Михаїл Саакашвілі не зміг порозумітися та співпрацювати з місцевими елітами. Не тому що він не хотів, а тому, що своїми антикорупційними діями та заявами він почав цю систему колихати. Звісно, це викликало у всіх політичних еліт міста загострення та його цілковите неприйняття.
Щойно він прийшов, одразу взявся за найвідоміші корупційні кейси: припортовий завод, горіхова мафія, митниця, ще десятки різноманітних кейсів. Це все спричинило невдоволення й одеських, і пов’язаних із ними урядових еліт.
Відставка – це штучна ситуація, яку йому створили на Банковій. Усі політичні еліти країни, з одного боку, радіють що він їде з Одеси, але з другого – побоюються, що він поїхав до Києва. Шумно тепер буде у вас, а не у нас.
Перша стратегічна помилка Саакашвілі полягала в тому, що він не звернув уваги на місцеві вибори, які відбулися за кілька місяців після його призначення. Президентська партія, яку він очолював, виграла більшість і в обласній, і у міський раді. Але за списками туди потрапили минулі регіонали, які його потім просто ігнорували.
Без підтримки і діалогу з міською та обласною владою він не зміг запустити жоден зі своїх антикорупційних проектів. Посада губернатора – дуже вузька за повноваженнями посада, навіть за виділення грошей на запуск Центру адміністративних послуг обласна рада кілька місяців не давала йому грошей, причому саме через постать Саакашвілі. Тепер же цей найкращий центр із великими приміщеннями та моніторами взагалі закрили.
Мер Труханов – людина минулої системи, Саакашвілі вбачав у ньому людину, з якою він взагалі не спілкувався. Єдине, де вони об’єдналися – це просування Одеси як міста, яке прийматиме Євробачення. Весь інший час вони один одного критикували і не спілкувалися.
Помітних зрушень чи реформ люди взагалі не відчули. Це пов’язано не стільки з Саакашвілі, скільки з ситуацією в країні взагалі. Конфлікт повноважень: він робив усе, що міг, але реформа децентралізації поступово забирала у нього повноваження- в майбутньому посади губернаторів взагалі не будуть потрібними. Якщо говорити про корупційні зв’язки Одеської області – розплутати цей клубок він не зміг.
Однією з найболючіших втрат для Саакашвілі стало звільнення прокурора області Давіда Сакварелідзе, після цього він не мав жодного впливу на місцеві ради чи корумпованих чиновників. Ну, заявляв він про корупційні кейси, але розслідувати їх були нікому. Згодом почали повертатися ті чиновники, що після його призначення перевелися до інших галузей, особливо на митниці та до правоохоронних органів.
Увесь час Саакашвілі не давали зібрати команду. Просто не затверджували заступників півтора року! Згадайте Сашу Боровика, який поїхав через те, що розчарувався. Місяць тому президенту Порошенку представляли ще одного заступника Арсена Жумаділова, але його теж так і не затвердили. Фактично в адміністрації області працювала одна-єдина заступниця Саакашвілі з нової команди – Соломія Бобровська. Всіх інших людей до адміністрації просто не допустили.
Дорогу Одеса-Рені будують, а відкритий митний простір мають запустити в грудні. Думаю, що їх продовжать, бо вони надважливі не лише для регіону, а й для країни. Через активність Саакашвілі до регіону зайшли зі своїми проектами багато міжнародних організацій та донорів. Сподіваюся, що вони продовжать свою роботу та залишаться.
Сама присутність Саакашвілі на посаді була важливим чинником від дестабілізації регіону, як 1,5 роки тому, так і зараз. Наразі імовірність реваншу чи дестабілізації зросте.
Ілля Лукаш
