Безвізове свято українців, ешафот для Гонтаревої і сюрпризи МВФ – підсумки тижня

Європарламент зробив один маленький крок – підтримав візову лібералізацію для України. Цілком можливо, що вже із середини червня наші туристи зможуть мчати через шенгенські кордони, розмахуючи біометричним паспортом. Якщо лишень вистачить грошей на поїздку.

Переможний безвіз

6 квітня Європарламент схвалив надання Україні безвізу. Президент Порошенко негайно виступив із позитивним зверненням і спрогнозував, скільки наших громадян готові рухатися в бік західного кордону.

«Уже 3 млн українців отримали або зараз отримують біометричний паспорт», – повідомив президент.

Лише з цим документом можна буде вирушити у відрядження або у турпоїздку у країни Шенгену без попереднього оформлення візи. І не зараз, а трохи пізніше, коли процедуру підтримають комітет постпредів ЄС, Рада ЄС, його опублікують в офіційному віснику ЄС і мине 20 днів на підготовку європейських прикордонників.

Швидка калькуляція показує, що всі формальності владнають до середини червня цього року. Так що плани на Великдень і на травневі свята можна не змінювати. Збирати валізи не варто і тим, хто не зможе підтвердити свою платоспроможність на кордоні із країнами Шенгену. У цьому питанні ми досі балансуємо між двома крайнощами.

Оптимісти вірять у «Шенгенський прикордонний кодекс» і кажуть, що там немає ні слова про довідки з місця роботи, техпаспорти на нерухомість від БТІ, дарчу від бабусі на квартиру у столиці й решту божевільних документів, які, за пророцтвом зрадофілів, потрібно везти із собою, попри безвіз. Песимісти нагадують: зараз у візі можуть відмовити в консульстві, і після цього ти спокійно поїдеш додому на автобусі, перетравлювати своє горе. Але після візової лібералізації підозрілий європейський прикордонник може розвернути бідного туриста біля прикордонного стовпа. Ось і добирайся звідти додому, як знаєш: автостопом, у плацкартному, пішки.

Реалісти пропонують рахувати. Середня зарплата у країні на лютий – 6,2 тис. грн на місяць або 214 євро. За ці гроші можна 42 рази пообідати у Греції або 21 разів у Німеччині. Але за умови, що ти весь цей місяць нічого не їстимеш в Україні. А до Шенгенської зони ще потрібно доїхати, за готель заплатити і купити магнітик. Висновок простий: українці отримали право на свободу переміщення, але можливість його реалізувати є далеко не у всіх. Так що свято безвізу – вечірка з виїздом для обраних, а для інших – усього лише тост під час сімейного застілля.

Транш із валеріаною

Привід для стриманої радості цього тижня дав МВФ – 3 квітня кредитори схвалили надання Україні траншу розміром $1 млрд. Коли ці гроші перерахують, вони потраплять у золотовалютну скарбничку НБУ. Середній українець менше турбуватиметься про долю гривні. Але, дивлячись на підписаний із МВФ Меморандум, задумається над власною доленькою.

Як і було обіцяно, після надання траншу текст Меморандуму виклали у відкритий доступ. Відповідно до нього, уже в найближчі місяці парламент повинен ухвалити закони щодо пенсійної реформи, скасування мораторію на продаж сільгоспземель, монетизації субсидій і пільг, розібратися з аудитором НАБУ, замінити податкову міліцію на Службу фінансових розслідувань і пізнати сам себе. Тобто Верховна Рада, яку трясе від політичних баталій і передчуття перевиборів, повинна швиденько погодити те, що держава не змогла зробити за 25 років.

З огляду на те, як пишуть і ухвалюють закони та нормативні акти в Україні, від цього списку в будь-кого серце йокне. Написати документ увечері, проголосувати вночі, вранці переписати, а в обід усе повернути назад – нормальна практика. Далеко ходити не треба – достатньо подивитися на перекиди з абонплатою за газ.

Ще недавно про неї ніхто і не чув, а 28 березня виявилося, що без неї не може працювати повноцінний європейський газовий ринок, до формування якого ми прагнемо ось уже кілька років. 1 квітня почали розпалюватися пристрасті, бо рішення набуло чинності. 4 квітня Радикальна партія заблокувала трибуну ВР, політичні опоненти в парламенті вирили томагавк війни. Але рішення про абонплату того ж дня пригальмували. Повернуть чи ні – питання, проте політичні реакції дуже красномовні.

Виходить, що подібна дика процедура нас чекає з пенсійною реформою, ринком сільськогосподарських земель, субсидіями тощо. Якщо так, то транш МВФ розумніше відразу конвертувати у валер’янку і закуповувати для потреб всієї країни. Список причин для вживання заспокійливих лише ростиме. Тим паче, що в останні дні заворушилися політичні пласти і ми відчули кілька передвиборчих поштовхів.

Два бали за шкалою Порошенка

На початку і середині тижня надійшли сигнали із НБУ – головний банкір країни Валерія Гонтарева хоче у відставку.

Диму без вогню не буває і, можливо, вона і правда хоче на волю після трьох років у катівнях Нацбанку. Але інформацію двічі спростували – заяви ще немає.

Однак на обрії вже видно річний звіт уряду – у середині квітня закінчується імунітет Кабінету міністрів. Значить, є ймовірність, що частину гріхів влади Гонтаревої доведеться взяти на себе. У результаті із двох антигероїв – Гройсман і Гонтарева – можна буде, на розсуд голови держави, стратити когось одного. У недалекому майбутньому побачимо, хто президенту дорожчий.

А сам Петро Порошенко вирішив провести рокіровку в політичних тилах. Минулого тижня фракція «Блок Петра Порошенка» залишилося без очільника. Цього тижня ситуацію прояснили – екс-керівник БПП Ігор Гринів пішов давати стратегічні поради президенту Порошенку, а його наступником став Артур Герасимов. Сталося ще одне призначення – Ірина Луценко стала представником президента в парламенті. Поки президент рухав фігури, коливання відчули всі політсили, експерти і журналісти. Відставка Гонтаревої та перестановки у ББП – це відразу два підземні поштовхи з епіцентром на Банковій. Може, справа дійсно йде до перевиборів?

Ганна Гончаренко