В українському Міністерстві закордонних справ конкретних дат не називають, але підтвердили, що до зустрічі лідерів готуються, на неї розраховують напередодні саміту G20, який відбудеться на початку липня.
Politeka дізналася, які основні теми можуть бути на порядку денному, чому Трамп вирішив зустрітися з українським президентом напередодні саміту G20 та на які результати нам очікувати.
– Є 80% гарантій, що зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом найближчим часом усе ж таки відбудеться. Вони обговорюватимуть Донбас, Крим та Росію. Про це свідчить те, що у США ухвалили новий закон про санкції проти РФ, та й зустріч із Порошенком фактично синхронізована із зустріччю Трампа з Володимиром Путіним, яка має відбутися під час саміту G20.
Не оминуть президенти і питання внутрішніх реформ в Україні. Американці дають багато грошей фактично лише на один напрямок – прогнозованість української влади. Хоча б якась. Це боротьба з корупцією, звіти депутатів, аналіз передвиборчих кампаній. Сполученим Штатам потрібне місце для інвестицій. В Україну вони інвестуватимуть лише тоді, коли зможуть хоч приблизно спрогнозувати, чим це закінчиться.
Похідною від реформ буде також тема політичних змін. Йдеться навіть не про посади, а роботу інституцій. Можливо, ще обговорюватимуть вибори, бо у нас нині багато передвиборчих кампаній.
Трампу зустріч із Порошенком потрібна через внутрішньополітичну ситуацію в США. Він намагається показати, що він і Путін не друзі. Та й говорити на саміті G20 із російським президентом зможе лише у контексті України. Тому хоче розібратися у ситуації.
– Перша зустріч президентів України та США буде своєрідною ознайомчою діагностикою, яка надалі задасть позитивний або негативний тренд. Від неї залежатиме, чи підтримає Трамп Україну поки буде президентом, чи матиме нейтральну позицію. Від того, якою буде нота зустрічі, також залежить, чи підпише Трамп законопроект, який ухвалив Конгрес, про нові санкції проти Російської Федерації.
Основна тема зустрічі – агресія Росії проти України. Зокрема, як примусити Кремль до миру, а не до перемир’я, яке передбачене Мінськими угодами. Питання потрібно ставити ширше, говорити про мир із РФ у контексті системи колективної безпеки не тільки у Європі. Порошенко має запропонувати таке вирішення війни, щоб інтереси України як мінімум збігалися, а ще краще – були узгоджені з інтересами США. Лише у цьому разі можна розраховувати на підтримку Штатів.
Україна – важливий геополітичний центр світу. Тут триває війна. Європейська безпека була порушена через агресію Росії проти України. Порушене й міжнародне право внаслідок анексії Криму. США зацікавлені, щоб ситуація не вийшла за межі нинішнього регіону й не переросла в серйозніші протистояння. Трампу потрібно розуміти позицію України та наші аргументи, щоб під час зустрічі з Путіним знати, як надалі вибудовувати стосунки з Кремлем.
– У Білому домі інформацію про візит Петра Порошенка ще не підтвердили. Є інформація що до Вашингтону наприкінці червня прилітає президент Південної Кореї Мун Чже Ін. Опублікували перелік питань, які обговорюватимуть. А от те, що немає повідомлення про приїзд українського президента, щонайменше свідчить, що готують візит поспіхом. Коли контакти такого рівня відбуваються без хоча б офіційного прес-релізу, це дещо насторожує. Чим менше підстав для сумнівів і підозр, тим краще для всіх.
Нині не бачу, щоб адміністрація Дональда Трампа хоча б за окремими напрямами своєї зовнішньополітичної діяльності виходила на певну спільну стратегічну лінію. Є лінія Міністерства оборони, Державного департаменту, є позиція Трампа, яку він займає на зустрічах із вищим керівництвом інших країн, але загальної стратегії немає. Щодо вирішення українського питання – зокрема. Відсутність стратегії та недопрацювання призвели до загострення ситуації в Перській затоці. Трапилося це, щойно Трамп поїхав із цього регіону. Це ж не збіг. Та й успіхом американської зовнішньої політики аж ніяк не можна назвати.
Багато критики сиплеться на адресу Мінських угод, але поки що не існує реальної альтернативи не з погляду українських внутрішніх питань, а з погляду міжнародного консенсусу щодо більшого формату. Чи спроможні США зіграти роль чесного брокера й допомогти у вирішенні цього питання? За тими заявами, які лунають у Штатах, підґрунтя для цього не бачу. На якій базі можемо домовитися, якщо позиції України та Росії щодо Мінських угод кардинально різні? До грудня 2016-го домовлялися зробити дорожню карту виконання «Мінська». Тоді не домовилися, а що змінилося зараз?
Ольга Головка
