Євробачення по-українськи: скандали, спекуляції і тінь війни

Politeka вирішила з’ясувати, в чому ж полягає особливість цьогорічного пісенного конкурсу та на що витрачають гроші платників податків.

Мільйони на червону доріжку

Витрачання державних коштів – завжди болюче питання. Особливо в країні, де триває війна, а перманентна і голослівна боротьба з корупцією уже усіх добряче втомила. Тому не дивно, що оприлюднені дані про мільйонні гонорари учасників «Євробачення-2017» викликали таку активну дискусію.

Нагадаємо, на виступ співачки Джамали з державної казни виділили 986 тисяч грн. Проте, за словами продюсера співачки Ігоря Тарнапольського, усі закиди щодо невиправдано високого гонорару співачки є безпідставними та обурливими.

«Під час «Євробачення-2017» Джамала виконає три номери, до кожного з них буде намальована графіка українськими художниками, до одного з них поставлений танець українським постановником і виконаний вітчизняними танцюристами, – пояснив у себе на Facebook продюсер. – Записана неймовірна симфонічна версія українським композитором, котра зіграна приголомшливим оркестром з прекрасними українськими музикантами. До того ж Джамала буде в сукнях кращих українських дизайнерів. Шкода, що все це є не цікавою новиною, їхні імена, як завжди, озвучать лише в нашому релізі. «Головне» ви вже знаєте – скільки все це коштувало».

Чимало розмов було і навколо гонорару ведучого Андрія Джеджули. Його роботу оцінили в 2,49 млн грн.

Подбали організатори і про модні тренди, витративши на костюми ведучих майже 900 тисяч грн.

Усі зазначені суми вказані у підписаних договорах, які оприлюднили на сайті публічних закупівель «Прозорро».

Зокрема, на ресурсі є інформація про те, скільки отримає переможниця Євробачення-2004 Руслана. Її гонорар сягнув 394 тисяч грн. Також у фіналі виступатиме гурт ONUKA з Національним академічним оркестром народних інструментів. Видатки на них склали 213 тисяч грн.

Суспільна думка щодо цієї ситуації розділилась. Одні вважають, що за якісну роботу варто гідно платити. Інші ж переконані, що в країні, де більшість живе за межею бідності, таке щедре роздавання державних коштів є невиправданою розкішшю.

Підзаробили на пісенному конкурсі не лише вітчизняні виконавці. Заморські друзі також отримали свій шматок «пирога».

Найдорожчим виявився шоу-продюсер від наглядової ради «Євробачення» Європейської мовної спілки – Стюарт Барлоу.

З ним укладались угоди двічі – напередодні Нового року на 1,35 млн грн за послуги, які він мав надати в останні три дні 2016 року, та ще 2,40 млн грн йому виділили на роботу з 9 березня по 14 травня.

Квиткові спекулянти

Гонорарне питання – не єдине, яке відверто здивувало українців. Ще один сюрприз від організаторів конкурсу – продаж квитків на захід. Виявилось, що придбати квитки не так і просто, навіть якщо ви бронюєте їх одночасно з кількох країн.

За словами мешканки Києва Соломії, потрапити на фінал пісенного конкурсу їй та ще кільком друзям так і не вдалось, попри те, що молоді люди готові були віддати за перепустку на фінал доволі значну суму – близько 4 тис грн.

«Продаж квитків мав розпочатися  14 лютого о 20.00, – розповідає дівчина. – Якщо ти до цього часу заходив на сайт, тобі автоматично присвоювали номер в електронній черзі. Наша подруга з Італії була 980 в загальній черзі. Тобто перед нею майже 1000 людей мали купити квитки. В мене з України – 2300-те місце, а у подруги з Польщі –  десь 3000-те. В хлопця з Нідерландів – 2000-не. Квитки мали продавати не більше чотирьох в одні руки. Тому, за логікою, у когось із нас точно були всі шанси їх купити. Коли подруга з Польщі зайшла на сайт, то в неї вибило помилку. А потім квитки просто не додавалися в кошик. Тому ми не змогли нічого купити. Опісля зайшли знову по своїй черзі – вільних місць не було. Довелось купувати на генеральну репетицію. Це просто обурливо. Особливо коли дивишся на півфінал – зал напівпустий».

Варто зауважити, що продажем квитків на «Євробачення-2017» займалась компанія Concert.UA. За приблизними підрахунками експертів, організатори – Національна громадська телерадіокомпанія України – планували заробити на продажі квитків 77 млн ​​грн. При цьому Concert.UA отримав б на-гора мінімум 9,24 млн грн.

Адже при купівлі квитків вартістю близько 400 грн маржа оператора становить більше за 12%. Якщо ж бронювати квитки  з викупом через термінал, то за «спосіб оплати» потрібно доплатити ще 6%. Однак, організатори не зуміли забезпечити прозорий та ефективний механізм продажі. Таким чином більшість квитків опинились у руках спекулянтів, які продавали їх (і продовжують це робити) на вторинному ринку за космічні суми – від 10 до 20 тис грн.

Диктат війни

За словами економіста Андрія Новака, такого ажіотажу навколо витрат на «Євробачення-2017» не було б, якби не умови, які диктує війна на Донбасі.

«Пісенний конкурс організовують в Україні не за бажанням української влади, а завдяки  внутрішній процедурі самого конкурсу – у результаті перемоги нашої конкурсантки. Тому відмова від проведення цієї культурної події була б дуже великою іміджевою втратою, – переконаний експерт. – Звісно, ми нині знаходимось у дуже поганій ситуації через війну, але ж не можна жити однією війною. Тим паче основні витрати на проведення конкурсу несуть самі організатори. Тому конкурс сам по собі є прибутковим. Там задіяно багато рекламодавців світових брендів, тому він є самоокупним».

Економіст розповів, що Україна як приймаюча сторона також понесла витрати. За різними джерелами – близько 16 млн доларів.

«Для держави це доволі невелика сума, якщо порівняти з іміджевими здобутками, які отримаємо опісля, – пояснює він. – Не варто порівнювати «Євробачення-2017» з підготовкою до «Євро-2012». Там мова йшла про десятки мільярдів доларів. Тут – кілька мільйонів. Усі ці обурення навколо гонорарів пов’язані винятково з часом проведення. Конкурс в Україні проходить під час військових дій. Якби це було у мирний час, то ніхто на ці суми не звертав би уваги. Адже виконавці представляють Україну, від того, наскільки якісно вони її представлять, залежить формування іміджу країни. Аби все відбулось на найвищому рівні, мають бути відповідні артисти. Єдина порада, яку міг би дати виконавцям – переказати їхні гонорари на потреби АТО або на інші соціальні речі. У їхньому випадку це буде найкраща відповідь на всі закиди».

Романія Горбач