Так званий «Фінансовий майдан» дав перший результат. Президент Порошенко зустрівся з вкладниками банку «Михайлівський» і перед камерами підписав закон, за яким вони отримують свої зниклі гроші, щоправда, за рахунок бюджету.
Вже наступного дня законопроект підтримали 285 депутатів.
«Завдяки цьому закону люди зможуть отримати свої гроші. У мене на окрузі є жінка, вона інвалід, син її інвалід. Всі кошти, які заощадження у них були, 50 тисяч гривень, всі ці кошти знаходяться зараз у аферистів в банку «Михайлівський»», – пояснювала необхідність прийняття закону депутат БПП Тетяна Ричкова.
Фінансова піраміда
В той же час економісти ставляться до закону неоднозначно. Влада запізнилася з «затиканням» очевидної дірки в законодавстві, якою користувалися власники закритого банку.
Схема полягала в тому, що «Михайлівський» уникнув необхідності гарантувати кредити фізосіб. Отримані гроші там оформляли як «кредит фінансовій установі», а не як вклад безпосередньо в банк. Далі частина грошей поверталася в банк для видачі кредитів, а частина – зникала. Через ці махінації, «Михайлівський» пропонував 35% річних, притому, що інші банки давали максимум 25%.
Внаслідок роботи цієї фінансової піраміди постраждали 14 тисяч людей.
«Люди, які не дуже думають про наслідки своїх дій, побачили високі відсотки і побігли класти гроші. Саме вони голосують потім за депутатів, які цей закон і прийняли, – пояснює голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. – Всім цим людям зробили подарунок за рахунок усіх платників податків, а не за рахунок тих, хто їх вкрав. Гроші ж не розчинилися в повітрі, вони ж десь є, у когось на рахунках. Хай би депутати скинулися зі своїх е-декларацій та заплатили, а вони залізли у наші кишені».
Експерти сходять в тому, що в прийнятому законі є очевидно правильні речи: це і порівняння умов роботи банків з фінансовими установами, і зобов’язання банків пояснювати клієнту під час надання послуг їх повну вартість та усі ризики. Незрозуміло лише одне – чому для запровадження цих норм довелося чекати вуличних протестів?
«Мотивація прийняття даного закону – це не економічна необхідність, а політична доцільність. Немає жодної причини, по якій громадяни України повинні платити за дурість і жадібність інших громадян України. І не важливо, що це «всього лише» 1,2 млрд. грн. Важливо, що такі закони в черговий раз стимулюють інфантильність і безвідповідальність», – вважає економіст Сергій Фурса.
Виверни кишені! Як чиновники помстяться українцям за е-декларації
Не догледіли
У Фонді гарантування вкладів провину за недогляд за «Михайлівським» вже переадресували до правоохоронних органів.
«Вже подано чотири заяви про вчинені злочини власниками та службовими особами банку «Михайлівський» на 5,2 млрд грн., – зазначили в прес-службі відомства. – А щодо всіх акціонерів та топ-менеджерів Фонд подав 435 заяв на 192,2 млрд грн».
Тобто робота над притягненням до відповідальності за махінації тривала, але через запізнення з результатами довелося іти на політичні поступки та задовольнити мітингувальників. Експерти кажуть, що це привід замислитися над якістю банківського нагляду.
«Це провина регулюючих органів, бо коли банки починають будувати піраміди, Нацбанк має це зупиняти на ранній стадії, – пояснює економіст та заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта. – Банківський ринок дуже специфічний і не дарма всюди у світі жорстко регулюється. Банкіри завжди знають значно більше за тих, хто приносить їм гроші, і обманювати людей досить легко. Тому помилка в цій ситуації була в регулюванні та нагляді з боку Нацбанку, внаслідок якої довелося іти вже на політичний компроміс».
Втім, експерт заспокоює: прийнятий закон достатньо посилює правила роботи як банків, так і фінансових установ, аби не допустити повторення ситуації з «Михайлівським».
На думку Олександра Сугоняки, в новому законі варто було б залишити тільки ті пункти, які посилюють відповідальність банків щодо оголошення реальної вартості послуг та кредитів, а не заохочувати лихварство тих, хто ганяється за високими процентами.
Ілля Лукаш
