«Нормандська четвірка» вирішувала питання безпеки в Україні, а Верховна Рада займалися її фінансовим станом. Нардепи ухвалили бюджет у першому читанні, заклавши в нього збільшення власних окладів.
Малюнок Георгія Держаліна
Карта, Путін, два стволи
Ще у вівторок, 18 жовтня, було не зрозуміло, чи відбудуться перемовини «Нормандської четвірки» в Берліні в повному складі, за участю Володимира Путіна. Але він змінив тактику ігнорування і прибув на зустріч із Франсуа Олландом, Ангелою Меркель і Петром Порошенком. Із запізненням на годину.
Але за підсумками п’ятигодинних перемовин було зрозуміло, що його змусили говорити про те, про що він так не хотів – про питання безпеки на Донбасі. Підсумкові виступи голів України, Росії, Німеччини та Франції мали різну тональність, і досягнуті ними домовленості не підкріплені документами. Дорожню карту виконання Мінських домовленостей, як сказали представники «четвірки», до кінця листопада погоджуватимуть дипломати. Це означає, що про послідовність кроків та їхні календарні строки не домовилися.
Але Путіна дотиснули, і він погодився на присутність на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ. Обтічні результати зустрічі можна трактувати і як «зраду», і як «перемогу». Але узгодження місії доводить, що Порошенко не сидів склавши руки. Адже не лише Путін не хотів бачити збройних спостерігачів на окупованих територіях. Ще недавно такий план був не до душі і Меркель з Олландом.
Утім, натиснути вдалося і на Україну. Ангела Меркель, поки дипломати узгоджують точний графік, схематично змалювала попередню послідовність виконання Мінська-2. Одним із перших пунктів значиться підготовка і ухвалення закону про вибори на Донбасі. Свою політичну відповідальності Верховній Раді не уникнути. Так само як і інший – з ухвалення бюджету на наступний рік.
Радні подвиги
У четвер, 20 жовтня, депутати ухвалили в першому читанні законопроект про бюджет на 2017 рік. Разом із ним ухвалили постанову, яка передбачає підвищення окладів для народних обранців майже удвічі. Зарплата розміром 6,5 тис. грн на місяць залишилася в далекому минулому. Спікер і віце-спікер отримуватимуть 28 мінімальних зарплат або 40,6 тис. грн на місяць, голови комітетів – по 27 мінімалок або 39 тис. грн, заступники голів комітетів – по 26 мінімалок або 37,7 тис. грн, голови підкомітетів і члени комітетів – по 25 мінімалок або 36 тис. грн.
Зате іншу важливу віху в бюджеті Рада проігнорувала. Законопроект про повернення поцуплених активів або про спецконфіскації парламентарії не змогли включити до порядку денного – забракло голосів. Хоча 10,5 млрд грн від спецконфіскації уже закладені в бюджеті. Ці гроші збираються витрачати на аграріїв і оборону. Законопроект про бюджет повернули Кабміну на доопрацювання, зобов’язали врахувати побажання і повернути до парламенту через два тижні. Можливо, за цей час питання зі спецконфіскацією вдасться вирішити. Так само як й інший – з електронним декларуванням.
На вівторок, 18 жовтня, лише шестеро нардепів змогли подати е-декларації. Багацько хто скаржиться на вади системи. Прем’єр Володимир Гройсман сказав, що подужав 90% шляху, і пообіцяв впоратися до кінця вже на вихідних. Але не факт, що вийде, бо 19 жовтня Нацагентство щодо запобігання корупції пообіцяло передати Мін’юсту оновлену форму для е-декларування. Як би не довелося все заповнювати заново, але ж час підтискає: ЄС чекає оприлюднення декларацій усіх топових чиновників до кінця жовтня.
Діяльність парламенту цього тижня виглядала бурхливо, але не завжди результативно. Без упевненості в успіху, але з азартом нардепи взялися за підготовку відставки голови НБУ. Позафракційний нардеп Сергій Тарута перевів і роздав у парламенті свою брошуру «Гонтарєва: Збиток економічної безпеки України». Хоча звільнити керівника Нацбанку може лише президент, нардепи вирішили до нього достукатися. 18 жовтня Комітет ВР із питань фінансової політики і банківської діяльності підтримав рішення звернутися до президента із пропозицією внести подання про звільнення Гонтаревої.
Ось лишень президент цього тижня був зайнятий іншими справами. Окрім важливих перемовин у Берліні, Порошенко побував зі першим офіційним візитом у Норвегії. Там він заручився політичною підтримкою України. Анексію Криму і агресію України норвезький прем’єр Ерна Солберг засудила. Між двома країнами підписали низку двосторонніх угод. У перспективі їхнього розвиток, зокрема і в енергетичних питаннях. Але повчитися в норвежців енергоефективності до початку нинішнього опалювального сезону ми вже не встигли. Доведеться справлятися своїми силами.
У підсумку тиждень закінчуємо з надією проскочити опалювальний сезон, отримати бюджет до кінця року і розробити чіткі плани щодо вирішення військового конфлікту.
Ганна Гончаренко
