Україні необхідно взяти приклад з ЄС, де екологічні норми розроблялись в процесі діалогу влади з бізнесом, а не просто тиснути на промисловість, запроваджуючи норми, які промисловість не в змозі виконати
Про це заявив менеджер проектів з екології та технології «Укрцементу» Павло Бондарев.
«Найбільша дискусія відбувається щодо висновків найкращих доступних технологій та методів управління (законопроект №4167). В Євросоюзі як вони розроблялися? Перш за все як компроміс між бізнесом, тобто виробниками, та владою. Таким самим чином потрібно перейти і в Україні», - сказав Бондарев.
На його думку, спочатку необхідно перекласти довідник і зрозуміти, які там вимоги. Це, у свою чергу, дасть можливість оцінити розмір необхідних інвестицій для екомодернізації підприємств. І лише після цього законодавчо встановлювати вимоги і норми, які вітчизняна промисловість здатна буде виконати.
Щодо нового законопроекту про державний екоконтроль (№ 3091), то Бондарев наголосив: якщо він буде ухвалений в нинішній редакції, це суттєво посилить тиск на бізнес, що призведе до зупинки і банкрутства окремих підприємств.
«Він посилить регуляторний тиск на бізнес… Цей законопроєкт спрямований на те, щоб наповнювати бюджет різними штрафними санкціями», - наголосив Бондарев.
Раніше в Європейській бізнес асоціації України наголосили: Україна має застосувати досвід проведення екомодернізації в країнах ЄС і надати підприємствам державну підтримку на запровадження екотехнологій та запропонувати фінансові стимули.
У свою чергу генеральний директор УНВА «Укркокс» Анатолій Старовойт заявив, що на екомодернізацію промислових підприємств необхідні мільярди, і за 4 роки, передбачені в законопроекті про викиди №4167, провести її нереально. Україні потрібна дорожна карта по впровадженню європейських екологічних норм, інакше Україна втратить коксохімічну, а за нею - і металургійну галузі.
