Головним підсумком перших постмайданівських парламентських виборів було суттєве оновлення ВР. У будинок на Грушевського заїхали половина новачків, які ніколи раніше народними депутатами не були. У парламентський залі стали трендом військова форма та тісна співпраця десятків депутатів із громадськістю, які раніше були активістами та журналістами.

Коаліція Шредінгера

На хвилі радощів від низьких рейтингів Опозиційного блоку, який складався переважно з колишніх лідерів Партії регіонів, одразу чотири з п’яті парламентських партій об’єдналися в коаліцію «Європейська Україна». Щоправда, витримала така штучна конструкція трохи більше ніж рік: 17 лютого 2015 р. панівну коаліцію залишила Радикальна партія, наступного дня – «Батьківщина», а 19 лютого підписи про вихід з «Європейської України» зібрала «Самопоміч».
Увесь березень 2015 р. українське суспільство вчилося новому терміну – коаліція Шредінгера – за аналогією з експериментом німецького фізика. Адже більшість так само, які й кіт Шредінгера, перебувала між двома станами: живим і мертвим.

На яку зарплату заслуговують нардепи?

Провладна коаліція активно повертала до своїх лав депутатів, які з неї вийшли раніше, переманювала «вільних» мажоритарників та переконувала колишніх партнерів голосувати за «європейські закони». У квітні цьогоріч було зрозуміло: коаліція існує лише у мріях влади, але закони ухвалюються переважно завдяки підтримці двох груп депутатів-мажоритарників – «Воля народу» та «Відродження». Обидві групи пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, а складаються вони з потужних бізнесменів нафтової та газової галузей. Завдяки їм ВР не лише уникнула розпуску, а спромоглася проголосувати за новий уряд та генерального прокурора.
За два роки роботи депутати парламенту восьмого скликання поставили рекорд: майже 8 тисяч законодавчих ініціатив (проекти законів, зміни до чинних законів та постанови ВРУ). Експерти застерігають, що за такою кількістю законодавчих ініціатив втрачається їхня якість. Головними темами законодавчих ініціатив були закони про армію та оборону, антикорупційні ініціативи та забезпечення соціальних гарантій.

Відсутність дисципліни

Популярні новини зараз

Медики розповіли, як правильно лікувати смертельний вірус, вже більше 100 тисяч хворих: «Не поспішайте...»

Військова техніка увійшла в Херсон: що відбувається, з'явилися перші кадри

Українська Кардашьян зняла штани й вигнула спинку заради пікантних кадрів: "Це безумство!"

Олександра Усика зупинила поліція, боксер не стримався: відео потрапило в мережу

Показати ще

Через завищені очікування після перемоги Майдану, українське суспільство досить гостро реагувало на провали в роботі нардепів. Хештег #зрада регулярно повертався у тренди українського інтернету і став приводом для купи жартів і постерів.
Експерти єдині у тім, що головною перешкодою для ефективної роботи Верховної Ради була погана дисципліна депутатів. За перший рік роботи лише 34 із 422 (8%) народних обранців відвідали всі засідання комітетів, а після обіду до сесійної зали навіть у вівторок та четвер, у найзапекліші дні для голосування, повертається на третину менше нардепів, ніж було зранку. Картинки порожньої парламентської зали в п’ятницю, коли народні обранці мають спілкуватися з урядом та ухвалювати депутатські звернення, набули буденності.

Бюджет розбрату: Чим загрожує Україні головний фінансовий документ

«Найгірша ситуація склалася з дисципліною та прогулами, – каже політолог Володимир Фесенко. – Попри те, що в цьому парламенті значно більше представників громад, суспільства, ветеранів АТО та інших, серед депутатів дедалі більше суттєвих розбіжностей. Якщо на початку роботи було намагання працювати разом, зараз у коаліції залишилося лише дві фракції, та й ті не можуть похизуватися відвідуваністю та дисципліною в голосуваннях».
Згідно зі статистикою сайту ВР, понад три десятки депутатів відвідали менш як 10% засідань, комбати Андрій Білецький та Дмитро Ярош відвідали трохи більше: 200 із 6400 засідань. Окрім того, одразу шестеро представників Опозиційного блоку голосували менше ніж у 2% випадках.
Першим рішенням обраного навесні цьогоріч спікера Андрія Парубія був наказ про штрафування депутатів за прогули. Але це народних обранців не злякало. Менше ніж за два місяці дії наказу прогульників оштрафували на 1,5 млн грн, але п’ятнична зала залишалася порожньою.
3 червня під час виступу нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв закликав усіх присутніх у залі депутатів вийти до трибуни. Таких було 18, разом із віце-спікером Оксаною Сироїд, яка вела засідання. Через два тижні, 17 червня, до трибуни вийшли 25 нардепів, які досиділи до кінця робочої п’ятниці. Це було рекордом неформального об’єднання депутатів, яке назвали «За п’ятницю».

за пятницу

Керуючись популізмом

Окрім звичайних прогулів та нехтування важливих голосувань, роботі ВР перешкоджав популізм. Не маючи на це повноважень, Олег Ляшко вимагав відставки голови Нацбанку. Разом із головним «радикалом» Юлія Тимошенко регулярно влаштовувала демарші проти «грабіжницьких тарифів» та вимагала підвищення пенсій. Уже разом із «Самопоміччю», «Батьківщина» та Радикальна партія кілька разів збирали підписи то за відставку трьох генпрокурорів, то за відставку прем’єра Арсенія Яценюка, то вони взагалі блокували трибуну Ради з вимогою проведення розслідування «офшорних скандалів».
«Популізм – це концентрація уваги на найрезонансніших темах у суспільстві, які можуть мати передбачувані наслідки. У нашому разі постає питання про доцільність таких ініціатив під час війни та економічної кризи», – пояснює керівник проекту з парламентського моніторингу громадської мережі Опора Олена Рибій.
Одним з яскравих спроб втілення популістських рішень було голосування за реструктуризацію валютних кредитів. Через 200% падіння гривні менше, ніж за один рік, десятки тисяч людей неспроможні виплачувати іпотечні кредити.
2 липня 2015 року три опозиційні фракції колишньої коаліції, половина Блоку Петра Порошенка, майже весь «Народний фронт», весь Опозиційний блок і всі депутатські групи разом із депутатами-мажоритарниками проголосували за реструктуризацію валютних кредитів. Це було чи не єдиним прикладом того, як у припадку популізму об’єдналася владна коаліція із опозицією.
«Те, що депутати погодилися на це голосування – вияв популістичного ганебного рішення. Ухвалення двох бюджетів «під ялинку», ще і разом зі змінами в законодавство про оподаткування – теж приклад популізму та недолугості», – вважає політолог та дослідник роботи Верховної Ради Ігор Когут.

ляшко_гонтарева

Парламентська тяганина

Окрім особистого фактору, яким можна пояснити прогулювання пленарних засідань, та бажання бути в центрі телекамер, за два роки нинішня ВР не спромоглася спростити бюрократію в ухваленні рішень. На це жалілися не лише депутати з експертами.
«Зараз на кожен законопроект уряду необхідно погодження всіх міністерств, висновки трьох комітетів ВР, схвалення кількох експертних та урядових установ і все це має проходити через міжвідомчу комісію! Тому уряд подає необхідні йому законопроекти через нардепів, аби пройти за скороченою процедурою. Це створює бум законопроектів, що складає одну з найбільших проблем Ради цього скликання», – пояснює Когут.
Про реформу роботи Верховної Ради точаться балачки з початку її роботи. Експерти пропонують змінити графік пленарних засідань, прибрати статистичний розгляд на пленарному засіданні кожного депутатського звернення і подання та обмежити кількість законів, яку може подавати кожен народний обранець.

Якби Порошенко віддав ліпецьку фабрику за одну гривню, йому б пробачили все – Віктор Чумак

У громадський організації Опора, яка відстежує роботу Ради, порахували, що наразі нардепи розглянули близько третини поданих законопроектів. Лише зареєстрованих законів більше, ніж фізично можна встигнути розглянути за три роки роботи. З купою законопроектів не можуть впоратися і три комітети: із протидії корупції, з питань євроінтеграції та бюджетний комітет, які мають надавати висновки з кожного документа, який потрапляє до сесійної зали.
«Той самий антикорупційний комітет покриває лише половину законопроектів. Не справляються з такою навалою, – каже Рибій. – Раніше депутати ретельніше опрацьовували свої законодавчі ініціативи, тепер же увага громадськості стимулює їх подавати більше законопроектів, бо так наче виявляється їхня працездатність. Але не можна ставити знак рівності між кількістю та якістю».
Про найважливіші досягнення ВР 8 скликання читайте невдовзі.

Ілля Лукаш