Виборча кампанія котиться, як авто нашими роздовбаними дорогами — гуркочучи, підстрибуючи і з ризиком розвалитися.
А все тому, допитливі співгромадяни та слухняні співвітчизники, що наша влада на чолі з президентом Порошенком взялася за авантюру глобального масштабу: перекручення реальності. Тотальна її профанація.
Наприклад, для реформування української економіки немає ні бажання, ні вміння. Тому влада намагається замінити економічні успіхи розповіддю про сотні успішних реформ.
При цьому здоровий глузд підміняється збоченим. І ось вже виявляється, що зниження цін на газ, за версією Нафтогазу, веде до зубожіння громадян, а підвищення — до загального процвітання.
Так, так: чим нахабніше грабують, тим ми щасливіші…
Зрозуміло, що українці хочуть добробуту і захищеності, як у Європі. Але точно так само зрозуміло: ЄС і НАТО — щось на кшталт шлюзу, ворота якого відкриваються тільки тоді, коли рівні: правовий, економічний, оборонний, — по обидва боки порівнюються. А поки між нами та Європою перепад, як у Ніагарському водоспаді, ніхто нас нікуди не візьме.
І ось хитромудрий Петро Олексійович підміняє копітку щоденну роботу з побудови Європи в Україні на разове пропагандистське шоу з внесення ЄСівських і НАТОвських орієнтирів у Конституцію України. Якій, найімовірніше, жити залишилося менше ніж рік.
Тріумф! Сльози щастя на очах депутатів і модельний чепчик віце-спікерші під куполом Ради!
Кажете, цей новий рядок Конституції надзвичайно важливий, бо він — закон прямої дії? І якщо тепер який-небудь Олександр Вілкул тільки прищуриться проти НАТО, то Генпрокуратура його відразу — в баранячий ріг і моржове ікло?!
Чудово! Тоді підемо далі шляхом профанації, прокладеним ПОПом.
ПриватБанк повідомив важливу інформацію для власників карт: “Увага!”Відсутність у ЗСУ снарядів натовського калібру заважає нашому вступу в оборонний блок? Безсумнівно! І коли буде заарештований Олег Гладковський, давній партнер президента, який відповідає за оборонку?
А середня українська заробітна плата, в рази менша, ніж в Європі, хіба не віддаляє нас від омріяного Європейського союзу? Тоді можу підказати список злісних порушників Конституції в цій частині: Володимир Гройсман, Степан Кубів і далі весь штатний розпис Кабінету міністрів разом із бюджетним, фінансовим та іншими комітетами Верховної Ради…
Та й взагалі, навіщо розмінюватися на дрібниці?!
Дарую ідею штабу ПОПа: пора внести в покірну Конституцію, що відтепер українці не хворіють, не старіють і не вмирають. І нехай спробують порушити! А на підставі такого цивілізаційного прориву влада може вимагати собі довічного, чи то пак вічного, правління! А що, про НАТО з ЄС же можна?!
І так далі з усіма зупинками.
Легкий натяк на якісь претензії до Віктора Медведчука за його проросійську діяльність — це віртуальна підміна реальної боротьби з колабораціоністами.
Скандальна історія з забороною Уляни Супрун — це дешева постановка з передвиборного циклу «Президент-реформатор відстоює своїх соратників».
За поданням громадського алергену Ігоря Мосійчука в. о. міністра усуває зневажена в народі судова система. А ось кришталевий Петро Олексійович, буквально Капітан Україна якийсь, готовий відновити справедливість. Зрозуміло, якщо сторгується з американцями, які помітно стали від нього дистанціюватися.
Віктор Янукович, який щиросердно зізнається в лоховстві – це віртуальний образ “руского міра”, з яким настільки безстрашно і нещадно бореться наша влада на чолі з президентом. А ось із реальним товарообігом із Росією впоратися складніше, тим паче що ніхто і не прагне.
І так — у всьому.
Зманіпулювати, видати бажане за дійсне, відрапортувати замість виконати — це прийоми, за допомогою яких влада має намір зберегтися.
Нехитрі, але такі, що працюють через масовість, застосування. Між іншим, вся ця гнила технологія — з Росії, з клеймом «Зроблено в Кремлі».
Емоційний вигук із трибуни ВР Ірини Луценко, що переплутала доповідні законопроекти – прямий наслідок тих надзусиль і напруги, на які йде влада в спробі уникнути відповідальності.
Але навіть підрихтована соціологія показує, що для другого туру голосів ПОПу може не вистачити. Тому нам загрожує ще й профанація народного волевиявлення. У вигляді тривіального підкупу – все інше просто не перекриває відставання.
Безсумнівно, кожному слід самому розпоряджатися своїм голосом. І відповідати за свій вибір. Але об’єктивно безліч людей доведені до злиднів і готові свій голос продати.
Їм слід пам’ятати наступне.
По-перше, пропагандисти від влади самі розповіли нам про “патріотичну корупцію”. Тобто на підкуп виборців вони витрачають ті гроші, які у виборців і спіонерили. Тому гроші можна і потрібно спокійно брати, але голосувати так, як вважаєте правильним. Без тіні сумнівів і побоювань.
По-друге, якщо взяти гроші за агітацію за одного кандидата, а потім проголосувати за іншого, то складу злочину немає. Оскільки відсутня фактична покупка/продаж голосу. А ось якщо проголосувати так, як заплачено — це пряме порушення закону. До відома, в 2005 році не так багато, як слід було, але деяка кількість організаторів фальсифікацій таки отримали термін. Цього разу буде більше, і не варто прагнути потрапити до їхнього числа.
По-третє, і це найважливіше: якщо ми погоджуємося, щоб нами і далі правили фактичні злочинці, які купують собі вибори за вкрадені у нас гроші, то ми добровільно визнаємо себе терпилами — кримінальна термінологія тут абсолютно доречна. А над терпилами знущатимуться і надалі. Не тільки українська влада, а й російська – у змові з українською. А також європейська та американська – з безвольними слабаками не рахується ніхто ніде ніколи.
Але ж ми не терпили. Два переможних Майдани тому підтвердженням.
До речі, в протистоянні фальсифікаціям поліція може опинитися справді з народом. На відміну від міліціонерів, яких влада намірилася зарахувати в Небесну Сотню.
Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»
Нагадаємо, Путін підготував новий план прориву в Україну: “Вибори – це початок”.
Як повідомляла Politeka, Гриценко обговорив із Марі Йованович можливі фальсифікації на виборах.
Також Politeka писала, що Путін готує вторгнення в Україну через Януковича.
