Наслідки е-декларацій: революція чи оновлення політичної еліти

30 жовтня Нацагенція з запобігання корупції отримала останні декларації про майно та статки українських чиновників «класу А»: керівників, заступників, депутатів, суддів та прокурорів. Загалом на сайті НАЗК наразі оприлюднені майже 120 тисяч декларацій.
Головною новиною були астрономічні статки посадовців, і особливо, готівкою. Так, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман задекларував $1,5 млн готівкою, міністр енергетики Ігор Насалик тримає $890 тис., 240 тис. євро і майже 5 млн грн готівки, маловідомий депутат фракції БПП Максим Єфімов зберігає $5 млн, а позафракційний В’ячеслав Константіновський поставив своєрідний рекорд – він задекларував $14,7 млн готівки.

Могли б урятувати економіку

Експерти пояснюють пристрасть до коштовних речей та готівки політиків, окрім банальної недовіри до банківської системи, небажанням чиновників пов’язувати своє майбутнє з Україною.

«Цікаво було б підсумувати кількість готівки – хоча б у найзаможніших депутатів, голів обладміністрацій, мерів найбільших міст – взяти умовні 500 чиновників і порахувати їхній уплив на банківську систему України, якщо їх покласти на рахунки, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Якщо цю готівку запустити в економіку, економічне зростання можна щонайменше подвоїти від прогнозів у 3% зростання наступного року, особливо якщо залучити їх у промисловість чи аграрний сектор».
Але очікувати таких щедрот від нинішньої політичної еліти України не варто, попереджають експерти. Здебільшого політики не зможуть пояснити походження своїх статків, тому і жодної зацікавленості в їхній «легалізації» немає. Сюди також можна додати економічний спад і нерозуміння того, що буде далі з підозрілими активами.
«Поки економіка у кризі, ніхто нічого не вкладатиме, ці мільйони так і лежатимуть «під подушкою», – вважає екс-міністр економіки, директор Центру ринкових реформ Володимир Лановий. – Корупціонери ж взагалі гроші нікуди не вкладатимуть, вони взагалі не знають, що з ними робити. Їхнє декларування – серйозна помилка, бо ані відкупитися, як оточення Януковича, ані втекти з цими грошима їм не вдасться. Як воно піде далі: може, будуть перевибори, може, станеться владна криза. Але один факт прогнозувати можна точно: внутрішнє протистояння поглиблюватиметься з непрогнозованими наслідками».

Гарячі точки

Володимир Лановий упевнений, що жодних масових протестів через декларування статків та майна чиновників не відбудеться.
«Масових соціальних протестів під час кризи не буває», – називає головну причину експерт.
Соціолог Ірина Бекешкіна також не вірить в імовірність протестів, і однією із причин вважає вплив революції соціальних мереж, де енергія протесту розчиняється у злих дописах та жартівливих картинках.
«Нічого особливого, окрім зникнення останньої довіри до влади, не станеться, – пояснює соціолог. – Якщо до цього до Верховної Ради було хоча б 8 % довіри, тепер не буде взагалі. Якщо ця невизначеність та відсутність бодай якоїсь реакції на декларації з боку правоохоронних органів триватиме досить довго, а владні інститути працюватимуть дедалі важче, це може спричинити анархію, коли кожен, усупереч рішенням чиновників, діятиме так, як вважатиме за потрібне».
На думку Бекешкіної, протести можуть бути не масовими, а точковими. Вона вважає, що найуразливіші групи для цього – це демобілізовані бійці АТО та отримувачі субсидій для оплати комунальних послуг.
«Серед них якраз можливі ексцеси, причім досить серйозні», – каже соціолог.

Шок для кредиторів

Ще одним наслідком відсутності реакції з боку української влади на підозрілі мільйони та мільярди можуть стати перешкоди в отриманні Україною міжнародної фінансової допомоги. Андрій Новак нагадує, що західні політики звикли жити скромно, і статки українських колег можуть їх шокувати та призвести до серйозних змін у правилах надання допомоги.

«Контроль за використанням коштів буде значно жорсткішим, – пояснює економіст. – Якщо раніше макроекономічну допомогу, яку надавав МВФ, ділили порівну між НБУ та урядом, тепер ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, США можуть запровадити прямий зовнішній контроль. Аж до того, що в Києві на кожній кредитній лінії сидітиме людина, яка підписуватиме платежі і контролюватиме виконання кожного дрібного пункту кредитних угод: чи побудували лікарню, чи надалі кредити 300 аграріям, чи відремонтували дорогу тощо».

Крок на шляху оновлення

Найголовніші зміни, що відбудуться внаслідок оприлюднення інформації про статки посадовців, стануться в довготривалій перспективі, переконаний політолог Вадим Карасьов. Він прогнозує ідеальну поведінку з боку уряду найближчими місяцями, різного роду соціально спрямовані ініціативи на кшталт запровадження податку на розкіш та відчутного оновлення політичного класу.
«Головний висновок для обурених українців: не обирайте багатіїв, – каже політолог. – Чи люди не знали, що Порошенко – бізнесмен, коли його обирали? Але людей шокували не статки відомих публічних політиків, а масштаби інфікування жадобою всього панівного класу, цієї суміші шику з гопництвом. Тому на наступних виборах у партійних списках буде набагато менше бізнесменів, які не захочуть ризикувати викриттям та поясненням походження статків, а нинішні політики понесуть електоральну, а не кримінальну відповідальність, що лякає їх більше».
За приклад того, як змінить українське суспільство оприлюднення декларацій, експерт наводить книгу «Теорія нетружденого класу» американського економіста Торстейна Веблена кінця XIX століття. У ній автор пояснює мотивацію показового надмірного споживання бізнесменів, тісно пов’язаних із політикою, політичного популізму, як необхідного прикриття, і пропонує передати всі владні повноваження «технократам», які матимуть зовсім іншу мотивацію.
«Ця проблема була дуже актуальна для США аж до 20-х років XX століття, а потім почала змінюватися, – пояснює Карасьов. – Добре, що хоч із різницею у сто років Україна стала на цей шлях. Панування цієї плутократії суттєво обмежиться вже в короткостроковій перспективі, а порочний зв’язок грошей і політики слабшатиме від одного виборчого циклу до іншого».
Політолог Сергій Таран пояснює наслідки від оприлюднення електронних декларацій як вибір між «шариківщиною» та «європейськістю».
«Найгірше, що може статися, – це зростання популізму та соціал- зрівнялівки, замість розуміння того, що зарплата фахових чиновників має бути пристойна і конкурентна, але за всіма має бути жорсткий контроль, – каже експерт. – Не «грабуй награбоване», така собі шариковщина, а європейське «плати і контролюй». У нинішнього уряду залишилося не більше як рік, або працювати прозоро і залучати до роботи технократів, або дострокові вибори будуть неминучими,із поганими перспективами для всіх, а не тільки нинішньої влади».

Ілля Лукаш