, щоб ті публікували проекти рішень. Але отримати інформацію з доповнень до бюджету, до програми житлово-комунального господарства, до передачі земельних ділянок в оренду або продаж – важко. Зазвичай, цих доповнень немає у відкритому доступі.

У Полтавської міськради доволі прагматичний підхід до справ міста. Мерія сама по собі живе. Єдиний простий спосіб змінити владу – це перевибори. Але тут, як кажуть представники меншої частини депутатського корпусу Полтави, на допомогу прийде “гречка і цукор”. Остання прес-конференція мера була ще минулого скликання. Є виходи до преси, розповідають місцеві активісти, але цей формат зазвичай передбачає однобокий виступ.

«Будь-які інновації депутату міської ради простіше впровадити, звернувшись до голови облради Біленького», – кажуть гості круглого столу.

«У нас дуже лояльне законодавство щодо порушень в інформаційній політиці. Я, як депутат, можу запросити копії документів договорів із підприємством, яке робило дорогу, кошторис, акт виконаних робіт. Мені нерідко відповідають, що ця інформація є конфіденційною», – зауважив Юліан Матвійчук.

Місцеве самоврядування більше думає про сформований статус-кво, ніж про підтримку соціальної сфери міста, кажуть депутати.

«Коли ми ставимо питання про те, що потрібно виділити більше коштів на полтавські міські лікарні, то замість цього за допомогою спеціальних програм виділяють гроші на  такі державні структури, як прокуратура, податкова, казначейство», – пояснює Матвійчук.

«У міста немає стратегії розвитку, місії та бачення, – знову наголошують депутати, – без цього незрозуміло, якою Полтава має бути в майбутньому, в який бік розвиватися місту. Ми – місто парків чи промисловий центр?»

На це питання, як і на багато інших, найдокладніше міг би відповісти мер міста, чи його заступники. Або ж представники більшості, які підтримують мера. Однак, всі, хто міг відповісти на ці питання, скористалися своїм правом не відвідувати захід. Впало в око, як буденно і звичайно говорять присутні про корупцію – з прикладами і подробицями. Тіньовий бізнес зовсім перестав бути чимось незвичайним. Його не приховують, про нього спокійно говорять уголос.

Ті, про кого кажуть, зайвий раз воліють не торкатися цієї теми. Отже, за них говоритимуть інші.

Влада або нічого не робить корисного для міста, або зовсім не вважає за потрібне спілкуватись зі своїм виборцем. Дарма, адже оцінка напруги в місті наводить на певні міркування.

Це ще не “жах-жах”. Виходити на протести збираються зовсім не критична кількість громадян. Але от нову революцію люди цілком допускають.

Детальніші результати дослідження можна завантажити тут

Ігор Купріянов