Після завершення першої хвилі електронного декларування майна та статків чиновників та хвилі жартів з приводу дивних сувенірів та гір готівки у можновладців, нардепи придумали відповідь.
Позафракційний обранець-мільйонер з Івано-Франківську Юрій Дерев’янко подав законопроект, яким запропонував зобов’язати здавати електронних декларацій усіх учасників антикорупційних заходів, а НАЗК перевіряти не лише декларації чиновників, а і організацій, які борються з корупцією. А краще, на думку народного обранця, перевірити навіть всіх українців.
Розкажіть про себе
В українському представництві міжнародної організації по боротьбі з корупцією ініціативу Дерев’янка назвали законом «про іноземних агентів» за аналогією з російським законом, який передбачає, що кожна організація, яка отримує кошти з-за кордону, має називатися «агентом». Свої побоювання щодо нього вже висловив в представництві Євросоюзу в Україні.
В цей же час амбіції прикарпатського депутата, який задекларував $2,9 млн, 1,5 млн євро та 1,6 млн грн лише готівкою та позичив третім особам $10,5 млн, ідуть набагато далі.
«Чому після декларацій спочатку топ-чиновників, потім усіх чиновників, не можна оприлюднити декларації усіх українців без виключення? Їх можна зробити «нульовими», без загрози кримінального переслідування за умовою сплати всіх податків і перейти на нормальні прозорі стосунки з державою. В Європі та Америці всі декларують, і нічого страшного не сталося», – пояснив Дерев’янко свою ініціативу.
Схоже, що його пропозиції почули «на горі». Законопроект Дерев’янка за шість днів не лише розглянули на Комітеті з верховенства права (хоча мали розглядати на Комітеті з протидії корупції), а і внесли на голосування до сесійної зали ще минулого четверга, 3 листопада. Це притому, що лише десять законопроектів нардепа взагалі були прийняті за два роки роботи, а чекати голосування кожного з них довелося по кілька місяців.
У відповідь на запитання, як таке могло статися, нардеп жартує.
«Я і сам був здивований, що все пройшло так швидко», – каже Дерев’янко.
Втім, він не перший виступає з ініціативою декларування майна усіх українців. Зі схожою пропозицією взимку виходила голова Комітету з податковою та митної політики Ніна Южаніна. Вона пропонувала українцям добровільно надати інформацію про все майно, вартістю в понад один мільйон гривень, сплатити за нього 5% податку та уникнути кримінальної відповідальності.
«Ми маємо прийняти пакет по деофшорізації, приймати ліберальні податкові статки, це все неможливо без стартової риски – облікування всього майна, що мають українці. 25 років існували зарплати в конвертах, густо-часто незрозумілі джерела походження доходів. Тому це має бути вільним вибором громадян України, бо завдання стоїть більше, ніж декларування майна лише держслужбовців», – пояснює Южаніна.
Навіщо їм знати?
Експерти оптимізму та переконаності депутатів в необхідності такого законопроекту не розуміють. До того ж, посилання на досвід країн Європи чи США виявляється недоречним. Там усі громадяни здають податкові, а не майнові декларації.
«Електронна декларація – це декларування всіх активів, аби зрозуміти розрив між офіційними доходами, активами та витратами людей, які працювали на державу на державні кошти і мали доступ до державних ресурсів. Податкова амністія – це скасування відповідальності за несплату податків, а нульова електронна декларація за ініціативою Южаніної – це скасування відповідальності за незаконне набуття майна взагалі», – вважає економіст Гліб Вишлінський.
Сумніві виникають і у фізичній можливості обробити таку кількість інформації. У Національної агенції з запобігання корупції вже болить голова про 100 тисяч декларацій лише топ-чиновників.
«Що робити, якщо цих декларацій буде десятки мільйонів? Перевірити всі буде практично неможливо та це стимулюватиме податкові органи на перевірки конкретних осіб з метою отримати у них корупційні кошти. Нажаль, поки можливості запровадити таку систему просто не бачу», – вважає старший економiст Мiжнародного центру перспективних дослiджень Олександр Жолудь.
Він нагадує про досвід Польщі, де електронні податкові декларації почали здавати 5-7 років тому. Поляки вже навіть вигадали гру під умовною назвою «Завалити систему», коли декларації подають в останній день чи годину через що система часто «падає».
«Але ж вони її здають виключно для того, аби система порахувала суму податків, а не декларувати усе, аж до готівки, шуб, картин та годинників», – каже Жолудь.
До того ж економісти нагадують, що в Україні вже працюють відкриті реєстри рухомого та нерухомого майна, власників та бенефеціарів юридичних осіб, навіть, автомобілів. Усе це вже доступно як податківцям, так і всім бажаючим.
Головною ж метою законопроектів на кшталт Южаніної чи Дерев’янка експерти вважають привчання українців до думки про необхідність легалізувати незаконні статки чиновників. Саме для цього нардепи і надалі вноситимуть ініціативи для відволікання уваги з однією-єдиною метою.
«Основна проблема не в податковій амністії, а в можливості для корупціонерів легалізувати гроші. Не перша і не остання спроба це зробити», – підсумовує Вишлінський.
Де золота середина?
Наразі компромісом може стати введення в систему електронного декларування тих людей, які мають відношення до держави, але не є держслужбовцями. Мова іде про комісії з обрання прокурорів та суддів, члени наглядових рад при держустановах, кандидатів та посади в держслужбі (наразі мають здавати декларації після обрання), члени Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг та Рахункової палати, які поки не мають обов’язку показувати майно та статки.
Хоча і в цьому випадку, нардеп Дерев’янко попереджає, що на загальне декларування статків та майна українців переведуть в будь-якому випадку.
«Ідею загального декларування я вносив ще з 2012 року, коли царював Янукович, а я працював у Комітеті з протидії корупції, – каже нардеп. – Рано чи пізно всім нам доведеться перейти на систему загального електронного декларування. Не розумію, як декларація будь-якого українця може зашкодити нашим європейським цінностям».
Ілля Лукаш
