Що доброго можна перейняти у Радянського Союзу? Як змінилися колишні громадяни СРСР в нових умовах незалежної і суверенної України? За якими правилами за відсутності державної ідеології вони живуть? Відповідь на ці запитання разом шукають Герой України Юрій Рибчинський та його син, журналіст Євген Рибчинський у програмі «Десять розмов з батьком».
«До 1917 року 70 відсотків населення не вміли читати й писати. При Леніні і Сталіні, треба віддати належне, більшість населення могли отримати безкоштовно середню і вищу освіту. Уже в 30-х роках кількість людей, яких можна вважати освіченими зросла, і це був колосальний прорив по відношенню до Російської імперії», - каже Юрій Рибчинський.
Деякі соціальні моменти все ж таки були притаманні цій державі, продовжує він. Це безоплатна медицина, безоплатна середня й вищі освіта. Держава, яка займалася тим, що будувала воєнну машину, розуміючи, що рано чи пізно буде війна, мала потребу в освічених спеціалістах. А для цього потрібна гарна середня і вища освіта.
«Дніпрогес будували, а головними фахівцями були американські механіки, математики й інженери. Можна сказати, що в СРСР виросла зовсім інша, ніж за Романових, радянська інтелігенція, яка в більшості вірила в комуністичні гасла. Людині взагалі хочеться вірити, що завтра буде краще, ніж сьогодні», - каже поет.
Після революції та Громадянської війни, занепаду економіки люди відчували, що з кожним роком вони живуть все краще й краще. Але вже в середині 30-х років почалися незрозумілі для нормального глузду процеси знищення партійних кадрів. Була знищена вся Ленінська гвардія, яка робила революцію. Шукали «шкідників» - винних у провалах індустріалізації. Сталін знищував по одному лідерів Комуністичної партії: Бухаріна, Зінов’єва, Троцького. Так завершилась і ера оптимізму.
Нагадаємо, одеситів попередили, що, каратимуть за радянську символіку.
Також Politeka писала, що перше фінансування майбутньої німецької військової машини було з Радянського Союзу, - Юрій Рибчинський
Нагадаємо, у міжвоєнний період Британія виростила пса, який потім її боляче покусав, - Бізяєв про Німеччину.
