Politeka дізналася, коли українці зможуть подорожувати до Євросоюзу без віз, як це працюватиме та чи лишилися загрози, що в ЄС можуть передумати.
Сергій Солодкий, заступник директора Інституту світової політики:
– Україна за крок до безвізового режиму з Європейським Союзом. Лишилося голосування Ради ЄС.
Український безвіз суттєво відрізняється від того, який мають країни-члени Шенгенської зони. Він не дає права на роботу. Особам, які захочуть працювати у будь-якій країні Євросоюзу, потрібно буде мати трудову візу, відповідний договір і запрошення на працевлаштування. Щодо безвізових туристичних поїздок, на кордоні між Україною та ЄС працюватиме прикордонний контроль, але на території самого шенгенського простору перевірок не буде, як немає й зараз для осіб, які мають візу.
Шенгенська зона – це вершина, кульмінація безвізових подорожей. Україні до цього потрібно ще рухатися. Нинішня українська безвізова історія ще не завершена. Це лише початок. Кінцем має стати членство в Євросоюзі й отримання доступу до пересувань за правилами Шенгенської зони.
Історії про величезну кіпу паперів, які потрібно везти з собою для в’їзду в ЄС, – неправда. Перебільшують. Нічого не потрібно буде подавати. Згідно з візовим кодексом та правилами Євросоюзу, на прикордонному пункті ставитимуть питання, але вони не відрізнятимуться від тих, які лунають зараз. Запитають про мету візиту, чи є зворотній квиток.Нічого нового.
Запрацювати безвіз має у другій половині червня, якщо нічого екстраординарного не станеться. Хоча важко навіть уявити, що це має бути. Усі вимоги Україна давно виконала, й в Європарламенті визнали, що ми заслуговуємо на безвізовий режим. Багато євродепутатів навіть звернули увагу, що ЄС вже затягнув із прийняттям цього рішення й далі відкладати немає куди.
Хоча на місці української влади, я б усе ж таки не розслаблявся. Євросоюз все одно продовжуватиме моніторити ситуацію в Україні, щоб ми не відступали від прийнятих рішень у рамках безвізового діалогу. Важко сказати, як відреагує ЄС, коли побачить кроки назад у плані боротьби з корупцією. В Європарламенті лунало багато зауважень від парламентарів, що Україна послала досить негативний сигнал у тому, що, згідно з новим законодавством, активісти, які борються з корупцією, мають подавати електронні декларації. Це не причина, яка може стати на заваді безвізового режиму, але все одно накопичення критичної маси занепокоєнь може спровокувати недовіру серед наших партнерів, яка призведе до негативних наслідків. Потрібно усвідомлювати, що Україна виконала всі критерії, але не має права їх тепер порушувати. Отримавши, маємо ще й зберегти.
Іван Вінник, нардеп від фракції «Блок Петра Порошенка»:
– Українці доволі часто відвідують ЄС. Згідно з даними сайту Державної прикордонної служби, у бік Європейського Союзу за рік було здійснено 20 мільйонів перетинів кордону.Усім цим перетинам передувало стояння в черзі у візовому центрі або у відповідному посольстві з доволі складною процедурою отримання візи.
Безвізовий режим з Євросоюзом – це також міжнародний статус України. Він досить важливий у контексті відбиття російської агресії. Можна лише припустити, яка шалена заздрість буде в російського суспільства. Росіяни змушені й надалі стояти в черзі у посольствах, здавати відбитки пальців, щоб отримати візи, а українці, яких російська пропаганда тлумачить як «недодержаву», їздитимуть до Євросоюзу без віз разом із грузинами. Це важливий дипломатично-політичний хід, який створюватиме напруження у РФ, що безумовно, на користь України.
Дмитро Добродомов, позафракційний народний депутат:
– Майдан почався з вимоги асоціації з Євросоюзом. Потім цю вимогу підмінили безвізовим режимом. Згодом стало зрозуміло, що безвіз не «класичний», як наприклад, між Польщею та Німеччиною чи іншими членами ЄС. Тобто на кордоні все ж доведеться показувати документи, які підтверджують бронювання готелів, квитки. Розглядали навіть варіант одноразової плати на кордоні. Може бути варіант, що вас і не пропустять із тієї чи іншої причини. Тому цей безвіз досить ілюзорний. Але все ж потрібний. Це крок уперед. Можливо, не такий оптимістичний, як про нього розповідають. Не вважаю його надто великою перемогою. Це обіцянка Європи, яку вона давно мала виконати. Перший етап виконали. Добре. Нумо рухатися далі.
Це туристичний безвізовий режим. А якщо говорити чесно, громадяни України хочуть такого безвізу, щоб мати можливість працювати в ЄС, відправити туди вчитися дітей із перспективою, що вони там залишитися. Насправді, це страшно. Маємо вражаючу кількість заробітчан. Лише офіційно в Польщі працюють 1,2 млн українців.
Будемо щирими й щодо грошей. 80% громадян України не матимуть змоги поїхати за кордон, навіть маючи безвіз.Це сьогоднішні реалії.
