Першу частину серії матеріалів можна прочитати тут.
Горячев – Максименко – Павлишин: ланки одного ланцюга
Посадові обов’язки голови Департаменту по боротьбі з митними правопорушеннями ДФС Дмитра Горячева ніби як зобов’язують його викорінювати корупцію і незаконні схеми оформлення вантажів. Однак урочисті доповіді про результати цієї «боротьби» викликають скепсис у експертів. Наприклад, Володимир Орлов, досліджуючи ту статистику, яку оприлюднив Горячев, писав: «Судячи з цифр відомства, дві третини порушених справ про порушення митного законодавства – просто рутинні технічні протоколи, якими «кошмарять» бізнесменів і брокерів».
І ці слова фантастично точно характеризують те, чим насправді займається Департамент по боротьбі з правопорушеннями – закошмарюванням.
Як це здійснюється на практиці? До суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (тобто, імпортера), який бажає провезти вантаж в Україну, приходить особливий фахівець. Найчастіше під керівництвом Горячева діє співробітник його Департаменту Олександр Максименко. Його завдання – створити максимальну кількість незручностей для «клієнта», буквально, вивертати вантажі навиворіт, затягувати бюрократичні процедури, тримати в незнанні щодо того, чим огляд може закінчитися. Коротше, доводити до сказу.
І в якийсь момент, коли клієнт вже знаходиться в потрібної кондиції, неконтрольовано стукає зубами і рве волосся на голові, йому наполегливо рекомендують звернутися до спеціальних структур, які готові будуть вирішувати всі проблеми за привабливою вартістю. І тут з’являється непримітний інспектор департаменту, який очолює пан Горячев – а саме, Олег Павлишин – і пропонує за скромну оплату своїх намагань вирішити всі питання застряглого вантажу. І, звичайно ж, гарантує стовідсоткову ефективність послуг, що надаються.
Ціна питання зазвичай коливається від $ 1000 до $ 2000, залежно від тяжкості конкретної «справи» і з обов’язковою умовою – стати постійним клієнтом-хабародавцем. Щоб згодом знову не виникали складнощі з Горячевим і Максименко, «на розвиток служби» чорним налом будуть брати $ 200-500 з кожного оформленого контейнера (в залежності від специфіки вантажу).
Звичайно ж, про офіційне, повністю законне оформленні вантажів мова вже йти не буде. Але, принаймні, їх можна буде ввезти на територію України. Природно, що зневірені підприємці в такій ситуації вже готові на все – нехай потім в своєму колі вони і називають дії митників не інакше як мародерством, вимаганням і бандитизмом.
Власне, ось що таке боротьба з правопорушеннями за рецептом ДФС. Співробітники Служби спеціально створюють для підприємців такі умови, вислизнути з яких можна лише переступивши закон. А далі їх обслуговують «підрядники» – найчастіше, родичі високопоставлених працівників ДФС і представники силових органів, що приєдналися до них.
Нагадаю, як у вересні цього року на вході в будівлю ДФС на Львівській площі столиці були виставлені автоматники. Згідно з наказом керівництва, вони потрібні були для того, щоб уберегти Службу від захоплення (очевидно, рейдерського).
Але за фактом місія озброєних охоронців полягала в тому, щоб не допустити на територію слідчих Національного антикорупційного бюро, у яких накопичилося вже занадто багато питань до ДФС.
В результаті слідчих очікувано відправили подалі. Оскільки за свої секрети ДФС готова стояти горою. Занадто вже висока ціна ефективних технологій збагачення.
