Чорна смуга у справах української олігархії, можливо, закінчилася. Четверо з шістьох українських багатіїв за 2016 рік збільшили статки. Довоєнні масштаби ще недосяжні, але вони стараються. Криза, війна, блокада окупованих територій, падіння промвиробництва, схоже, – казки для бідних. Рейтинг українцям за приклад – заробляти можна в найпохмуріші часи. Головне, знати способи.

800_3fat2
Малюнок Георгія Держаліна

Багаті вже не плачуть

Піке українських олігархів почалося в 2014 році. Наскільки крутим воно було, можна побачити на прикладі Ріната Ахметова, який стояв завжди в авангарді вітчизняної буржуазії. За 2014 рік він втратив $5,8 млрд і залишився з $6,7 млрд. У 2015 році він продовжував бідніти. Коли в березні 2016 року «Forbes» складав рейтинг, у нього вже були жалюгідні $2,3 млрд. Але за рік ситуація змінилася.

Декомунізація Верховної Ради: ці стіни нічого не хочуть

У рейтингу авторитетного журналу, що вийшов у понеділок, 20 березня, він виявився на 359 місці, після 771 місця роком раніше. Тепер активи найбагатшого українця становлять $4,6 млрд. Енергетика, металургія, медіа, комунікації – усі ці кошики найбільшої української фінансово-промислової групи України «Систем Кепітал Менеджмент», що належить олігархові, почали наповнюватися золотими яйцями.

З великим відривом від Ахметова у списку йде власник гірничо-збагачувальних комбінатів і металургійних підприємств Геннадій Боголюбов: 1468 місце, $1,4 млрд і зароблені $100 млн за рік. Висновок – промисловість ще щось може, а експерти говорять – криза.

Власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк заробив $200 млн, і зі статком $1,2 млрд розташувався на 1678 місці. Він ділить його з олігархом-тріумфатором цього року – Костянтином Жеваго. Власник групи «Фінанси і кредит» покинув касту доларових мільйонерів і повернувся не верхівку харчового ланцюжка.

Торік стан Жеваго становив $431 млн, а зараз – $1,2 млрд. Хоча до групи належить однойменний банк, лише фінансами її діяльність не обмежується. ФіК – це фармакологія, продукти, металургія, суднобудування і машинобудування, енергетика й купа інших можливостей диверсифікувати ризики.

В Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука справи йдуть гірше. Перший втратив за 2016 рік $200 млн і тепер його активи «важать» $1,1 млрд. Утім, після націоналізації ПриватБанку і так зійде. Пінчук попрощався з $100 млн і залишився з $1,1 млрд активів. Спектр його бізнес-інтересів великий, але підкачали ціни на нафту і газ – переважну продукцію його групи EastOne.

$10,6 млрд – на таку суму тягнуть активи найбагатшої української шістки. Десять траншей Міжнародного валютного фонду. Хоча поки що не можемо допроситися й одного.

МВФ спить, прокидаються політики

Рада директорів Фонду має розглядати питання про черговий транш для України на засіданні 20 березня. Але напередодні його зняли з порядку денного, аби освіжити калькуляцію: легалізація торговельної блокади може внести корективи у прогнози міжнародних фінансистів. У них підходи не такі, як у наших політиків, які рахують втрати, виходячи зі своїх інтересів. В дельті можуть бути кілька десятків мільярдів гривень: спочатку говорять, що через блокаду Україна втратить 32 млрд грн податкових надходжень, а вже після легалізації – що ми не дорахуємося 2 млрд грн.

Транш із питанням: чому МВФ не дав грошей Україні

МВФ цифрам зі стелі не довіряє та віддає перевагу своїм розрахункам. Доведеться чекати, щоб отримати $1 млрд.

Президент Петро Порошенко цього тижня дав зрозуміти – для цього доведеться напрягтися всім. На початку тижня він зустрівся з лідерами парламентських фракцій. Поговорив про реформи, склад Центрвиборчкому, співпрацю з Кабміном і про меморандум із МВФ.

«Поговорили про те, що меморандум із МВФ буде оголошено, як тільки цей офіційний документ буде підписано і узгоджено, щоб суспільство і парламент могли побачити, про що уряд домовився», – сказала після зустрічі нардеп від Блоку Петра Порошенка Ірина Луценко.

Значить, хоч за фактом до відома поставлять, а то можна підвищити пенсійний вік до 70 років, а ніхто і не знатиме.

Цього тижня громадськість ще хотіла дізнатися, хто ж перевірятиме діяльність Національного антикорупційного бюро. Верховна Рада у вівторок, 21 березня, мала визначитися з кандидатурою аудитора НАБУ. Але вийшло як завжди. Парламентська опозиція й коаліція, а також Адміністрація президента і раді б сказати ім’я, але не можуть обрати між двох іноземців. Кожен хоче свого. Єврооптимісти й опозиція – Роберта Сторча, заступника генерального інспектора департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки. У цьому бажанні їх підтримують США. Коаліція і Банкова – Найджела Брауна, приватного детектива з Великобританії, про якого майже нічого не відомо.

У вівторок прихильники Сторча блокували трибуну. Спікеру Андрію Парубію начебто телефонували з посольства США прямо під час засідання. Теж про Сторча поговорити. Баталії в сесійній залі продовжились і у четвер, 23 березня. Але нічим не вирішилися – жоден із кандидатів не зібрав 226 голосів підтримки. Доведеться чекати наступних пленарних засідань, які розпочнуться 4 квітня.

Але протистояння дуже показове. Залишилися всього три тижні до закінчення урядового імунітету. Ураховуючи, що кандидатуру Банкової на посаду аудитора НАБУ в Раді не підтримали, знову постає питання парламентської більшості. Воно необхідне, щоб прийняти звіт Кабміну, визнати його роботу задовільною. Очевидно, невдовзі відбудеться зміцнення коаліції всіма можливими способами. Тут ще й Ігор Гринів, голова найчисельнішої фракції – Блоку Петра Порошенка, пішов зі своєї посади. Так що коаліція готується до битви.

Ганна Гончаренко