Наслідки ціни

Єдина ціна на природний газ для населення в розмірі 6 879 грн за тисячу кубів вступила в дію 1 травня 2016 року. Підводні камені від запровадження єдиної ціни від самого початку можна було намацати без зусиль. Це неплатоспроможність населення та відмова держави від соціальної функції в формуванні тарифу.

Транш із питанням: чому МВФ не дав грошей Україні

«Запущена чиста ліберальна модель європейського ринку за наявності газу власного видобутку», – констатує директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

Безумовно, без компенсації частини витрат мало хто з українців міг би дозволити собі таку розкіш, як газ за новими цінами. Щоб уникнути соціального вибуху, влада розгорнули масову систему субсидування. Заради справедливості треба сказати, що Мінсоцполітики доклало максимум зусиль, щоб програма охопила якомога більше охочих її отримати.

Перед тими домогосподарствами, які все ж таки не змогли отримати доступ до компенсації, постав нелегкий вибір: або припиняти платити, оскільки таке навантаження могли осилити лише деякі, або залазити в борги, або включати режим жорсткої економії.

«Ті, хто отримали субсидії, виходячи із соціальних норм, відчували себе дуже комфортно. Хто не зміг – шукали інші шляхи виходу із ситуації: мерзли, переходили на дрова, платили в розстрочку», – говорить Землянський.

З’являються стимули до заощадження та скорочення споживання газу. Але найперспективніший шлях – перехід на альтернативні джерела енергії – є витратним. Нові проект, обладнання і ресурси (електрика, пелети, дрова тощо) коштують грошей. Щоправда, ефект від переходу на альтернативу з часом це згладжує.

Інша річ, що стрімкого скорочення, навіть незважаючи на зростання тарифу, немає. За даними НАК «Нафтогаз України», в 2016 році українці зменшили обсяги спожитого газу лише на 0,6 млрд кубометрів – із 33,8 до 33,2 млрд кубів. Основні зміни відбулися в період 2014-15 рр.

Помітніше скорочення споживання газу відбулося завдяки промисловості, причому там, де природний газ є не енергоносієм, а ресурсом для виробництва кінцевого продукту. Передовсім це хімічні підприємства. Загалом у 2016 році промка знизила споживання енергоносія на 1,3 млрд кубів.

Як визначають вартість?

Ціна газу для кінцевого споживача формується з двох основних складових. Перша – це вартість безпосередньо ресурсу з доставкою в Україну, якщо це імпорт, або з урахуванням транспортування газу з вітчизняних родовищ на розподільчі компанії.

«Роттердам із плюсом»: чому тарифи на електроенергію постійно зростатимуть

Друга складова ціноутворення на газ формувалася відповідно до популярної схемм «витрати плюс». Вона проста і полягає в покритті витрат на транспортування газу з магістрального газопроводу в кожен конкретний будинок споживачеві, плюс надбавка на утримання мереж у належному стані, виплати зарплат працівникам газових господарств і рівень прибутковості власнику компанії.

Якщо за розподільчим компаніям все більш-менш зрозуміло, то на ціноутворення ресурсу варто звернути пильну увагу. Згідно з постановою Кабміну № 90 від 21.02.2017, граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів і виробників теплової енергії переглядають кожні півроку: 1 жовтня і 1 квітня.

Роздрібну ціну на природний газ для населення розраховують виходячи із середньомісячних значень цін на хабі NCG (ФРН) із урахуванням транспортних витрат до західного кордону України і тарифу на вхід у газотранспортну систему. Розраховують у доларах США за середньомісячним курсом, перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ за другий і третій місяці поточного газового півріччя. У її розрахунок входять тариф на транспортування та розподіл природного газу, торгова націнка постачальника природного газу, податок на додану вартість, що діють у період перерахунку.

«Тобто при постачанні побутовим споживачам газу, видобутого з українських надр, компанією «Укргазвидобування», 100% акцій якої належить державі, з населення стягують платню за транспортування цього газу від німецького газового хаба NCG до західного кордону України і платню за вхід в газотранспортну систему України, – говорить директор громадської організації «Громадський аудит» Максим Гольдарб. – Причому цей газ завжди на території України, жодних витрати з його транспортування за межами країни постачальник не має»

Козли відпущення

Коли стало зрозуміло, що суми в платіжках, після встановлення єдиної ціни, зросли в рази, то політична еліта здійснила два інформаційних удари, метою яких було відвернути увагу кінцевого споживача від постійного зростання газових тарифів.

У першому випадку глава Кабміну Володимир Гройсман звинуватив у зростанні цін компанії, які займаються постачанням газу кінцевим споживачам. Фактично обрали тактику дискредитації операторів розподільних мереж, які перебувають у їхньому управлінні. Це зробити було не і важко, оскільки основна їх частина входить лл Group DF Дмитра Фірташа. Враховуючи низький рівень толерантності в суспільстві до цього власника, влада обрала правильний важіль для тиску.

У другому випадку запущено інформаційну хвилю з розкручування організації Кабміном розстрочки в сплаті комунальних послуг і природного газу. Однак розстрочка платежів є нічим іншим, як пилом в очі. Цей крок вирішував політичні питання, але ніяк не зменшував вартість ресурсу і не піднімав добробут людей.

Запропонованою розстрочкою мало хто користувався – близько 80 тисяч із майже 12 мільйонів домогосподарств, що є в Україні, з урахуванням окупованого Донбасу, – говорить директор енергетичних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

На думку Валентина Землянського, комунальні платежі у розстрочку – ознака того, що грошей немає, а взяти їх нізвідки.

Доля субсидій

Єдина ціна на газ зрівняла пересічних українців, промисловість та установи. Прем’єр Володимир Гройсман майже рік тому заявив, що це буде остання зміна ціни в житті української держави.

Дмитро Снєгирьов про недоотримані податки з ОРДЛО та маніпуляції з вугіллям – відео

«Я глибоко переконаний в тому, що саме зараз прийняття цього рішення може бути, зокрема і певним зниженням ціни на газ для 3 мільйонів споживачів. Адже ми знаємо, що сьогодні (квітень 2016 – ред.) ціна на газ, яка не була економічно обґрунтованою, була 7 200 грн», – сказав прем’єр.

Популістичність заяви лише зараз отримує підтвердження. Програма масових субсидій лягає важким тягарем на держбюджет. У 2016 році бюджетні витрати на субсидії перевищили 40 млрд грн, з яких 12 млрд грн вдалося заощадити до кінця року. Цього року на субсидії в бюджеті закладено вже 51 млрд грн. Ці кошти призначені для компенсації збитків компаній-постачальників енергії.

У зв’язку з цим Кабмін вирішив продовжити практику зниження соціальних нормативів тепло-, газо – і електропостачання з 1 травня 2017 року. Цей крок пояснюється тим, що охочих отримати компенсацію стає дедалі більше.

«Сума виділеної субсидії залежить від соціальної номи. Чим менша норма – тим менше виділення коштів. Так Кабмін намагається відсікти частину споживачів від субсидій і, відповідно, зменшити суму виплат», – пояснює Землянський.

Постановою Кабміну №51 від 6 лютого 2017 року соціальні норми споживання газу знижено з 5,5 до 5 куб. м на 1 кв. м опалювальної площі. Хоча минулого року Кабмін уже знизив норму з 7 куб. м на 1 кв. м до 5,5 куб. м.

Примітно, що ця подія практично збіглася з умовами оновленого меморандуму між Україною і МВФ. Згідно з поширеним напередодні документом, нас чекає повна лібералізація цін на енергоносії. Це означає, що формування ціни на газ, від чого залежить тариф, буде повністю віддано на відкуп ринку – держава повністю йде зі сфери регулювання цін на ресурс.


Важливо розуміти, що МВФ, всупереч поширеній помилці, не диктує умови для отримання кредиту, а лише обумовлює макроекономічну стабілізацію. Наприклад, Фонд пропонує скоротити дефіцит Державного бюджету чи Пенсійного фонду. Але способи скорочення визначає вже національний уряд.


Експерти стверджують, що ці заяви треба розцінювати як спекулятивні.

«Неможливо перевести споживачів на ринкову ціну газу при повній монополізації ринку, тобто фактично в умовах його відсутності», – пояснює Геннадій Рябцев.

За його словами, на цьому етапі розвитку є лише спроби створити оптовий ринок газу, а про роздріб зараз говорити передчасно.

Але якою ж буде ціна газу в найближчому майбутньому, якщо уряд здійснить плани?

«Ціна на газ і тариф визначатимуться для населення з прив’язкою до європейських газових хабів. Тобто ціна повинна збільшитися до рівня тарифів промисловості, яка працює на вільному ринку вже другий рік. У цифрах на сьогодні це 9-9,5 тис. грн. за тисячу кубів», – наголошує Землянський.

Уже на початку опалювального сезону тарифи на газ можуть збільшити на 40%, що призведе до відповідного подорожчання опалення та гарячого водопостачання.

Поки що уряд адміністративно стримує зростання тарифів. Але Україна імпортує менше ніж половину споживаного газу. ПАТ «Укргазвидобування» забезпечує населення і підприємства ТКЕ газом українського видобутку на 75%

«Безпідставно стягувати з населення додаткові кошти за транспортування цих 75% українського газу від хабу NCG до західного кордону України і плату за вхід у газотранспортну систему України, якщо таке транспортування фактично не проводиться», – вважає Максим Гольдраб.

На думку Валентина Землянського, якщо тариф формуватимуть з урахуванням наявності газу власного видобутку, це дозволить знизити рівень для населення на $100. Однак це не входить в інтереси еліт, адже тоді компанії-постачальники тепла та енергії перестануть отримувати додатковий ресурс держбюджету. Саме тому влада сконцентрувалася на зниження соціальних норм, а не на встановлення справедливого тарифу.

Максим Нечипоренко