Однак уже в перших числах грудня «зелений» знову подолав психологічно важливу позначку в 26 гривень. Низка експертів пов’язують турбулентність із можливим зривом термінів виконання програми МВФ і надання чергового траншу в $1,3 млрд. Politeka аналізувала, які шанси отримання чергового траншу і що буде, якщо Україна провалить «домашнє завдання» пані Лагард і залишиться без грошей.

План порятунку економіки: заспокоїти політиків, знести курники і зняти земельний мораторій

З початку 2016 року національна валюта девальвувала на 7%. У порівнянні з попередніми двома роками, коли за темпами знецінення гривня була серед світових чемпіонів, це не так уже й багато. Утім, без вересневого $1 млрд від МВФ і супутніх кредитних програм від низки інших країн і фінансових організацій, усе могло б скластися значно гірше. Адже кредит МВФ – дієвий заспокійливий засіб для вітчизняного фінансового ринку і найважливіший орієнтир для міжнародних інвесторів. Якщо Фонд дає гроші, значить із цією країною можна мати справу.

Загроза девальвації

На думку низки економістів, останні коливання на валютному ринку були спричинені зростанням сумнівів щодо перспектив продовження програми на тлі досить насторожених заяв керівництва НБУ.

Голова Нацбанку Валерія Гонтарева 24 листопада розкритикувала Верховну Раду за відстрочку ухвалення ключових для отримання траншу цьогоріч реформ, перш за все, земельної і пенсійної. У МВФ вже давно наполягають на необхідності зниження дефіциту Пенсійного фонду, однак реформа вимагає ухвалення непопулярних рішень у соціальній сфері.

«Ризик у тому, що структурні реформи, необхідні для забезпечення стійкості економіки, проводяться у країні все повільніше і повільніше. Україна стоїть перед загрозою залишитися без підтримки міжнародних організацій», – сказала Гонтарева.

У зв’язку з цим прогноз щодо зростання золотовалютних резервів до $17,5 млрд на кінець року може бути погіршено, адже він містить $1,3 млрд МВФ і €600 млн від ЄС, які тісно пов’язані із програмою Фонду.

Кількома днями пізніше риторика НБУ пом’якшала. Гонтарева, а потім й інші високопосадовці Центробанку ключовою умовою для збереження шансів на новорічний «подарунок» від Фонду назвали ухвалення збалансованого бюджету з реалістичними макроекономічними показниками в першій декаді грудня.

Економіка України при Трампі: між ганебною смертю та справжнім проривом

Якщо ж Україна знову не виконає «домашнє завдання», шанси на отримання траншу до Нового року будуть нульовими. НБУ в такому разі не береться гарантувати макроекономічну стабільність. У 2017 році Україна має зробити платежі за зовнішнім боргом сумою близько $1,6 млрд, а також повернути МВФ понад $1 млрд за програмою stand-by. Чиновники Нацбанку не називають слово «девальвація» відкрито, але, серед іншого, це мається на увазі.

Зимуємо без траншу

Про шанси на отримання траншу вже цьогоріч і можливі наслідки відстрочки кредитної програми МВФ Politeka поцікавилася у старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя.

Експерт вважає, що транш МВФ цьогоріч Україна не отримає. Це пов’язано як раз із тим, що Київ запізнюється з ухваленням низки важливих законів. Зокрема, йдеться про зміни в пенсійній системі.

«Один із ключових показників, на які звертає увагу МВФ, – це граничний рівень бюджетного дефіциту. Їм важливо подивитися, який саме дефіцит буде затверджено, оскільки саме він впливає на формальні показники. Тому і бюджет, і ухвалення ключових законопроектів є важливими факторами», – вважає Жолудь.

До того ж підвищення рівня мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень не матиме ключового значення, оскільки МВФ дивиться на загальну картину. Його не так хвилює, на що саме витрачаються гроші бюджету, скільки турбує те, щоб бюджет було збалансовано. На думку економіста, загалом бюджет-2017 є реалістичним і основне питання полягає в ухваленні необхідних реформ. Якщо Верховна Рада не спрацює вчасно, то терміни надання траншу можуть затягнутися.

Як «прописуватимуть» в Україні авто з іноземними номерами

Економіст вважає, що відсутність траншу точно не додасть гривні стабільності. Однак у нинішніх умовах і наявність грошей Фонду не гарантує стійкість національної валюти.

«Коливання курсу гривні можливі як із траншем МВФ, так і без нього, оскільки ми перейшли до вільного курсоутворення. Загалом без траншу в нас буде менший запас валюти, що збільшує ймовірність деякого послаблення гривні», – вважає експерт.

Багато інвесторів також звертають увагу на реалізацію реформ, погоджених в програмі Фонду. Отже ненадання траншу ставить під удар програму приватизації. Але, на думку економіста, все не так беззаперечно.

«Програма приватизації більше гальмується з українського боку, ніж з боку потенційних інвесторів, – говорить економіст. – Деякі лобістські групи зацікавлені в тому, щоб зберігати контроль над менеджментом компаній через те, що вони можуть у такому разі направляти грошові потоки цих компаній через свої фірми».

Верховна Рада збирається голосувати за бюджет-2017 цього тижня. Але, схоже, що гравці валютного ринку почали заздалегідь готуватися до неприємних сюрпризів і затягування термінів. П’ятниця, 2 грудня, стала для гривні на рідкість невдалою. Ранкові котирування 5 грудня на міжбанку перебували на позначці 25,70/25,80 гривень, однак попит на валюту очевидно перевищував пропозицію. Долар протягом дня стрімко зміцнився, піднявшись впритул до психологічно важливого рівня в 26 гривень (25,93/25,99). НБУ, до розчарування гравців, цього разу з інтервенцією не вийшов. У понеділок вранці гривня продовжила своє стрімке падіння.

Андрій Мастикін